Постанова № 16140432, 08.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2011 р.Справа № 2-а-6285/10/1570 Категорія:10.3.4Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Ступак Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності №01-1/151 від 06.06.2011р.

від відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі довіреностей б/н

від 08.06.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року за позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Петропавлівський»про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2010 року Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулась до суду з позовом до про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 24 487 грн. 64 коп. та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 411 грн. 39 коп., всього 24 899 грн. 03 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем у 2009 році не був дотриманий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: відповідач повинен був створити чотири робочих місця для працевлаштування інваліда, проте не створив жодного. Сума адміністративно-господарських санкцій за 4 нестворених робочих місць становить 24 487 грн. 64 коп. Відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму у встановлені законодавством строки, у звязку з чим Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів була нарахована пеня, виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України у сумі 411 грн.39 коп.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року в задоволенні позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення.

Судом вірно встановлено, що 06 лютого 2010 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було надано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ (аркуш справи 7), в якому було зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Петропавлівський»у 2009 році склала 105 осіб. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях повинна бути чотири особи, не працює жодного.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Суд встановив, що на підставі вказаного звіту Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік (аркуш справи 8) відносно відповідача, у якому встановлено, що відповідно до фактичної кількості робочих місць у 2009 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 4 особи. З цих підстав у пункті 3 розрахунку позивач прийшов до висновку, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами становить 4 місця. Сума адміністративно-господарських санкцій складає 24 487, 64 грн.

Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону, яка передбачає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування.

Таким чином, на підприємства покладається обов'язок щодо створення за власні кошти, у межах доведеного нормативу, робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів, надання щорічно до відділень Фонду соціального захисту інвалідів відомостей про середньорічну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів та інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Отже, виконанню відповідними органами обов'язку працевлаштовувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належать, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць, на яких в силу своїх фізичних вад можуть працювати інваліди у межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад для інвалідів.

Судом встановлено, що відповідачем у 2009 році були створені чотири робочих місця для працевлаштування інвалідів на посади охоронців, які протягом року були вакантними.

Відповідач у 2009 році дійсно інформував державну службу зайнятості про створення 4-х робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, однак на цих посадах не може використовуватися праця інвалідів за характером роботи та вимогами до фізичного здоровя працівника, який може виконувати таку роботу, тому працевлаштування інваліда на ці посади було неможливим.

Тому не зважаючи на те, що органам державної служби зайнятості було відомо про наявність у відповідача у 2009 році вакантних посад для працевлаштування інвалідів, однак у звязку з характером роботи на вакантних посадах охоронців відповідач не мав можливості направлення відповідними органами до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативі робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Як вбачається зі звітів форми №З-ПН, наданих відповідачем у 2009 р. УСЗН Саратської РДА та звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 р., на підприємстві всього працювало 105 штатних працівників, при цьому відповідачем створені місця для працевлаштування інвалідів виключно по професії охоронець, працевлаштування на які осіб з фізичними вадами ускладнюється з врахуванням специфіки цієї професії.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки відповідач не довів суду, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, судова колегія з огляду на викладене дійшла до висновку, що у 2009 році відповідачем не було вжито усіх залежних від нього заходів, виходячи з вимог статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для недопущення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідачем не виконані обовязки, покладені на нього ст. 18 вказаного закону і відповідно позовні вимоги щодо нарахування адміністративно-господарської санкції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апелянта.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Петропавлівський»

(с. Петропавлівка Саратського району Одеської області; код ЄДРПОУ - 03768173; р/р - 260012438 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО-328351) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального інвалідів (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83 Банк -ГУДКУ в Одеській області Одержувач - УДК у Саратському районі МФО 828011, р/р 31219230700423 Код ЄДРПОУ - 23214784, Код 50070000) на рахунок Державного казначейства суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у сумі 24487,64 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят сім грн. 64 коп.) та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 411,39 грн.(чотириста одинадцять грн.39 коп.), всього 24899,03 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот девяносто девять грн. 03коп).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2011р.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.