Ухвала суду № 16160695, 28.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11866/10/5/0170

28.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Бром" - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.2011 року;

представник відповідача - Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 287/10/10-0 від 03.12.2010 року;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 23.11.10 року у справі № 2а-11866/10/5/0170

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна, 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000); (вул. Лабораторна, 45-а, м.Дніпропетровськ, 49010)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна 2, Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2010 року Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром" звернулось до суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000152304/0 від 30.08.2010 року про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 42 062 грн., за червень 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 року адміністративний позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим № 0000152304/0 від 30.08.2010 року. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2011 року, було замінено Красноперекопське відкрите акціонерне товариство "Бром" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Бром" (вул. Північна, 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000).

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши пояснення представника відповідача, заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Бром" ідентифікаційний код 0544452, зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 15.08.1996 року, як юридична особа.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим 18.08.2010 року проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2010 року за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась у квітні 2010 року, травні 2010 року, за результатами якої був складений Акт № 922/23-4/05444552/98 від 18.08.2010 року.

Відповідно до висновків акту було зафіксовано порушення п.п.7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», а саме завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2010 року на 42062,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152304/0 від 30.08.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 42062,00 грн. за червень 2010 року.

Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168 бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок отримання бюджетного відшкодування встановлений Законом №168 та врегульований наступними нормами.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону №168, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168.

Отже, під час встановлення факту надмірної сплати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Під час розгляду справи судом першої інстанції зясовано, що між позивачем та ТОВ «Дніпрохімальянс»було укладено низку договорів поставки хімічної продукції, згідно яких ТОВ "Дніпрохімальянс" постачає позивачу продукцію виробничо-технічного призначення, а позивач зобовязується приймати таку продукцію та оплатити.

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно товарно-транспортних накладних № 46445293 від 04.05.2010 рку, № 46445362 від 15.05.2010 року, № 46445399 від 21.05.2010 року, № 46445419 від 25.05.2010 року, № 46445456 від 31.05.2010 року, № 46445290 від 04.05.2010 року отримав певний товар, що також відображено у відповідних податкових накладних: № 63 від 30.04.2010 року, № 65 від 06.05.2010 року, № 69 від 13.05.2010 року, №72 від 18.05.2010 року, № 73 від 18.05.2010 року, № 77 від 26.05.2010 року, № 80 від 27.05.2010 року.

Також встановлено, що наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1657 від 06.05.2910 року, № 331 від 13.05.2010 року, № 1724 від 18.05.2010 року, № 1777 від 26.05.2010 року, № 1812 від 27.05.2010 року, позивач повністю розрахувався за поставлений товар.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджений наказом ДПА України від 10 серпня 2005 року № 327 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205), відповідно до п.1.3 якого передбачено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Судом першої інстанції був досліджений акт перевірки №922/23-4/05444552/98 від 18.08.10 року та встановлено, що обставини порушення відображені на арк.29 в п.3.2.4 Акту перевірки.

На думку відповідача відхилення щодо суми бюджетного відшкодування за даними декларації з ПДВ за червень 2010 року та даними перевірки складає 42062,00 грн. Це відхилення на думку відповідача виникло через розбіжності між позивачем та його контрагентом ТОВ «Днапрохімальянс».

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відомості податкової декларації по ПДВ за травень 2010 року відповідачем не спростовані у встановленому порядку, а посилання відповідача на те, що податкова накладна, яка отримана позивачем від ТОВ “Дніпрохімальянс” складена у порушення вимог Закону України № 2181, а саме не містить достовірної інформації про місце розташування юридичної особи є безпідставними та необґрунтованими у звязку з наступним.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, податкові накладні № 63 від 30.04.2010 року, № 65 від 06.05.2010 року, № 69 від 13.05.2010 року, № 72 від 18.05.2010 року, № 73 від 18.05.2010 року, № 77 від 26.05.2010 року, № 80 від 27.05.2010 року на підставі яких позивач отримав товар видані у відповідності до норм діючого законодавства.

В запереченнях проти позову відповідач вказує на невиконання позивачем п.п.7.2.1 "д" Закону №168, оскільки зазначена у вищенаведеній податковій накладній інформація про місцезнаходження постачальника не відповідає дійсності.

При цьому суд зазначає, що обставини, за яких відповідач дійшов висновку про невідповідність місцезнаходження, в Акті перевірки не наведені.

Приписи п.п.7.2.1 "д" Закону №168 передбачає вимоги до змісту податкової накладної, виконання яких є обов'язком особи, яка видає податкову накладну, тобто ТОВ "Дніпрохімальяфнс" та позивач, як отримувач податкових накладних, не порушив вищенаведену норму тому, що не заповняв спірні накладні.

Покупцем ТОВ "Дніпрохімальянс" у вищезазначених податкових накладних заповнення адреси не проігноровано, а зазначено 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Алчевська, 44-1.

При цьому законодавець не зобов'язує отримувача податкової накладної перевіряти достовірність її змісту в частині даних постачальника, зокрема його адресу.

Стаття 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачає, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

До матеріалів справи долучено витяг з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ "Дніпрохімальянс", з якого вбачається, що первинно здійснення державної реєстрації останнього саме за вказаною в податкових накладних адресою, заміну місцезнаходження юридичної особи здійснено 05.05.2010 року, але колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що всі операції купівлі-продажу продукції здійснені відповідно до норм чинного законодавства, підтверджуються вищезазначеними товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями та включивши в травні 2010 року до свого податкового кредиту зазначені податкові накладні ТОВ "Дніпрохімальянс", в яких заповнений реквізит - місце розташування постачальника, позивач не допустив порушення п.п.7.2.1 "д" Закону №168.

Також судом першої інстанції встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 42062,00 грн., була фактично сплачена позивачем постачальнику у травні 2010 року, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаного товару та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується матеріалами справи.

Як вже зазначалось вище відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 формування податкового кредиту, право на відображення платником податку суми ПДВ у складі податкового кредиту, зокрема, у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності такого платника податку, виникає виключно по факту нарахування (уплати) такого податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі основні фонди використовуватися у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Факт нарахування (уплати) такого податку позивачем підтверджений працівниками відповідача під час проведення перевірки та не оскаржувався під час розгляду справи.

Таким чином, відповідач помилково зробив висновок у акті перевірки про те, що у позивача відсутнє право на бюджетне відшкодування.

Крім того, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх, відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом №168.

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000152304/0 від 30.08.10 року про зменшення позивачу заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 42062,00 грн. за червень 2010 року.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 23.11.10 року у справі № 2а-11866/10/5/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 23.11.10 року у справі № 2а-11866/10/5/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська