Ухвала суду № 16159397, 30.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3458/10/2770

30.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представників позивача - Романович В.Г., Талагаєвої Т.В., Воротилова Є.Є.,

представник відповідача - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Куімов М.В.) від 20.12.2010 року у справі № 2а-3458/10/2770

за позовом Державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" (Севастопольська зона ПБК №13, Пансіонат "Ізумруд", Орлине, Балаклавський район, м. Севастополь, 99805)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.12.2010 року позов задоволено: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя №0000272301/0 від 05.11.2010 року про визначення Державному підприємству "Пансіонат "Ізумруд" податкового зобов'язання в сумі 51,915 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.12.2010 року.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 30.03.2011 року, не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 27.09.2010 року по 22.10.2010 року включно Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя проводилась планова виїзна перевірка Державного підприємства "Пансіонат "Ізумруд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

В ході перевірки встановлені порушення підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого сума дозволеного податкового кредиту за період 01.01.2008 року по 30.06.2010 року необґрунтовано завищена у червні 2010 року на суму 34610 грн.

За результатами перевірки складено акт від 27.10.2010 року за № 617/23-130/33965642.

На підставі акту перевірки ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 05.11.2010 року про визначення позивачу - Державному підприємству "Пансіонат "Ізумруд" податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34610,00 грн. та застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 17305,00 грн.

Вказане податкове зобов'язання та штрафні санкції були застосовані до позивача за порушення, які виразились у тому, що при розрахунках з ТОВ "Проф-Строй", яке виконувало ремонтні роботи у пансіонаті у червні 2010 року, сума дозволеного податкового кредиту за червень 2010 року необґрунтовано завищена на суму 34610,00 грн., тобто позивачем неправомірно віднесена до податкового кредиту з ПДВ в розмірі 34610,00 грн. у червні 2010 року по контрагенту ТОВ "Проф-Строй".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковою накладною № 300603 від 30.06.2010 року, яка відповідає вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того додані до матеріалів справи письмові докази, зокрема: підрядний договір, акт прийомки виконаних робіт за червень 2010 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт ( і витрати) за червень 2010 року, рахунок фактура від 25.06.2010 року тощо, підтверджують виконання договору підряду та здійснення розрахунку на суму 207658,20 гривень, у тому числі ПДВ 34609,70 гривень.

З даним висновком погоджується судова колегія з наступних підстав.

Так, підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значені, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна № 300603 від 30.06.2010 року повністю відповідає вимогам чинного законодавства та є належним доказом правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг), а згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону лише відсутність податкової накладної безперечно позбавляє платника податку права на включення в податковий кредит (нарахованих) сум податків у звітний періоді у зв'язку з набуванням товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Посилання заявника апеляційної скарги на лист Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва від 27.10.2010 року вих. № 12459/7/234-11, де зазначено, що підприємство ТОВ "Проф-Строй" відсутнє за юридичною адресою, судова колегія не приймає до уваги, оскільки у листі вказано, що станом на 27.10.2010 року підприємство перебуває у стані ліквідації, та його юридична адреса не ліквідована, однак на момент укладення Договору підряду на виконання ремонтних робіт у травні 2010 року ТОВ "Проф-Строй" знаходилось по даному адресу: 54058, м. Миколаїв, вул. Червоних Майовщиків, буд. 17-Б, кв.55, а також у податковій накладній № 300603 від 30.06.2010 року вказана юридична адреса ТОВ "Проф-Строй" - 54058, м. Миколаєв, вул. Червоних Майовщиків, буд. 17-Б, кв.55 (індивідуальний податковий номер 364871114046), що відповідає п. "д" п.п. 7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також судова колегія не приймає до уваги посилання заявника апеляційної скарги на те, що у декларації з податку на додану вартість ТОВ "Проф-Строй" за червень 2010 року податкове зобов'язання за взаємовідносинами з ДП "Пансіонат "Ізумруд" не зазначено, оскільки ця обставина не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування ПДВ, так як він виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, відповідач у порушення вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав належних та допустимих доказів, що дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів з державного бюджету.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 20.12.2010 року у справі № 2а-3458/10/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук