Ухвала суду № 16138700, 18.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2011 р.Справа № 2-а-2618/10/1570 Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції за участю прокуратури Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.03.2010р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ) «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» звернулося до суду з позовом до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №00000922334/0 від 19.05.2008р., яким зменшена сума податку на додану вартість, яка підлягала відшкодуванню в березні 2008р. у розмірі 5890139грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2010р. позов задоволений частково; визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 19.05.2008р. №0000022334/0; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у травні 2008 року відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008р.

За результатами перевірки складений акт №1428/2300-34611849 від 19.05.2008р. /арк.8-29/. Перевіркою встановлено порушення пп..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», наказу ДПА України від 17.03.2008р. №159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», згідно якому викладена в новій редакції форма податкової декларації по податку на додану вартість, затверджена наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, в результаті чого сума відмови в бюджетному відшкодуванні за березень 2008 р. складає 5890139грн.

На підставі акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000022334/0 від 19.05.2008р., яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 5890139 грн. /арк.7/

Підставою виникнення спору у справі стало неоднозначне трактування податковою приписів підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме у частині розуміння словосполучення «попередній податковий період».

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховуються до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Отже, сума, яка була розрахована за правилами підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до пункту 1.8 статті 1 цього ж Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що Закон України «Про податок на додану вартість»не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Такий порядок бюджетного відшкодування випливає із системного аналізу норм цього Закону.

Таким чином, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від’ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-який з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари у частині від’ємного значення податку на додану вартість.

Крім того, необхідно також зазначити, що Законом України від 28.12.2007 р. №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни в підпункт "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що усуває можливість неоднозначного тлумачення зміненого підпункту в подальшому.

Розглядаючи дану справу, судом першої інстанції встановлено, що суми податку на додану вартість, заявлені до відшкодування у березні 2008 року, враховувались при формуванні від'ємного значення за попередні податкові періоди, що підтверджується даними податкових декларацій позивача. Суми податку на додану вартість, що зараховувалися позивачем до складу податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними.

Актом перевірки відповідачем підтверджується факт сплати ПДВ в повному обсязі і правомірність формування позивачем податкового кредиту (по сумам, які увійшли до складу бюджетного відшкодування) також не оспорюється.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що органом податкової служби безпідставно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування за березень 2008 року на суму 5890139грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалене у справі судове рішення суду є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судове рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

          Судді :