Ухвала суду № 16138284, 01.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2011 р.Справа № 2-а-3329/10/1470 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В.

судді - Потапчук В.О.

судді - Коваль М.П.

при секретаріКапустинській А.М. за участю сторін: ДПІОСОБА_5 (довіреність) ВАТ «Миколаївський ДБК»ОСОБА_6 (довіреність) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївський домобудівельний комбінат” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2010 року № 0001062301/0 частково та № 0001052301/0 повністю, -

встановиЛА:

Позивач, відкрите акціонерне товариство „Миколаївський домобудівельний комбінат”, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2010 року № 0001062301/0 частково та № 0001052301/0 повністю.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0001062301/0 від 14.05.10 р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1619749 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1604865 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва №0001052301/0 від 14.05.10 р. Присуджено на користь ВАТ "Миколаївський домобудівельний комбінат" судові витрати у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при прийняті оскаржуваної постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

ВАТ «Миколаївський ДБК»зареєстроване 09.09.93 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за №15221200000002655. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи - ВАТ «Миколаївський ДБК»серії А00 № 519895, номер запису в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб - 15221200000002655, дата проведення державної реєстрації - 09.09.93. Нова редакція Статуту зареєстрована Миколаївським міськвиконкомом Ради народних депутатів 25.01.08 за №15221050004002655 - відбулися зміни в облікової політики ВАТ «Миколаївський ДБК».

Фактично ВАТ «Миколаївський ДБК»знаходиться за адресою: 54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1. Свідоцтво від 12.07.00 на право власності на нерухоме майно - нежитловий об'єкт, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1. Свідоцтво видане на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради від 30.06.00 № 420.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 18.04.94 за № 00203055 і станом на 28.04.09 перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (довідка про взяття на облік від 22.01.09 №138/10/29-035).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.10.06 №19062678, (початок дії свідоцтва - 24.10.06), виданого СДПІ ВПП у м. Миколаєві, індивідуальний податковий номер позивача - 012731614018, ВАТ «Миколаївський ДБК»було зареєстровано платником ПДВ з 24.10.06. Свідоцтво платника ПДВ від 24.10.06 №19062678 анульовано у зв'язку з переходом на облік до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва згідно рішення СДПІ ВПП у м. Миколаєві про виключення ВАТ «Миколаївський ДБК»з категорії великих платників. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100202153 (серія НБ № 191194), виданого 01.03.09 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва (початок дії свідоцтва - 01.03.09), індивідуальний податковий номер - 012731614018, ВАТ «Миколаївський ДБК», було зареєстровано платником ПДВ з 01.03.09 року.

10.03.10 - 21.04.10 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань додержання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 р. по 31.12.09 р.

28.04.10 року за результатами перевірки було складено Акт № 3766/23-200/01273160, в якому крім іншого зазначено, що позивачем порушено:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, пп.5.2.1, 5.2.5 п.5.2 ст.5, пп.5.3.2, 5.3.5, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, пп.7.3.5 п.7.3 ст.7, пп.8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст.8, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1664481 грн.

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1675160 грн.

На думку відповідача (позиція викладена в акті) ці порушення сталися в результаті того, що позивачем при укладені угод з його контрагентами - ПП "Меганом І", ПП "Верона-Буд", ТОВ "Андрей Строй" та ТОВ "ВКФ ТРАНС-ОЙЛ" не було дотримано вимог ч. 1,3,4 ст. 203 ЦК України, а тому такий правочин в силу ч.1,2 ст. 215 та ст. 228 ЦК України є нікчемним.

14.05.10 року на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001062301/0 за порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1, 5.2.2 п.5.2 ст.5, пп.5.3.2, 5.3.5. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, пп.7.3.5, п.7.3 ст.7, пп.8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 п.8.1 ст.8, пп.11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»на підставі п.п."б" п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі Закон № 2181) визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі (основний платіж та штрафні санкції) 3229517 грн.

- № 0001052301/0 за порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»на підставі пп."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закон № 2181 визначено податкове зобов'язання з ПДВ в загальній сумі (основний платіж та штрафні санкції) 2512740 грн.

