Ухвала суду № 16140625, 25.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2011 р.Справа № 2-а-9164/10/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В.., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року у справіза адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Вікторія»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської областіпро скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

23.09.2010р. приватне акціонерне товариство «Вікторія» (надалі ПАТ «Вікторія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області (надалі ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області) в якому, згідно з уточненнями до позову, просило скасувати рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської областіпро застосування штрафних санкцій №0002602330 від 16.08.2010р. у розмірі 347295грн. та № 0002592330 від 16.08.2010р. у розмірі 74120грн. /арк. 36-41/

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.11.2010р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002602330 від 16.08.2010р.; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2010р. ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області здійснено перевірку господарської одиниці позивача складу - магазину за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Кооперативна, 5 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт №3194/15/32/23/23867078 від 29.07.2010. /акт. 24-27/

Перевіркою встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено щоденний друк фіскальних звітних чеків у 218 випадках, та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: не зроблено запис у книзі обліку розрахункових операцій на підставі звітного чеку від 30.06.2010р. №0064.

Відповідно до акту ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області винесла рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції №0002602330 від 16.08.2010р. на сумі 347295грн. /арк.10/ та №0002592330 від 16.08.2010р. на сумі 74120грн. /арк.11/

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка посадовими особами здійснювалася у відповідності до встановленого порядку проведення перевірок, складений акт по формі та змісту відповідає вимогам закону, однак рішення про накладення штрафних (фінансових) санкцій №0002602330 від 16.08.2010р. не відповідає вимогам закону.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків, як передбачено частиною 4 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», надається податковому органу лише у тому випадку, коли платнику податків не пізніше ніж за десять днів до проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначеного законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналіз норм вказаних частин статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що позапланові перевірки з підстав, встановлених частиною 6, можуть проводитися за рішенням керівника податкової служби. Підтвердженням цього є і положення частини 8 зазначеної статті, згідно якої позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області проводили перевірку на підставі направлення №3839/23-1023 від 07.07.2010р. /арк. 24/

Згідно з актом перевірки, перевірка проводилася в присутності бухгалтерів, які ознайомились з актом перевірки та підписали його /арк. 27/.

Отже, зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог законодавства.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Порядок ведення книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Судом встановлено, що позивачем готівка була оприбуткована у повній сумі фактичних надходжень згідно прибуткових касових ордерів. Суми надходжень готівки які відображені у Z-звітах за вказаний період співпадають з сумами вказаними в прибуткових касових ордерах. Отже, кошти за реалізовану продукцію були фактично двічі оприбутковані спочатку касовими чеками до каси РРО, а потім прибутковими касовими ордерами до каси підприємства.

Щодо відсутності запису в розділі КОРО від 30.06.2010р. на суму 69459грн., слід зазначити, що норми податкового законодавства не передбачають того, що незаповнення окремого розділу КОРО є беззаперечним доказом неоприбуткування готівки платником податку, а інших доказів з приводу неоприбуткування позивачем коштів суду не надано.

Висновок відповідача про неоприбуткування позивачем готівкових коштів є безпідставним, оскільки необхідність запису сум отриманої готівки у книзі обліку розрахункових операцій має формальне облікове значення вже оприбуткованих коштів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: