Ухвала суду № 16139365, 01.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р.Справа № 2-а-12375/09/2170 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Бойка А.В., Яковлєва О.В.

за участю секретаря Харченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ВІК»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 року ТОВ Фірма «ВІК»звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення-рішення №0003492301/0 від 04.08.2009р., яким товариству визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 103309,0 грн. та податкового повідомлення-рішення №0003482301/0 від 04.08.2009р., яким товариству визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1425,0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкової інспекції про те, що товариство необґрунтовано віднесло до складу валових витрат виплачену ОСОБА_1 суму в розмірі 250000,0 грн., вважаючи ці витрати зайвими і не повязаними з господарською діяльністю товариства, не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать вимогам чинного законодавства. Зокрема, контракт, укладений з ОСОБА_1, призвів до значного збільшення обсягу продажу товарів, в звязку з чим виросли і доходи товариства в грошовій сумі. Зазначає, що питома вага контракту з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED», переговори з якою вів саме ОСОБА_1, складає більш ніж 60% від загальної суми контрактів, які укладаються товариством взагалі. На думку позивача, ТОВ Фірма «ВІК» правомірно віднесло суму витрат в розмірі 250000,0 грн., сплачену на користь ОСОБА_1, до складу валових. Позивач, також, не погоджується з здійсненням відповідачем нарахування фінансових санкцій в сумі 1425,0 грн. за несвоєчасну сплату ПДВ за березень 2008 року в сумі 2850,0 грн. Вказав, що розрахунок цієї суми ПДВ проводився із суми в розмірі 17100,0 грн., яку товариство отримало від ТОВ «ГЕОРЕСУРСИ»як передплату за паливо, однак сам товар на користь ТОВ «ГЕОРЕСУРСИ»був поставлений 02.04.2008р. ПДВ у розмірі 20%, що складає 2850,0 грн., був включений до податкової декларації з ПДВ за квітень 2009 року, тому, на думку позивача, сам факт несплати ПДВ відсутній.

ДПІ у м.Херсоні проти позову заперечила, вважаючи, що вимоги ТОВ Фірма «ВІК»являються безпідставними та не знаходять свого обґрунтування в чинному законодавстві. Зазначає, що витрати на послуги, надані позивачу в 2008р. ФОП ОСОБА_1, щодо надання послуг по проведенню переговорів з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED»з питань поставки та оформлення контрактів купівлі-продажу, неможливо визнати такими, що повязанні з господарською діяльністю позивача та призвели до будь-якого позитивного результату розширення або зміни кола покупців, оскільки на протязі 2007р. позивач вже співпрацював з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED»без включення витрат повязаних з наданням послуг по проведенню переговорів до складу валових. Вважає, що у звязку з наведеними обставинами, витрати ТОВ Фірма «ВІК» на отримані від ФОП ОСОБА_1 послуги неправомірно віднесені до валових витрат товариства. На думку ДПІ у м.Херсоні надуманим також є твердження позивача про неправомірність податкового повідомлення-рішення №0003482301/0 від 04.08.2009р., оскільки за несвоєчасну сплату ПДВ за березень 2008р. на суму 2850,0 грн. правомірно нарахована штрафна санкція з ПДВ, застосування якої передбачено п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідач зазначив, що податкові повідомлення-рішення №0003492301/0 та №0003482301/0 від 04.08.2009р. є правомірними, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2009 року позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 04.08.2009р. №0003492301/0 про визначення ТОВ Фірма «ВІК»суми податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 62728,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40581,0 грн. У визнанні нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 04.08.2009р. №0003482301/0 про застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 1425,0 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м.Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ Фірма «ВІК»відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 30.06.2009р. по 20.07.2009р. ДПІ у м.Херсоні провела планову виїзну перевірку ТОВ Фірма «ВІК»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено Акт перевірки №2158/23-5/30069040 від 17.07.2009р.

В матеріалах перевірки вказується на порушення товариством п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.7.3.3, п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 62500,0 грн.; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату товариством ПДВ за березень 2008 року на суму 2850,0 грн. та завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2009 року на суму 3164,0 грн.; п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 63,58 грн. за 2007-2009р.р. (а.с.27).

На підставі Акту перевірки, 04.08.2009р. ДПІ у м.Херсоні було прийнято податкові повідомлення-рішення №0003492301/0, яким товариству визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 103309,0 грн. (в тому числі: за основним платежем 62728,0 грн., за штрафними санкціями 40581,0 грн.) та №0003482301/0, яким товариству визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1425,0 грн.

Як на підставу прийняття податкового повідомлення-рішення №0003492301/0 від 04.08.2009р. ДПІ у м.Херсоні посилається на те, що позивач неправомірно відніс до валових витрат товариства витрати в розмірі 250000,0 грн. в якості оплати отриманих від ФОП ОСОБА_1 послуг по проведенню переговорів з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED»з питань поставки та оформлення контрактів купівлі-продажу.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який не взяв до уваги дані твердження податкової інспекції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2007 року позивач співпрацював з компанією «ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD»щодо поставки дизельного палива, оливи моторної, мазуту. Сума контракту 750000 доларів США.

У зв'язку із раптовою смертю в січні 2008р. генерального директора товариства ОСОБА_2 був призначений новий генеральний директор товариства.

На письмову пропозицію позивача від 22.02.2008р. компанія «ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD»відмовилася укладати новий контракт на 2008 рік. У звязку з цим, для потреб ведення господарської діяльності, 03.03.2008р. між ТОВ Фірма «ВІК»та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг, предметом якого було надання ОСОБА_1 послуг з проведення переговорів з компанією «ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD»з питань поставки паливно-мастильних матеріалів на теплоходи «Зірка Дніпра», «Принцеса Дніпра», «Генерал Ватутін», які знаходяться в тайм-чартері компанії, а також оформлення контракту купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з компанією «ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD».

За наслідками таких переговорів став факт укладання 14.03.2009р. з компанією «ВRЕЕZ СRUISЕ LINES LIMIТЕD»контракту, загальна сума якого складає 1450000 доларів США, що значно перевищує суму контракту з компанією за 2007 рік.

Таким чином, отримані від ФОП ОСОБА_1 послуги призвели до збільшення обсягу господарських операцій та активів товариства.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Пунктом 5.3 ст.5 Закону зазначений вичерпний перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат. Встановлення додаткових обмежень при віднесенні витрат до складу валових витрат платника податків, крім вказаних в Законі, забороняється (п.5.11 ст.5 Закону).

Згідно ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем виконано вимоги щодо формування валових витрат, а саме: віднесено до складу валових витрат витрати, повязанні із веденням власної господарської діяльності та сформовано склад валових витрат на підставі належним чином оформлених первинних документів (акту виконаних робіт від 31.03.2008р., платіжного документу про сплату послуг). Господарська операція відображена в бухгалтерському та податковому обліку підприємства; до її оформлення у ДПІ у м.Херсоні претензій немає.

ДПІ у м.Херсоні не доведено спрямовування дій позивача на безпідставне заниження податку на прибуток внаслідок віднесення суми 250 000 грн.. до валових витрат та не надано доказів, що операції із придбання послуг від ФОП ОСОБА_1 не мали реальний товарний характер.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав право відносити до складу валових витрат витрати, повязанні з оплатою отриманих від ФОП ОСОБА_1 послуг по проведенню переговорів з компанією «BREEZ CRUISE LINES LIMITED».

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 196, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст ухвали виготовлено 03.06.2011р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Бойко А.В.

Яковлєв О.В.