Єдиним аргументом відповідача висловленим в акті перевірки та в запереченнях на позов є те, що угоди (правочини) укладені позивачем з його контрагентами є нікчемними. Відповідач не висловлює сумніву з приводу того, що у разі коли б ці угоди відповідали вимогам Закону, суми, віднесені позивачем від їх виконання, на валові витрати та до податкового кредиту були б віднесені правомірно.

Суд першої інстанції визнав вказаний вище висновок відповідача, щодо нікчемності угод позивача хибним, задовольнив його позов та визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001062301/0 від 14.05.10 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1619749 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 1604865 грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва № 0001052301/0 від 14.05.10 року.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, - обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобовязань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Позивач має усі документи, що підтверджують здійснення ним господарських операцій у перевіреному ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва періоді.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення майже всієї суми податкових зобовязань 1619749,0 грн. (та штрафних санкцій 1604865,0 грн.) з податку на прибуток, та всієї суми податкових зобовязань 1675160,0 грн.(та штрафних санкцій 837580,0 грн.) з податку на додану вартість, слугував висновок перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених між ВАТ «Миколаївський ДБК»та його контрагентами ПП «Меганом І», ПП «Верона-Буд», ТОВ «Андрей Строй»та ТОВ «ВКФ ТРАНС-ОЙЛ». На думку податкової інспекції, у ВАТ «Миколаївський ДБК»відсутні обєкти, які підпадають під визначення ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, в порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ВАТ «Миколаївський ДБК»завищено валові витрати на придбання товарів (робіт,послуг) (стор.48-49 акту перевірки) та неправомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 1675160,0 грн., чим порушено пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

У перевіреному періоді ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва досліджувалися правовідносини ВАТ «Миколаївський ДБК»із підприємствами ПП «Меганом-І», ТОВ «ВКФ ТРАНС-ОЙЛ», ТОВ «Андрей Строй», ПП «Верона-Буд».

При цьому, зі змісту акту перевірки вбачається, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва надавалися під час перевірки усі документи, що підтверджують вчинення той чи іншої господарської операції.

Так, на стор.5 акту перевірки зазначено, що у перевіряємому періоді ВАТ «Миколаївський ДБК»укладено із ПП «Меганом-І»договір купівлі-продажу матеріалів на суму 330000,0 грн.(від 01.09.2008 року № 626)

Фактичне відвантаження товару (як зазначено в акті на стор.5) підтверджується видатковими накладними із печатками ПП «Меганом-І»від 30.12.2008 року № М00000207, від 29.09.2008 року № М0000025, від 29.09.2008 року № М0000024.

Право на отримання позивачем податкового кредиту за операціями з ПП «Меганом-І»підтверджується належним чином оформленими податковими накладними від 30.12.2008 року № 0000217, від 29.09.2008 року № 0000028, від 29.09.2008 року № 0000027.

Факт перерахування грошових коштів за поставлений товар підтверджується банківськими виписками від 13.05.2009 року, від 22.04.2009 року, від 24.04.2009 року, від 08.05.2009 року.

На стор.9 акту перевірки зазначено, що ВАТ «Миколаївський ДБК»у перевіряємому періоді придбано у ТОВ «ВКФ ТРАНС-ОЙЛ»матеріалів на загальну суму 25534,92 грн. (кранів, хомутів, шурупів, здвижок для використання у господарській діяльності будівництво будівель)

Фактична поставка товарів підтверджується наданими до перевірки видатковими накладними від 12.02.2009 року № 12/12-1, від 28.10.2008 року № 28/10-4, від 28.10.2008 року № 28/10-5 (стор.9-11 акту перевірки).

Право на отримання позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «ВКФ ТРАНС-ОЙЛ» підтверджується належним чином оформленою податковою накладною від 02.02.2009 року № 10/02-2, яка була внесена у реєстр отриманих податкових накладних за травень 2009 року за реєстровим номером 43 (стор.11 акту перевірки).

ВАТ «Миколаївський ДБК»перераховано на поточний рахунок ТОВ «ВКФ ТРАНС-ОЙЛ»коштів за товар згідно наданого до перевірки платіжного доручення від 10.02.2009 року № 276.

На стор.11-16 акту перевірки зазначено, що взаємовідносини ВАТ «Миколаївський ДБК»з ТОВ «Андрей Строй»було досліджено при попередній перевірці позивача (далі йдуть витяги з акту позапланової виїзної перевірки від 25.12.2008 року № 1926/23-00/33798098, що свідчить про те, що при плановій перевірці ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва взагалі не досліджувалися первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Андрей Строй»).

На стор.15 акту перевірки зазначено, що між ВАТ «Миколаївський ДБК»та ТОВ «Андрей Строй»укладено договір від 01.07.2008 року № 9 купівлі-продажу будівельних матеріалів (піску митого збагаченого, піску карєрного континентального).

Договір та додаткові угоди підписані та скріплені печатками.

Згідно наданих до перевірки банківських виписок (від 08.07.2008 року № 209, від 18.07.2008 року № 230, від 07.08.2008 року № 253, від 29.08.2008 року № 276, від 01.09.2008 року № 280, від 08.09.2008 року № 289, від 15.09.2008 року № 297, від 25.09.2008 року № 308, від 20.01.2009 року № 19) ВАТ «Миколаївський ДБК»на розрахунковий рахунок ТОВ «Андрей Строй»в рахунок сплати за фактично поставлений товар перераховано 87000,0 грн. (стор.16 акту перевірки)

Далі в акті на стор.16 зазначено, що «отриманий згідно оформлених первинних та податкових документів від ТОВ «Андрей Строй»товар (пісок митий збагачений, пісок карєрний континентальний) ВАТ «Миколаївський ДБК»було використано як сировину для виробництва власної продукції залізобетону, бетону та сумішей».

Тобто, факт отримання товару взагалі не спростовується, а тільки підтверджується актом перевірки.

На підтвердження отримання піску у ВАТ «Миколаївський ДБК»є у наявності видаткові накладні, що підтверджують поставку піску (від 28.07.2008 року № РН-143, від29.08.2008 року № РН-29/08/5, від 09.09.2008 року № РН-09/09/1), та податкові накладні, що підтверджують право ВАТ «Миколаївський ДБК»на отримання податкового кредиту (від 28.07.2008 року № 432, від 29.08.2008 року № 804, від 09.09.2008 року № 900).

На стор.19 акту перевірки зазначено, що між ВАТ «Миколаївський ДБК»та ПП «Верона-Буд»були укладені договори підряду.

На стор.20 ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва зазначено, що «у другому півріччі 2008 року ПП «Верона-Буд»виконані підрядні роботи, на що виписано (оформлено) довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти прийомки виконаних підрядних робіт та податкові накладні.

Тобто, знову не заперечується фактичне виконання підрядних робіт.

У обліку підприємства операції проведені на підставі належним чином оформлених первинних документів, а саме: акти приймання виконаних робіт (ремонтних робіт по компресорній ДБК по вул. Гмирьова,1, будівельні роботи по забудівлі жилого кварталу в мікрорайоні № 127, роботи на обєкті ВАТ «Сан-Інбев-Україна»по розширенню силосного відділення, будівля прийому попереднього очищення зерна, солоду і зберігання в силосах за вересень 2008 року № 786_2-1, 260_2-1, 792_2-1, 790_2-1, 788_7-1, 190_2-1, за серпень 2008 року № 270_2-1, за грудень 2008 року № 515_2-1; податкові накладні від 30.09.2008 року № 0000194, від 30.09.2008 року № 0000173, від 31.12.2008 року № 0000253, від 30.09.2008 року № 0000193, від 30.09.2008 року № 0000157, від 29.08.2008 року № 0000142. Факт перерахування коштів за виконані підрядні роботи підтверджується банківськими виписками від 13.10.2008 року, від 08.10.2008 року, від 23.10.2008 року, від 09.10.2008 року, від 13.01.2009 року, від 16.01.2009 року, від 19.01.2009 року, від 20.01.2009 року, від 23.01.2009 року, від 26.01.2009 року, від 18.02.2009 року.

Отже, як при проведенні перевірки, так і при судовому розгляді справи вбачається, що господарські операції, фактично здійснювані ВАТ «Миколаївський ДБК»у перевіреному перевіркою періоді, підтверджуються оформленими належним чином документами, які було проігноровано скаржником при проведенні перевірки.

Договір поставки, підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, вважається укладеним. Факт отримання підприємством товару (робіт) підтверджується наданими видатковими накладними, актами виконаних робіт, податковими накладними. Факт оплати товарів підтверджується банківськими виписками із зазначенням дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів. Факт виникнення права платника податку на податковий кредит підтверджується отриманими податковими накладними.

Документи, які підтверджують поставку товару (виконання робіт), є в наявності у підприємства, не приховувалися від оподаткування та були надані до перевірки.

Будь-яких зауважень до оформлення податкових накладних та інших документів акт перевірки не містить.

З огляду на вищевикладене, порушень з боку позивача пп.7.4.1, пп.7.4.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не вбачається, оскільки усі податкові накладні, які підтверджують взаємовідносини із переліченими в акті перевірки контрагентами, є в наявності, та були предметом розгляду податковою службою, про що і зазначено в акті перевірки.

Закони України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять обовязку платника цих податків отримувати товарно-транспортні накладні, наказ Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346, на який перевіряючі посилаються на сторінці 29 акту перевірки, виключений з реєстру нормативно-правових актів України, на сьогоднішній день відсутня взагалі форма товарно-транспортної накладної, обовязкова для заповнення.

Перевіркою взагалі не досліджувалися умови укладених договорів на предмет того, чи покладено на ВАТ «Миколаївський ДБК»договірними умовами обовязок поставляти (завозити) на свою територію придбаний товар, відсутнє дослідження того, на яких умовах здійснювалася поставка (CPT постачальником на склад покупця, або EXW покупець забирає товар зі складу постачальника)

По договорах у перевіреному періоді товар поставлявся на адресу ВАТ «Миколаївський ДБК»на умовах поставки на склад покупця, а тому позивач не зобовязаний був складати товарно-транспортні накладні, або витребовувати їх від постачальника.

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях (щодо підприємств «з ймовірними ознаками фіктивності»), є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки).

Це є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податкова інспекція вважає, що ВАТ «Миколаївський ДБК»порушено ч.1,3,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, оскільки «зазначені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб». Відповідно, вказане порушення автоматично призводить до порушення низки норм Закону «Про податок на додану вартість»та Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Проте, нікчемний правочин (з огляду на норми, що використовує скаржник), передбачає відсутність предмету певного договору.

В даному випадку вбачається, що податкова інспекція мало того, що не вивчала питання фактичної наявності на складах підприємства придбаного товару, або наявність фактично виконаних підрядних (субпідрядних) робіт на обєктах, належних позивачеві, а ще додатково підтверджує дійсність цих правочинів актом перевірки, зазначаючи про наявність усіх підтверджуючих документів, що фіксують вчинення господарської операції.

Наявність вчиненої господарської операції породжує виникнення обєкту оподаткування, відповідно, ВАТ «Миколаївський ДБК»у перевіреному періоді мало право як на віднесення сум до складу валових витрат, так і на отримання податкового кредиту, а тому позиція ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо необхідності визначення позивачу грошового зобовязання є необґрунтованою.

Крім того, Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається як на підставу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України позивачем таких доказів надано не було.

Аналогічну правову позицію висловив Вищій адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 04 березня 2010 року зі справи № К-53289/09 та в Постанові від 02.09.2010 року зі справи № К-23029/07.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Зважаючи на те, що Миколаївський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року по справі № 2а-3329/10/1470, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Миколаївський домобудівельний комбінат” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2010 року № 0001062301/0 частково та № 0001052301/0 повністю, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 02 червня 2011 року.

ГоловуючийсуддяГ.В. Семенюк

суддяВ.О. Потапчук

суддяМ.П. Коваль