Ухвала суду № 16162945, 23.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4510/10/7/0170

23.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 08.06.10 у справі №2а-4510/10/7/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Славне" (вул. Леніна 14,Славне,Роздольненський район, Автономна Республіка Крим,96230)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Северна, 2,Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання неправомірними дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2010 року позов Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Славне" задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайскої міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим №0000011503/0 від 12.02.2010 р. про накладення штрафних санкцій у сумі 18 671,56 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2010 року та ухвалити нове рішення яким у задоволені позову Відкритому акціонерному товариству "Племінний завод "Славне" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права, оскільки на дату платіжних доручень у позивача був податковий борг (недоїмка).

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Первомайською міжрайонною державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо своєчасності внесення до бюджету сум узгодженого податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку за період з 30.12.2004по 22.01.2010.

В ході перевірки встановленні порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та зазначено, що позивач затримав сплату узгодженого податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку по податковим розрахункам фіксованого податку №566 від 02.02.04, №668 від 31.01.05 в сумі 37343,11грн. на 1703 календарних днів, згідно з додатком №1 до акту, в результаті неподання посадовими особами підприємства платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

За результатами перевірки відповідачем складений акт №81/15-03/00854204 від 25.01.2010 (а.с.6-7).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем 12.02.2010р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000011503/0, яким до позивача, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 вказаного закону за затримку на 1703 календарних днів, були застосовані штрафні санкції у розмірі 50%, що складає у сумі 18671,56грн. (а.с.8)

Згідно з п.п.1.2. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000№2181-ІІІ (надалі Закон України №2181) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом1.3 статті1 вказаного закону встановлено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

У п.п.4.1.5. п.4.1. ст.4 вказаного Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України №2181 визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом4.1.4 пункту4.1 статті4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів4.2 та4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України Закону України №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав відповідачу податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на 2008рік, податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на 2009рік (а.с.19, 20), відповідно до яких сума податку у 2008році склала 40304,72грн., у 2009склала 35838,36грн.. Розрахунки отримані податковим органом 30.01.2008та 30.01.2009 відповідно.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на сплату податкового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку були здійснені платежі (а.с.12-24).

- платіжне доручення від 30.10.2009р. на суму 5993,35грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за вересень 2009р.

- платіжне доручення №Б02 від 21.01.10р. на суму 3583,83грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за грудень 2010р.

- платіжне доручення №276 від 28.09.09р. на суму 5993,35грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за серпень 2009р.

- платіжне доручення №374 від 30.06.09р. на суму 1000,00грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за травень 2009р.

- платіжне доручення №175 від 30.06.09р. на суму 198,67грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за травень 2009р.

- платіжне доручення №70 від 27.03.09р. на суму 1198,67грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за лютий 2009р.

- платіжне доручення №497 від 29.09.08р. на суму 782,70грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за серпень 2008р.

- платіжне доручення №32 від 27.02.09р. на суму 1194,61грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за січень 2009р.

- платіжне доручення №116 від 16.05.09р. на суму 5221,05грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за грудень 2008р., січень-березень 2009р.

- платіжне доручення №400 від 26.08.08р. на суму 5934,75грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за липень 2008р.

- платіжне доручення №496 від 29.09.08р. на суму 5934,75грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за серпень 2008р.

- платіжне доручення №437 від 22.05.09р. на суму 3583,83грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за листопад 2009р.

- платіжне доручення №199 від 30.07.09р. на суму 7163,61грн. з призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за червень, липень 2009р.

А також:

-витяг з рахунку, з якого вбачається проведення платіжного доручення №413 25.11.2009р. на суму 3583,84 за призначенням платежу: фіксований сільгоспподаток за жовтень 2009р. (а.с.28)

Відповідно до цих платіжних доручень позивач перерахував до місцевого бюджету Славновської сільської ради загалом 51367,01грн.

Таким чином, позивач перерахував до місцевого бюджету Славновської сільської ради загалом 51367,01грн.

Згідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом6 статті7 Закону України «Про Національний банк України»Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту16.5.2 пункту16.5 статті16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Листом Вищого адміністративного суду України від 17.03.09 № 358/12/13-09 "Про практику застосування п.7.7. Закону № 2181 при погашенні податкового боргу і виконанні податкових зобов'язань" підтверджується вищевикладене, оскільки суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.1 пункту 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими в день реєстрації банківською установою платіжного доручення з вказаним в нім призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначене них платником податків.

Відповідно до п.п. 16.5.1 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Враховуючи вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що посилання відповідача на п.7.7 ст.7 Закону України №2181 з приводу того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення є безпідставним, оскільки ця норма не встановлює право чи обовязок саме контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти є помилковими.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.06.10 у справі №2а-4510/10/7/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко