Ухвала суду № 16140463, 10.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2011 р.Справа № 2-а-3216/10/1570 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача -Димерлія О.О.

суддів Єщенка О.В., Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря -Ведутенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом спільного підприємства «Вітмарк-Україна»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі від 26.11.2009 року №0001451620/0 (від 25.12.2009 року №0001451620/1; від 24.02.2010 року №0001451620/2) про донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 240024 грн., із яких 160016 грн. сума за основним платежем та 80008 грн. сума за штрафними санкціями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.08.2010 року адміністративний позов задоволено. Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі податкове повідомлення-рішення від 24.02.2010 року №0001451620/2 (від 26.11.2009 року №0001451620/0, від 25.11.2009 року №0001451620/1) про донарахування СП «Вітмарк-Україна»в формі ТОВ податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 240 024 грн.

Ухвалюючи названу вище постанову, суд першої інстанції послався на те, що висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, викладені в акті перевірки від 16.11.2009 року №710/16-2/22480087/74 про порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими, оскільки право платника податку надати уточнюючий розрахунок у випадку самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій передбачено п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

СП „Вітмарк-Україна” у формі ТОВ зареєстровано виконкомом Приморської райради м.Одеси 10.11.1994 року та перебуває на обліку як платник податків в СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі(т.2 а.с. 194-197).

В період з 27.10.2009 року по 09.11.2009 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі було проведено позапланову документальну виїзну перевірку СП „Вітмарк-Україна” у формі ТОВ з питань правомірності включення до податкового кредиту з ПДВ за квітень, травень та червень 2009 року податкових накладних, отриманих у наступних звітних періодах, та документального підтвердження затримки такого отримання.

За результатами цієї перевірки відповідачем був складений акт від 16.11.2009 року №710/16-2/22480087/74, відповідно до висновків якого позивачем в порушення вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" було завищено податковий кредит з ПДВ, внаслідок чого було занижено ПДВ, який підлягав сплаті в Державний бюджет України, на суму 160 016 грн.

Такий висновок обґрунтований тим, що СП „Вітмарк-Україна” у формі ТОВ включило до складу податкового кредиту відповідно до уточнюючих розрахунків за квітень, травень та червень 2009 року податкові накладні, фактичне отримання яких відбулося у наступних податкових періодах 2009 року. При цьому позивач не скористався своїм правом додати до податкових декларацій за звітні податкові періоди заяви зі скаргами на постачальників, які відмовилися від своєчасного надання податкових накладних. Оскільки подання таких скарг відповідно до ч.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" є підставою для включення сум цих податків до складу податкового кредиту, то на думку перевіряючих неподання таких скарг позбавило СП „Вітмарк-Україна” у формі ТОВ права на включення до складу податкового кредиту сум податку по несвоєчасно отриманим податковим накладним.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.11.2009 року №0001451620/0, яким СП „Вітмарк-Україна” у формі ТОВ було донараховано податкове зобовязання з ПДВ в сумі 240 024,00 грн., в тому числі 160 016,00 грн. за основним платежем, та 80 008,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з викладеними в акті перевірки висновками та прийнятим рішенням позивач оскаржив їх до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі та ДПА в Одеській області, і за наслідками розгляду цих скарг відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.12.2009 року №0001451620/1 та від 24.02.2010 року №0001451620/2, якими донараховані податкові зобовязання в розмірі 240 024,00 грн. були залишені без змін.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у травні-липні 2009 року були подані відповідачу податкові декларації з ПДВ за квітень-червень 2009 року відповідно, в яких у складі податкового кредиту з ПДВ не були враховані показники частини податкових накладних по операціях, які були здійснені у звітний період (т.1. а.с. 16).

СП «Вітмарк-Україна»у формі ТОВ у червні, вересні та жовтні 2009 року подало до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій за квітень-червень 2009 року.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскільки позивач не надав заяви зі скаргою на постачальників, яка є підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, то СП «Вітмарк-Україна»у формі ТОВ відмовилось від використання свого права на формування податкового кредиту у звітному періоді, в якому були виписані податкові накладні.

Колегія суддів не погоджується з даними твердженнями виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника та з'ясування достовірності й повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця.

Більш того, дана норма передбачає право підприємства подати заяву у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну чи у разі порушення ним порядку її заповнення.

В данному ж випадку мала місце не відмова постачальника товарів (послуг) надати податкову накладку, а не своєчасне її надання, що не позбавляє платника податків права включити суму податкових зобовязань за такими податковими накладними в наступному звітному періоді.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Таким чином висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, викладені в акті перевірки від 16.11.2009 року №710/16-2/22480087/74, про порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими, оскільки право платника податку надати уточнюючий розрахунок у випадку самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданих податкових декларацій передбачено п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і позивач, скориставшись цим правом, правомірно відніс до податкового кредиту ПДВ на підставі зазначених уточнюючих розрахунків.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів погоджуєтрься з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись: ст. ст. 185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року по справі за адміністративним позовом спільного підприємства «Вітмарк-Україна»у формі товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: