Постанова № 16162769, 16.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-8755/10/11/0170

16.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 12.01.11 у справі №2а-8755/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Союзстройтехнологія" (вул. Будьоного, 32,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2011 (суддя Москаленко С.А.) у справі №2а-8755/10/11/0170 відмовлено у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія»до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою. В якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом зроблені неправильні висновки стосовно того, що кошти, отримані за договорами комісії, використовувались на будівництво будинку. Також судом невірно застосовані норма матеріального права щодо тлумачення договорів комісії, як фінансових послуг. Заявник апеляційної скарги посилається на п.п.4.16 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який не передбачає віднесення до складу валового доходу коштів, отриманих на виконання договору комісії.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав, щ викладені в ній.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з 14.01.2010 по 29.01.2010 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 30.09.2009.

В ході перевірки встановлено порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не включення до складу валового доходу грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок від фізичних осіб у загальній с умі 740836,80 грн. з урахуванням повернутих грошових коштів у звязку з розірванням договорів.

За результатами перевірки складено акт №1057/23-7/30494268 від 03.02.2010, який є підставою спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі №0018052301/0 від 16.02.2010 позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 140616 грн., у тому числі основний платіж 93744 грн., штрафна санкція 46872 грн.

За результатами розгляду скарг позивача ДПІ в м. Сімферополі були прийняті податкові повідомленні-рішення №0018052301/1 від 28.04.2010, №0018052301/2 від 07.07.2010, якими позивачу визначена сума податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 140616 грн. Скарги позивача залишені без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання укладених із фізичними особами договорів комісії позивач отримав на розрахунковий рахунок у банку кошти у сумі 1296986,86 грн. З цієї суми 556150,00 грн. була повернута фізичним особам у зв'язку із розірванням договорів комісії.

Зазначені кошти отримані на підставі договорів комісії, умовами яких передбачено, що комісіонер (ТОВ "Підприємство "Союзстройтехнологія") здійснює від свого імені за рахунок комітента угоду по придбанню об'єкту нерухомості, який знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 55 (п. 1.1 договору). Також умовами договорів було передбачено, що комітенти перераховують кошти у визначеній договором сумі (пункти 4.1.1, 4.1.5, 5.1 договорів).

За даними акту перевірки невключення сум отриманих коштів до складу валових доходів позивача призвело, у тому числі, до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2008 року на 93744,00 грн.

Перераховані такими фізичним особами кошти були спрямовані позивачем на будівництво жилого будинку згідно із договором про пайову участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 13.03.2008 року, укладеного позивачем із виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та Управлінням капітального будівництва Сімферопольської міської ради, предметом якого було будівництво жилого будинку у м. Сімферополі по вул. Балаклавській, 55(а.с.112-113).

З довідки, наданої позивачем (а.с. 111) вбачається, що грошові кошти, які були отримані від комітентів, використовувались у господарській діяльності позивача. Будівництво житлового будинку за адресою вул.. Балаклавська в м. Сімферополі за договором про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста від 13.03.2008 здійснювалось за рахунок власних та кредитних грошових коштів.

Відповідно до п.2.3.3 договору про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста від 13.03.2008 позивач зобовязується у якості внеску по договору здійснити будівництву обєкту за рахунок власних коштів, а також коштів третіх осіб, залучених у відповідності з законодавством, на протязі 3-х років з моменту підписання сторонами договору. Стороні 3 (позивачу) надається право визначення механізму залучення коштів третіх осіб.

Однак висновки суду стосовно того, що кошти, отримані позивачем за договорами комісії, були спрямовані саме на будівництво, зроблені безпідставно, матеріалами справи не підтверджуються.

Більш того, договори комісії, які були укладені позивачем з фізичними особами, стосуються угоди про придбання обєктів нерухомості (а.с.57-85).

Судова колегія вважає такими, що заслуговують уваги, доводи апеляційної скарги щодо того, що операції з фінансовими активами можуть бути визнані фінансовими послугами лише у разі, коли вони складають предмет договору.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з визначеннями, що містяться у пунктах 1.6, 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення; продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Наведені норми Закону кореспондуються з приписами підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 цього ж Закону, за яким з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новозбудоване нерухоме майно (житловий будинок, будівля, споруда тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, суд першої інстанції з огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням обставин справи (зокрема, факту відсутності передачі права власності за вказаними договорами), дійшов помилкового висновку про правомірність віднесення відповідачем сум, отриманих договорами комісії, до валового доходу ТОВ «Підприємство «Союзстройтехнологія».

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Союзстройтехнологія»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2011 у справі №2а-8755/10/11/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0018052301/0 від 16.02.2010, №0018052301/1 від 28.04.2010, №0018052301/2 від 07.07.2010.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко