Ухвала суду № 16161870, 10.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8108/10/8/0170

10.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Омельченка В. А. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняКондратова О.В.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Гурзуфським ВМ Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму 21.12.1995, довіреність б/н від 02.07.2010,

від відповідача: ОСОБА_3, посвідчення №171577, довіреність №5904/9/10-0 від 19.08.2009,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 28.01.11 у справі №2а-8108/10/8/0170

за позовом Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" (вул. Бірюкова, 2-а, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

доДержавної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.2011 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта від 11.06.2010 №0003781503 в частині визначення Закладу Федерації профспілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" податкового зобов'язання з земельного податку за січень та лютий 2010 року в розмірі 42831,04 грн. основного платежу та 131705,45 грн. штрафних санкцій. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто на користь Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" з Державного бюджету України 3,40 грн. судового збору (арк.с.176-181).

Постанова суду мотивована тим, що позивач самостійно сплатив податкове зобовязання з податку на землю за січень-лютий 2010 року, у звязку з чим податкове повідомленнярішення №0003781503 від 11.06.2010 в розмірі 42831,04 грн. основного платежу та 131705,45 грн. штрафних санкцій підлягає скасуваннню, оскільки інакше це призведе до подвійної сплати податку позивачем.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Ялта Автономної Республіки Крим, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі (арк.с.185-186).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що кошти на розрахунковому рахунку позивача розподілені відповідно до уточнюючого розрахунку від 22.04.2010, те що було оплачено позивачем за січень-лютий 2010 року не надійшло до місцевого бюджету, а рахується як переплата, якою позивач може користуватись за власним бажанням; вказані кошти будуть перераховані до місцевого бюджету лише на підставі нового уточнюючого розрахунку або за рішенням суду.

В судовому засіданні 10.05.2011 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін; представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених в ній.

Позивач додатково надав копію уточнюючої податкової декларації від 28.04.2011 та заяву до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим про залишення без розгляду позовної заяви Закладу Федерації професійних спілок України "Учбово-спортивна база "Авангард" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобовязання вчини певні дії у справі №2а-8580/10/15/0170 (арк.с.206-215).

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту Заклад Федерації професійних спілок України “Учбово-спортивна база “Авангард” є закладом фізичної культури та спорту, створеним Федерацією професійних спілок України на її власності, і є правонаступником Колективного підприємства “Учбово-спортивна база “Авангард” (арк.с.87-93).

30.01.2010 позивачем надано Державній податковій інспекції в м.Ялта податковий розрахунок земельного податку, відповідно до якого позивачем нараховано податок за поточний рік 303165,14 грн., по 25263,76 грн. щомісяця (арк.с. 33).

30.03.2010 за вхід.№14370 позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, відповідно до якого позивачем нараховано податку за поточний рік 352333,84 грн., по 29361,15 грн. щомісяця (арк.с. 40).

22.04.2010 позивачем поданий уточнюючий податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік, відповідно до якого позивачем нараховано податку за поточний рік 95347,54 грн., по 7945,63 грн. щомісяця (арк.с.26-29).

11.05.2010 за № 9257/10/15-3 керівнику та головному бухгалтеру Закладу Федерації професійних спілок України “Учбово-спортивна база “Авангард” направлено запрошення у десятиденний термін з моменту одержання запрошення зявитися до Державної податкової інспекції в м.Ялта для складання та підписання акту про результати камеральної перевірки уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на 2010 рік з питання достовірності нарахування податкових зобовязань за 2010 рік (арк.с.50).

Запрошення отримано позивачем 13.05.2010 (арк.с.51).

25.05.2010 Державною податковою інспекцією у м. Ялта складено Акт про незявлення посадових осіб субєктів господарювання для розгляду та підписання акту невиїзної документальної перевірки та протоколів про адміністративні правопорушення (арк.с.49).

У звязку з цим, у відсутність посадових осіб позивача, Державною податковою інспекцією у м.Ялта проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку.

За результатами перевірки складено Акт №1552/15-3/04718697 від 25.05.2010 (арк.с. 17).

Перевіркою встановлено зменшення позивачем податкового зобовязання з земельного податку та застосування пільги по платі за землю з 01.01.2010, що призвело до заниження податкового зобовязання по земельному податку на 64246,56 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 21415,52 грн., за лютий 2010 року на суму 21415,52 грн. та за березень 2010 року на суму 21415,52 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003781503 від 11.06.2010, яким визначено Закладу Федерації професійних спілок України “Учбово-спортивна база “Авангард” податкове зобовязання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 195952,01 грн., в тому числі 64246,56 грн. основного платежу та 131705,45 грн. штрафних санкцій (арк.с.13).

Спір виник у звязку з тим, що змінами до статті 12 Закону України «Про плату за землю»позивач вважав себе звільненим з 01.01.2010 від сплати земельного податку, однак, вказаний Закон містить відсильну норму, що ця пільга застосовується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі»№161-ХІV від 06.10.1998 (далі Закон №161-ХІV), Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 (далі - Закон №2535-ХІІ), Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991, Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000, Переліку підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 02.03.2010 (далі Постанова №250).

Суд першої інстанції здійснив аналіз зазначеного діючого законодавства України і дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем неодноразово надавались відповідачу уточнюючі Розрахунки з податку на землю, останнім з яких зменшено суму податку, що обумовлено застосуванням позивачем пільги на податок на землю з 01.01.2010 на підставі положень Закону України “Про плату за землю”, з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 05.03.2009 №1104-VІ, пунктом 4 частини першої статті 12 якого встановлено, що від земельного податку звільняються підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Перелік підприємств, установ, організацій, громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 "Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту", яка набрала законної сили з 19.03.2010.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач, за умови спрямування відповідних сум земельного податку на розвиток фізичної культури і спорту за напрямами і в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України, звільняється від сплати податку починаючи не раніше квітня 2010 року, а правові підстави для звільнення від сплати земельного податку за січень, лютий та березень 2010 року у позивача відсутні, у звязку з чим висновки відповідача, викладені в Акті перевірки №1552/15-3/04718697 від 25.05.2010 щодо заниження позивачем податкового зобовязання по земельному податку на 64246,56 грн., є вірними та обґрунтованими.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем сплачені самостійно визначені податкові зобовязання зі сплати податку на землю за січень-лютий 2010 року (арк.с.15), однак, ці суми містяться в особовій картці позивача як переплата і без відповідної Уточнюючої Декларації ними розпоряджається позивач.

Щодо проведення оплати позивачем земельного податку за березень 2010 року, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з платіжного доручення №217 від 28.04.10 позивачем здійснено оплату 8000,00грн. податку за землю за березень 2010 року (арк.с.168).

Однак, податковим органом визначено податкове зобовязання в сумі 21415,52 грн., у звязку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення в сумі 21415,52 грн.

Відносно застосування спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача штрафних санкцій в розмірі 131705,45 грн. на підставі підпунктів 17.1.4, 17.1.61 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, судова колегія зазначає наступне.

Підпунктом 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 даного Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до підпункту 17.1.61 пункту 17.1 зазначеної статті платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від юридичної відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Підстав вважати здійснений відповідачем розрахунок штрафних санкцій неправомірним чи неправильним судова колегія не вбачає.

Однак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування спірного повідомлення рішення в частині застосування штрафних санкцій, виходячи з того, що позивач Заклад Федерації професійних спілок України “Учбово-спортивна база “Авангард” є закладом фізичної культури та спорту, створеним Федерацією професійних спілок України на її власності, відмова у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині призведе до порушення принципу пропорційності, який суд повинен застосувати в адміністративному судочинстві, оскільки розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій із земельного податку за період січень-березень 2010 року у сумі 131705,45 грн. складає 59,65 % всього балансу позивача на початок 2010 року і цей спір виник у звязку з тим, що зміни до статті 12 Закону України «Про плату за землю»не супроводжувались одночасним прийняттям постанови Кабінету Міністрів України, помилково тлумачились позивачем на свою користь і відповідні розяснення вищого податкового органу були відсутні. Так як, позивач усунув це питання Уточнюючою Декларацією від 28.04.2011 і на день прийняття рішення апеляційною інстанцією відповідні суми земельного податку зараховані до місцевого бюджету, а не рахуються, як переплата, судова колегія вважає, при викладених обставинах, можливим залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.11 у справі №2а-8108/10/8/0170 залишити без задоволення.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.01.11 у справі №2а-8108/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна