Ухвала суду № 16140193, 02.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р.Справа № 2-а-2114/08/1570 Категорія:8,2,1Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромнафта»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромнафта»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним акту та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехпромнафта»(далі по тексту ТОВ «Агротехпромнафта», позивач) звернулося до суду з позовом до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Березівська МДПІ, відповідач) та просило визнати недійсним акт перевірки від 26 червня 2007 року №447/23-1/31160611, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2007 року №0000712301/0 на суму донарахованого податку на додану вартість в розмірі 466549,57 грн. та штрафним санкціям в розмірі 233278,80 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що на момент здійснення господарських операцій з ПП «Антарес плюс»це підприємство було зареєстровано в ЄДРЮОФОП, окремо зареєстровано податковим органом в якості платника податків в тому числі й мало свідоцтво платника ПДВ, в зв'язку із чим, виписані цим підприємством податкові накладні були достатньою підставою для включення зазначених у них сум до податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромнафта»відмовлено в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що податкові накладні, за якими позивач відніс суму ПДВ до складу податкового кредиту не були підписані уповноваженою посадовою особою, вони не фіксували зміст фактично проведеної господарської операції, а були підроблені, що робить ці податкові накладні недійсними згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №95, у звязку з чим, позивачем безпідставно сформований податковий кредит відповідних податкових періодів.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агротехпромнафта»ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

В суді апеляційної інстанції представник Березівської МДПІ проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу відповідача від 11 червня 2007 року №68 та направлення на перевірку від 11 червня 2007 року №35 посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ (далі по тексту Закон №509-ХІІ), в період з 11 червня 2007 року по 22 червня 2007 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Агротехпромнафта»з питань дотримання податкового та іншого законодавства у правовідносинах з ПП «Антарес плюс»за період з 30 серпня 2005 року по 31 травня 2007 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №447/23-01/31160611 від 22 червня 2007 року, на підставі якого 26 червня 2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000712301/0 щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість 466549,57 грн., штрафних санкцій 233278,80 грн., а всього на суму 699828,37 грн. за порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (далі по тексту Закон №168/97-ВР).

Позивач здійснював адміністративне оскарження прийнятого рішення, однак остаточним рішенням Державної податкової адміністрації України від 31 жовтня 2007 року №10947/6/25-0115, повторна скарга платника податків залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26 червня 2007 року №0000712301/0 - без змін.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вирішуючи справу по суті, взяв до уваги наступне.

Актом перевірки №447/23-01/31160611 від 22 червня 2007 року встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «Антарес плюс»укладений договір на поставку мазуту та топливо нафти від 10 травня 2006 року №10/05-АА з додатками на загальну суму 2 799 297,40 грн., в тому числі ПДВ 466 549,70 грн.

Вказані товари були оплачені позивачем в сумі 140 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 04 липня 2006 року №134 та №135.

Також, між тими ж саме підприємствами 29 червня 2006 року був укладений зустрічний договір комісії №29/06, згідно якого позивачу надавалось доручення на придбання для ПП «Антарес плюс»цукру-піску на загальну суму 1 532 550,00 грн. та 472 350,00 грн., що підтверджується відповідно додатками до цієї угоди від 04 липня 2006 року №2 та від 29 червня 2006 року №1 .

Вказані умови договору були виконані сторонами, про що зазначено у акті приймання-передачі від 01 серпня 2006 року, згідно якого на адресу позивача був поставлений цукор-пісок за накладними №РН-28/07 від 28 липня 2006 року, №РН-01/08/5 від 01 серпня 2006 року, №РН-10/08/3 від 10 серпня 2006 року, №РН-15/08/2 від 15 серпня 2006 року, №РН-19/08/2 від 19 серпня 2006 року, №РН-23/08/3 від 23 серпня 2006 року, №РН-29/08 від 29 серпня 2006 року, №РН-31/08 від 31 серпня 2006 року, №РН-22/06 від 22 червня 2006 року.

На підставі факту оплати отриманого мазуту та топлива нафти за мінусом різниці в отриманні цукру-піску Приватним підприємством «Антарес плюс»на адресу позивача були виписані податкові накладні від 07 серпня 2006 року №405 на суму ПДВ 79 110,21 грн., від 01 серпня 2006 року №72 на суму ПДВ 3 1069,39 грн., від 01 серпня 2006 року №71 на суму ПДВ 9 557,10 грн., від 03 серпня 2006 року №193 на суму ПДВ 72 004,35 грн., від 31 липня 2006 року №1002 на суму ПДВ 6 582,13 грн., від 14 липня 2006 року №532 на суму ПДВ 91 558,88 грн., від 02 червня 2006 року №890 на суму ПДВ 27 656,60 грн., від 05 червня 2006 року №194 на суму ПДВ 104 883,38 грн., від 26 червня 2006 року №970 на суму ПДВ 17 829,60 грн., від 30 червня 2006 року №1233 на суму ПДВ 26 297,33 грн.

Вказані суми ПДВ були включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №195 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 23 червня 1997 року №233/2037 податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована в якості платника податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі заповнення її особою, яка не зазначена у п.2 Порядку.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АД №785978 засновником та особою, яка має право вчиняти дії від імені Приватного підприємства «Антарес плюс»без доручення вказаний Григор'єв Віталій Володимирович.

Таким чином, лише ця особа мала права укладати договори, підписувати видаткові та податкові накладні від імені Приватного підприємства «Антарес плюс».

Висновком експертизи від 22 вересня 2006 року №670 було встановлено, що вилучені під час обшуку у обвинувачених договір з ТОВ «Агротехпромнафта»від 10 травня 2006 року №10/05-АА, податкові накладні від 26 червня 2006 року №958, від 30 червня 2006 року №1209, від 05 червня 2006 року №194, від 26 червня 2006 року №970, від 30 червня 2006 року №1233, а також доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей було підроблено.

Вказані обставини були покладені в основу вироку Приморського районного суду м. Одеси від 29 травня 2008 року по кримінальній справі №1-331/08, який набрав законної сили 13 червня 2008 року.

Цим вироком встановлено, що підсудний ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 створили цілий ряд фіктивних підприємств, в тому числі Приватне підприємство «Антарес плюс»на підставних осіб без наміру фактично займатись підприємницькою діяльністю. Вказані особи за винагороду в розмірі 2,8-3% від суми обороту, з метою уникнення суб'єктів підприємницької діяльності від оподаткування, надавали цим підприємствам послуги з обналічування безготівкових коштів. Ці послуги надавались, в тому числі, за допомогою підроблених документів фіктивних підприємств, таких як ПП «Антарес плюс». За перераховані безготівкові кошти підприємствами членами злочинної групи підприємцям видавались підроблені бухгалтерські документи, які нібито свідчили про здійснення товарних операцій, хоча такі операції були безтоварними та фактично не проводились. В той же період часу ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підробила первинні бухгалтерські документи ПП «Антарес плюс», в тому числі договір з ТОВ «Агротехпромнафта»від 10 травня 2006 року №10/05-АА, податкові накладні від 26 червня 2006 року №953, від 30 червня 2006 року №1209, від 05 червня 2006 року №194, від 26 червня 2006 року №970, від 30 червня 2006 року №1233, а також доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи та ОСОБА_3 був визнаний винним у скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2,3 ст.358 КК України та засуджений до штрафу.

Відповідно до положень ч.1 ст.72 КАС України суд першої інстанції вірно застосував положення цього вироку суду до встановлених ним правовідносин ПП «Антарес плюс»та ТОВ «Агротехпромнафта», в зв'язку з чим, обставини щодо підробки таких документів, як договір з ТОВ «Агротехпромнафта»від 10 травня 2006 року №10/05-АА, податкові накладні від 26 червня 2006 року №953, від 30 червня 2006 року №1209, від 05 червня 2006 року №194, від 26 червня 2006 року №970, від 30 червня 2006 року №1233, а також доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей вважаються встановленими та повторному доведенню не підлягають.

Також. судом вірно зазначено, що згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»правом на формування податкового кредиту з ПДВ користуються платники податків, які фактично сплатили податок у складі вартості товарів, робіт (послуг).

Однак, позивач не надав доказів фактичної оплати суми ПДВ у вартості придбаних товарів, що позбавляє його права на відшкодування суми ПДВ з бюджету за такими операціями.

Окрім того, як зазначалось вище відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено вироком суду від 29 травня 2008 року податкові накладні, за якими позивач відніс суми ПДВ до складу податкового кредиту не були підписані уповноваженою посадовою особою, вони не фіксували зміст фактично проведеної господарської операції, а були підроблені, що робить ці податкові накладні недійсними згідно п.5 Порядку заповнення податкової накладної, в зв'язку з чим, позивачем безпідставно сформований податковий кредит відповідних податкових періодів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200, ч. 1 п.1 ст. 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромнафта»- залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехпромнафта»до Березівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним акту та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з дня складання її в повному обсязі.

Доповідач - суддяІ.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова