Ухвала суду № 16160679, 10.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 2а-9318/10/17/0170

10.05.2011 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Омельченка В. А. , Цикуренка А.С. секретар судового засідання Кондратова О.В.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Гагарінським РВ УМВСУ в м. Севастополі 31.10.1996, довіреність №б/н від 16.11.10,

відповідача: ОСОБА_3, посвідчення №171755, довіреність №5904/9/10-0 від 19.08.2009,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 29.10.10 у справі №2а-9318/10/17/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" (вул. Алупкінське шосе, 2, с. Курпати, Ялта, місто, Автономна Республіка Крим, 98683)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, Ялта, місто, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення порушення формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2009 року, відображеного в акті невиїзної документальної перевірки №584/15-2/02650593 від 02.03.2010,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.2010 позов задоволено: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим щодо зменшення суми податкового кредиту податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 10945,00 грн., стягнено з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Золотий пляж" в рахунок відшкодування витрат понесених зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (арк.с.86-88).

Суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача необґрунтовано обмежено право позивача на самостійне формування податкового кредиту та вимоги відповідача щодо зменшення позивачем податкового кредиту суперечать положенню податкового законодавства, оскільки рішення щодо зменшення суми податкового кредиту не приймалось та підстави вважати податковий кредит за грудень 2010 року зменшеним відсутні.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у м.Ялта Автономної Республіки Крим, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові Закритому акціонерному товариству "Санаторій "Золотий пляж" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим відмовити (арк.с.94-96).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки перевірка проведена з дотриманням норм діючого законодавства України.

В судовому засіданні 10.05.2011 представник позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін; представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

На підставі направлень від 31.05.2010 №001483/275, від 14.06.2010 №000010/295, посадовими особами Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим відповідно до частин першої, другої статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та згідно до плану-графіку проведення перевірок субєктів господарювання проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем у справі вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2010.

За результатами перевірки складено Акт від 23.06.2010 №2852/23-1/02650593/151 (арк.с.40-43).

Пунктом 6 Акту встановлено, що "за результатами невиїзної документальної перевірки (акт від 02.03.2010 №584/15-2/026550593) в порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено податковий кредит за грудень 2009 року на суму податку на додану вартість у розмірі 10945,00 грн. і відповідно зменшена сума податку на додану вартість, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (стр.22.2) у розмірі 10945,00 грн. Підприємством у наступній декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року не відкоригована строчка 22.2 у розмірі 10945,00 грн.".

З 15.02.2010 по 18.02.2010 посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Ялта, відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 2.3. частини 3 "Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків", затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 №355, на підставі деталізованої інформації щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, перевірено Податкову декларацію з податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж" за грудень 2009 року.

За результатами перевірки складено Акт №584/15-2/026550593 від 02.03.2010 (арк.с.19-23).

Відповідно до Висновку Акту в порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем завищено податковий кредит у сумі 10945,00 грн. і відповідно підлягає зменшенню сума податку на додану вартість, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 10945,00 грн.

22.07.2010 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м.Ялта Автономної Республіки Крим про (з урахуванням уточнення від 12.08.2010):

- визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення сум податкового кредиту в розмірі 10945,00 грн., що обумовлені висновками Акту невиїзної документальної перевірки №584/15-2/02650593 від 02.03.2010 (арк.с.4-5,38-39)

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення податковим органом за результатами акту від 02.03.2010. про зменшення податкового кредиту позивача, в порядку визначеному підпунктом3.1 пункту 3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за №567/5758, не приймалось.

Акт перевірки є первинним документом та доказом встановлених перевіркою фактів. Висновки перевіряючих осіб не носять обовязкового характеру для платника податку та керівника податкового органу, який уповноважений приймати рішення щодо збільшення чи зменшення податкового кредиту.

В Акті перевірки міститься не дія відповідача чи його посадової особи, а думка, висновки перевіряючого, які не мають правових наслідків до прийняття відповідного рішення.

Отже, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а дії з його прийняття не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, оскільки предметом позову є визнання дій відповідача, не його посадових осіб, а дії з прийняття акта перевірки суб'єкта владних повноважень протиправними, то провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 зазначеного Кодексу.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 3, 4, 17, частиною третьою статті 24, статтями 157, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 4 частини першої статті 198, частиною першою статті 203, пунктом 4 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.10 у справі №2а-9318/10/17/0170 задовольнити частково.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.10.10 у справі №2а-9318/10/17/0170 скасувати.

3.Провадження у справі №2а-9318/10/17/0170 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна