Ухвала суду № 16162680, 16.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11529/10/15/0170

16.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Яковенко С.Ю. , Дадінської Т.В. секретар судового засіданняБєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 09.11.10 у справі №2а-11529/10/15/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес" (вул. Елеваторна, 4,м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.10 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0023152301/0 від 27 серпня 2010 року про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес" суми податкового забов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00 грн., в тому числі 215684,00 грн. основного платежу і 88432,00 грн. штрафних санкцій.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.10, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням вимог законодавства, а саме порушення позивачем бухгалтерського обліку та звітності, відсутність у первинних бухгалтерських документах товаро-транспортних накладних по перевезенню пасажирів, шляхові листи та талони замовника.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Кримторгпрес»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.03.2010.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997р. № 283/97-ВР зі змінами і доповненнями, а саме: завищення валових витрат на суму витрат на транспортні послуги в розмірі 862736,00грн, у звязку з чим за висновками акту донараховано податку на прибуток на суму 215684,00 гривень, у тому числі в т.ч. 1 кв. 2009 р. 49385,00 грн., 2 кв. 2009 р. 43839,00 грн., 3 кв. 2009 р. 40365,00 грн., 4 кв. 2009 р. 43164,00 грн., 1кв. 2010 р. 38931,00 грн. (а.с.9-49 т.с.І).

За результатам перевірки був складений акт №10983/23-2/25125808 від 18.08.2010.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0023152301/0 від 27.08.2010 про визначення ТОВ «Кримторгпрес»суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 304116,00 грн., в тому числі 215684,00грн. основного платежу і 88432,00грн. штрафних санкцій (а.с.8 т.с.І).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Зазначений обов'язок платника податку - покупця встановлений законодавцем з врахуванням права платника податку на включення до валових витрат вартості придбаних товарів (робіт, послуг) в податковому періоді за датою оприбуткування цих товарів (робіт, послуг) незалежно від їх оплати, як це передбачено пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону, зменшуючи при цьому об'єкт оподаткування без понесення реальних витрат у розмірі суми, на яку відбулося таке зменшення.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2009 між Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Перевізник) та ТОВ «Кримторгпрес»(Замовник) був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні, відповідно до умов п. 1.1 якого Перевізник зобовязався відповідно до заявок Замовника приймати та перевозити вантажі Замовника до пунктів призначення.

01.01.2008 аналогічного змісту договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні був укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Перевізник) та ТОВ «Кримторгпрес»(Замовник) (а.с.10 т.с.І).

Крім того, як свідчать матеріали справи, 05.01.2009 між Приватним підприємцем ОСОБА_3 та ТОВ «Кримторгпрес»був укладений договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом в місцевому та міжміському сполученні, відповідно до умов п. 1.1 якого Перевізник зобовязався відповідно до заявок Замовника приймати та перевозити вантажі Замовника до пунктів призначення (а.с.15-16 т.с.І).

Судом першої інстанції також встановлено, що 01.01.2009 між ТОВ «Кримторгпрес»(Замовник) та Українським державним підприємством поштового звязку «Укрпошта»(Виконавець) був укладений договір № 55-08кп «На виконання робіт по обробленню та перевезенню роздрібних тиражів періодичних друкованих видань», відповідно до п. 1.1 якого виконавець «Укрпошта»зобовязується виконувати роботи по обробленню та перевезенню роздрібних тиражів періодичних друкованих видань, експедирування і перевезення до міст та районів АРК, а Замовник прийняти й оплатити виконані роботи. Місце передачі цех експедирування виконавця за адресою: вул. Генерала Васильєва, 44, доставка до місць реалізації транспортом виконавця (п. 3.1 та п. 3.2 договору).

Судом встановлено, що відповідно до п. 5.2.1 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта»№ 211 від 12.05.2006, перевезення пошти автомобільним транспортом здійснюється поштовими маршрутами, відповідно до вимог Правил перевезення пошти автомобільним транспортом, затверджених сумісним наказом Міністерства звязку України та Міністерства транспорту України від 12.03.1997 № 32/76 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.05.1997 за № 195/1999.

Пунктом 5.2.4 даного Порядку передбачено, що на адресу кожного пункту обміну, розташованого на поштовому маршруті, складається накладна ф. 16 у двох примірниках. Поштові відправлення та мішки з відмітками «Експрес», страхові та міжнародні мішки, контейнери, мішки (ящики) з відмітками «Урядовий», «Авіа/Пріоритет», мішки (ящики) з письмовою кореспонденцією, посилки приписуються до накладної ф. 16 поіменно, мішки і пачки з періодичними друкованими виданнями загальною кількістю. В початковому пункті обміну в автоматичному режимі формується накладна ф. 24 (маршрутна накладна) з урахуванням відправляння пошти до будь-якого пункту обміну, розташованого на маршруті.

Перерахування позивачем коштів за вказаними операціями на загальну суму 656696,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та не заперечувалось представником відповідача по суті.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що використання транспортних послуг з перевезення печатної продукції у господарській діяльності Товариства підтверджується матеріалами справи, а сплата цих платежів пов'язана із веденням господарської діяльності позивача, оскільки основним видом діяльності Товариства є створення та видання газет, журналів та інших друкованих видань, в тому числі надання поліграфічних послуг. Також, зміст договорів свідчить, що на їх підставі можуть надаватись тільки послуги, пов'язані із господарською діяльністю позивача; у актах приймання-передачі зазначено про надання послуг на підставі договору; сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки та в судовому засіданні не спростовувала; будь-які відомості відносно того, що позивачу надавались та були оплачені послуги за межами договору, не пов'язані із господарською діяльністю підприємства у акті не зазначено, докази щодо оплати саме за такі послуги суду не надано. Доказів того, що транспортні послуги не використовувались в межах господарської діяльності підприємства, також відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 за N 128/2568, визначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Виходячи з вищенаведеного, вбачається, що вказані нормативно-правові акти не мають відношення до бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які є вантажовідправниками та вантажоотримувачами, та не можуть встановлювати правила ведення вказаних видів обліку, а тому застосуванню до спірних правовідносин не підлягають, адже відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вимог відповідача щодо надання додаткових документів для підтвердження валових витрат - дорожніх листів та талонів замовника на транспортні послуги є необґрунтованими, оскільки надання цих документів не передбачено чинним податковим законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.11.10 у справі №2а-11529/10/15/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис С.Ю. Яковенко підпис Т.В. Дадінська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко