Рішення № 16135405, 04.05.2011, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

№2-1001/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2011 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Любчик В.М.

секретаря Сафроновій К.М.

за участю

позивачаОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особиЧумак І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта "Білозерська", третя особа відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі, про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ТДВ «Шахта "Білозерська", третя особа відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі, про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що він знаходився в трудових відносинах з ТДВ «Шахта "Білозерська", працюючи гірничим очисного забою 5 розряду. Висновком МСЕК № 032256 від 15.02.2011 року, йому встановлена ступінь втрати професійної працездатності в звязку з професійним захворюванням хронічна вертеброгенна пояснічно-хрестцова радікулопатія з виявленим больовим, мязово-тонічним, корінцевим синдромом зліва, со статикодінамічним порушенням функції хребта, у розмірі 50 %.

Після встановлення йому втрати професійної працездатності він з усіма необхідними документами звернувся до відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля для відшкодування матеріальної шкоди, де йому були призначені страхові виплати, а саме: одноразова допомога і щомісячні регресні виплати.

Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому заподіяні фізичний біль, і душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні, відчуває постійний біль в спині, в звязку з чим швидко втомлюється, не має сил та змоги виконувати домашню роботу, що його дуже гнобить, погіршується його настрій, відображується на його нервовій системі.

Після обстеження на МСЄК, його стан здоровя не змінився, він продовжує звертатись до лікарів за медичною допомогою, у нього порушений сон, постійно роздратований, та приймає знеболюючі. У нього зявилося відчуття страху з причини того, що його здоровя не відновиться.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта "Білозерська" на його користь моральну шкоду у сумі 30000,00 гривень.

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності ОСОБА_2, проти задоволення позову заперечувала, зазначила що на ТДВ «Шахта «Білозерська»упроваджені сучасні засоби техніки безпеки, попереджаючи виникнення професійних захворювань, а також ОСОБА_1 під особистий підпис, в порядку передбаченому ст. 29 КЗпП України було попереджено про тяжкі та шкідливі умови праці, про можливі негативні наслідки цих умов праці. Вважає, що позивач у судовому засіданні не надав належних доказів тих обставин, які б підтверджували якими неправомірними діями відповідача йому заподіяні моральні страждання та у чому вони полягають. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, відділення виконавчої дирекції фонду в місті Добропіллі Чумак І.М. в судовому засіданні просила винести рішення на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Свій висновок суд обґрунтовує наступним.

У судовому засіданні встановлено, що позивач знаходився в трудових відносинах з ТДВ «Шахта "Білозерська", працюючи гірничим очисного забою 5 розряду, працював у шкідливих і небезпечних умовах праці. За час роботи на вугільному підприємстві отримав професійне захворювання хронічна вертеброгенна пояснічно-хрестцова радікулопатія з виявленим больовим, мязово-тонічним, корінцевим синдромом зліва, со статикодінамічним порушенням функції хребта. Пояснічно хрестовий остіохндроз, протузія дисків, що підтверджується актом № 18 від 30.12.2010 року, історією хвороби № 7239. Довідкою МСЕК від 15 лютого 2011 року, у звязку з професійним захворюванням йому встановлено 50 % втрати працездатності.

Зазначені обставини знайшли своє підтвердження матеріалами справи, дослідженими в ході судового розгляду й по суті сторонами не оскаржуються.

Розв'язуючи питання про обґрунтованість вимог позивача, суд виходить із вимог ст. 237-1 КЗпП України, яка визначає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з положень вищеназваної статті, зобовязання відшкодувати моральну шкоду виникає тільки при умовах, що моральні страждання робітника або втрата їм нормальних життєвих звязків або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушень законних прав робітника.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням трудових обовязків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Ст. 153 вказаного Закону гласить, що роботодавець зобовязаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати засоби безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечують санітарно гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

У судовому засіданні встановлено, що шкоду здоровю ОСОБА_1 заподіяно з вини ТДВ «Добропіллявугілля» «Шахта «Білозерська», що підтверджується пунктами 17 та 19 акту, з яких вбачається, причина захворювання, (а саме працюючи на ТДВ «Добропіллявугілля» «Шахта «Білозерська»в якості гірничого очисного забою ОСОБА_1 піднімав та переміщав вагу (разово), чергуючи з іншою роботою на відстані до 5 м, деревяну стойку, вагою 40 кг, деревяний брус вагою 50 кг (при нормі 30 кг); сумарна вага вантажів, що переміщені протягом кожної години зміни складає 650 -700 кг (при нормі 435 кг; робоча поза (на колінях, корточках) вимушена до 70 % робочого часу) та порушення власником п.п. 1.8; 5.3.2; 6.4 ГСП 3.3.1.095-2002 «Підприємств вугільної промисловості», ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного благополуччя населення», ГКТ № 528 від 27.12.2001 року.

Згідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року) заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Аналогічна правова позиція зазначена в Рішенні Конституційного суду від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 по справі № 1-32/2008, з якого вбачається, що громадянам потерпілим на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця) на підставі статті 1167 ЦК України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України.

З врахуванням викладеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта "Білозерська", про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок професійного захворювання позивачу заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоровя призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоровя, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичайного образу життя, вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Дані обставини знайшли своє підтвердження поясненнями позивача, матеріалами справи, дослідженими і проаналізованими в ході судового розгляду.

Визначаючи розмір суми морального збитку, суд виходить з розміру позовних вимог позивача, ступеня порушень його життєвих зв'язків, характеру додаткових зусиль в організації подальшого життя, погіршенням здоровя та душевного балансу, а також з урахуванням розумності і справедливості вважає позов підлягаючим частковому задоволенню і стягненню з ТДВ «Шахта "Білозерська" на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суми в розмірі 18 000 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір 8,50 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 15,00 грн.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України, Закону України "Про охорону праці", керуючись ст. ст. 5,10,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю «Шахта "Білозерська", третя особа відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта "Білозерська" на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 18 000,00 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Шахта "Білозерська":

- судовий збір на користь держави в розмірі 8,50 грн на р\рахунок 31413537700035,

код платежу 22090100, ЄДРПОУ 34686542 МФО 834016, банк отримувач ДУ ДКУ Донецької області;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 15,00 грн на р\рахунок

31216259700004, МФО 834016, ОКПО 34686537, отримувач УДК в Донецькій області, призначення ІТЗ Добропільський міськрайсуд 11.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляціну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляцйну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення надруковано власноручно у нарадчій кімнаті в одному примірнику 06 травня 2011 року.

Головуючий суддя В.М.Любчик

04.05.2011