Ухвала суду № 16140474, 10.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р.Справа № 2-а-3052/10/1470 Категорія: 9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача -Димерлія О.О.

суддів Єщенка О.В., Зуєвої Л.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі-Сервіс»до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області, державної податкової адміністрації у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року ТОВ «Меблі-Сервіс»звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПА у Миколаївській області по проведенню 31.03.2010 року планової перевірки та скасування рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 16.04.2010 року.

09 липня 2010 року Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв постанову, якою позов задовольнив частково. Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000152308 від 16.04.2010 року в частині застосування до позивача санкцій в сумі 340 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

04 серпня 2010 року на вказане рішення суду ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2010 року працівниками ДПА у Миколаївській області проведено планову перевірку позивача з питань додержання вимог Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

31.03.2010 року за результатами перевірки було складено акт №021/0081/14/00/23/23629232.

16.04.2010 року на підставі вказаного акту ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області було прийняте рішення №0000152308 про застосування до ТОВ «Меблі-Сервіс»штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1, 2, 9, 13 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на загальну суму 2 386 грн.

Щодо правомірності проведення планової перевірки позивача колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Статтею 16 вказаного вище Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно з п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів при виявленні порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно ч.1 ст.112 зазначеного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.

Як встановлено судом першої інстанції, перевірка позивача була передбачена планом проведення перевірок на березень 2010 року, затвердженого заступником голови ДПА в Миколаївській області від 26.02.2010 року, яким передбачено під №20 - перевірку ТОВ «Меблі-Сервіс»(а.с.22). Направлення на перевірку №216/23-517, №217/23-517, №218/23-517 від 31.03.2010 року надавались під підпис ком. директору Громонтовій Л.В. (а.с. 10-12).

Слід зазначити, що перевірка дотримання позивачем вимог законодавства при проведенні розрахунків виявляється неможливою за умови повідомлення його про це заздалегідь. У звязку з цим перевірка носить плановий характер, оскільки передбачена у графіку роботи податкового органу, та є позаплановою в частині сповіщення про її проведення.

Таким чином, неповідомлення позивача про проведення перевірки за 10 днів не може бути підставою для визнання незаконними дій ДПА у Миколаївській області щодо проведення перевірки.

По суті виявлених ДПА у Миколаївській області порушень ТОВ «Меблі-Сервіс»вимог п.1, 2, 9, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки від 31.03.2010 року вбачається, що розрахункову операцію на суму 102, 60 грн. не було проведено через РРО та не видано відповідний розрахунковий документ.

Згідно пункту 1 статті 3 указаного Закону субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Факт не проведення розрахункової операції на суму 102, 60 через РРО позивач не спростував. З пояснювальної записки касира вбачається, що розрахункову операцію не було проведено через РРО з причини частого повернення подібних товарів (а.с.27).

За порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»пунктом 1 статті 17 цього Закону передбачені фінансові санкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг).

Отже відповідачем правомірно до ТОВ «Меблі-Сервіс»застосовано штрафну санкцію за порушення пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 102,60 грн.*5= 513 грн.

В судовому засіданні представник позивача відмовився від вимог скасування рішення в частині застосування санкцій за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведенні розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті.

Також перевіркою було встановлення порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (iз застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки i забезпечувати їx зберігання в Книгах обліку розрахункових операцій.

Перевіркою встановлено не зберігання позивачем в КОРО чотирьох чеків за 28.02.2009 року, 30.05.2009 року, 31.10.2009 року та 19.12.2009 року. З пояснень до акту перевірки вбачається, що зазначені чеки не роздруковвались та не зберігались в КОРО, оскільки в ці дні була відсутня торгова виручка (а.с.28).

Відповідно до вимог п.7.5. Розділу 7 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій i розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: підклеювання фіскальних звітніх чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книгах обліку розрахункових операцій у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується за кожен випадок, тобто за кожен не роздрукований або не збережений фіскальний звітний чек.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно застосований штраф за не зберігання 1 фіскального чека за 28.02.2009 року з огляду на таке.

Відповідно до статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 ГК України, а тому повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 ГК України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

На дату прийняття спірного рішення вже сплинув один рік для застосування адміністративно-господарських санкцій за не зберігання фіскального звітного чека за 28.02.2009 року.

Отже застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу в сумі 340 грн. за не зберігання вказаного фіскального звітного чека після закінчення одного року з дня вчинення правопорушення є протиправним, а тому рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області №0000152308 від 16.04.2010 року в цій частині підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджуєтрься з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись: ст. ст. 185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меблі-Сервіс»до державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області, державної податкової адміністрації у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: