Ухвала суду № 16162977, 23.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13842/09/10/0170

23.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 30.03.10 у справі №2а-13842/09/10/0170

за позовом Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" (вул. 1 П`ятирічки, 38 а, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98306)

про стягнення податкової заборгованості по податку на додану вартість в сумі 71246,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.2010 року позовні вимоги Державної податкової інспекція у м. Керчі АРК до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" задоволені, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" на користь Державного бюджету АР Крим заборгованість з податку на додану вартість у сумі 71246 гривень 47 копійок .

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.2010 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем 20 серпня 2009 року до ДПІ в м. Керчі АР Крим надано декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року, у якій відповідач самостійно визначив податкове зобовязання по ПДВ у сумі 70403 гривні 00 копійок (а.с.19).

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з розрахунком суми заборгованості (а.с.5) і копії особового рахунку позивача по ПДВ за 2009-2010 роки (а.с.45-48) ТОВ «Консенсус»в рахунок погашення зазначеної заборгованості сплачено 10грн.41коп., сума заборгованості по ПДВ (основний платіж) на час розгляду справи складає 70392грн.59коп. (70403,00-10,41), що також підтверджено довідкою ДПІ в м. Керчі АР Крим від 02.02.2010 року №3741/10/24-1 (а.с.44).

Пункт 5.4.1. статті 5 Закону №2181 встановлює, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 статті 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 6.2.1. статті 6 Закону України № 2181 передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На адресу відповідача позивачем були направлені перша податкова вимога №1/286 від 04.09.2009, що вручена 07.09.2009 року (поштове повідомлення а.с.22), та друга податкова вимога №2/301 від 07.10.2009, що згідно з відміткою в поштовому повідомленні вручена 12.10.2009 року (а.с.20-21). На час розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем зазначених податкових вимог у встановленому діючим законодавством порядку.

Згідно із пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону №2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пунктом 16.4 статті 16 цього Закону встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

На суму податкового боргу відповідача по податку на додану вартість нараховано пеню у розмірі 853грн.88коп., що підтверджено розрахунком суми пені (а.с.23, зворотній бік) та копією особового рахунку позивача по ПДВ за 2009 рік (а.с.17-18).

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що постановою суду першої інстанції частково задоволено позов ТОВ "Консенсус" до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим, визнано протиправним та скасовано акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 27.07.09 № 12/1502/30411145 не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки на час винесення цього рішення - 30.03.10 факт безпідставності рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість встановлений не був. Ця обставина виникла після прийняття судом рішення.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.03.10 у справі №2а-13842/09/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко