Постанова № 1613529, 26.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2447/07

“26” листопада 2007 року                             м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Шаповаловій О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом   ТОВ “Мако-2005” до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

встановив :

ТОВ «Мако-2005» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до суб’єкта владних повноважень - Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.05.2007 р. № 0000622310/0.

Позов мотивовано тим, що рішення відповідача не відповідає вимогам щодо  законності та обґрунтованості, а за результатами розгляду скарг позивача від 16.05.2007 р. та 14.06.2007 р. податкове повідомлення-рішення від 08.05.2007 р. № 0000622310/0 було залишено без змін.

Позивач посилався на неправомірність висновків відповідача щодо заниження ним валового доходу в порушення п. 5.9. ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок того, що підприємством невірно здійснювався облік приросту балансової вартості покупних товарів, точніше, що при веденні обліку приросту (убутку) товарних запасів не були враховані суми транспортно-заготівельних витрат.

Також позивач зазначив, що ним здійснювався облік приросту (убутку) товарних запасів згідно п. 5.9. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», який встановлює, що платник податку повинен вести облік приросту (убутку) балансової вартості товарів на складах, при чому витрати на їх придбання, поліпшення, зберігання, перетворення включаються до складу валових витрат. Таке правило також містить у собі п. 5.2.1. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», закріплюючи, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, продажем продукції.

Під час попереднього судового засідання представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 08.05.2007 р. № 0000622310/0 та податкове повідомлення-рішення від 04.06.07. р. № 0000622310/1.

Представник позивача в судовому засіданні доповнений позов підтримав та  пояснив, що до балансової вартості імпортного товару підприємство включало вартість товару за договором постачання, послуги митниці, оплату державного мита, тобто ті витрати, які підтверджені відповідними документами. Усі ж інші витрати, пов’язані з підготовкою, організацією, продажем продукції віднесені підприємством до витрат на збут згідно п. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246. У зв’язку з тим, що документи, які підтверджують такі витрати, а саме акти виконаних робіт, надходять до підприємства з затримкою в 1-2 місяці, вони відносяться до складу валових витрат того періоду, коли підприємство отримало вищевказані документи. Такі дії обґрунтовані запобіганням викривлення бухгалтерської та податкової звітності підприємства.

Крім того в пункті 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що в склад валових витрат включаються суми будь-яких витрат сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції. Дана норма закону прямо вказала, що вартість товару, а також все, що пов’язаноз придбанням цього товару, відноситься до складу валових витрат платника. Наказ № 246 від 20.10.1999 року, що затверджує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (а саме п. 9, на який посилається ХОДПІ), не вніс зміни в Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Представник позивача також зазначив, що відповідно до п. 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, норми П(с)БО 9 «Запаси», на які при винесенні рішення посилається ХОДПІ, не розповсюджуються на положення щодо ведення податкового обліку підприємства, а визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси. o:p>/o:p>

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що фахівцями відповідача на підставі ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.02.06 р. по 31.12.06 р., за результатами якої складено акт перевірки № 1331/23-34056480 від 28.04.07 р.

 Перевіркою встановлено, що позивачем  в ІІІ та ІVкварталі 2006 р. балансова вартість товарів визначалася лише в розмірі сум, сплачених постачальнику, без врахування сум транспортно-заготівельних витрат по транспортуванню цих товарів. Зазначені транспортно-заготівельні витрати ТОВ «Мако-2005» обліковує на балансовому рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» та списує на балансовий рахунок 93 «Витрати на збут» в порушення вимог п. 5.9 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси».

Відповідно до вищевказаного Положення придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Однак, балансова вартість товарів (з метою податкового обліку приросту такої вартості) позивачем визначається лише в розмірі сум, сплачених постачальнику, в той час як первісна (балансова) вартість запасів, що придбані за плату, є собівартістю запасів, яка складається як із суми, що сплачується за договором постачальнику, так і суми транспортно-заготівельних витрат, які щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць.

За даними податкового обліку платника податків балансова вартість запасів складає:

- станом на 01.10.06 р. – 12 563 357 грн.;

- станом на 01.01.01 р. – 12 813 906 грн.

В ході перевірки ХОДПІ зроблено перерахунок залишків товарів станом на звітні дати з урахуванням транспортно-заготівельних витрат.

 За результатами перерахунку сума транспортно-заготівельних витрат складає:

- станом на 01.10.06 р. – 227683 грн;

- станом на 01.01.07 р. – 306901 грн.

балансова вартість запасів складає:

- станом на 01.10.06 р. – 12 791 040 грн.;

- станом на 01.01.07 р. – 13 120 807 грн.

Отже, такі дії ТОВ «Мако-2005» призвели до заниження валового доходу в 2006 р. на 306901,0 грн.

Таким чином за результатами перевірки ХОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 08.05.07. р. № 0000622310/0 було визначено ТОВ «Мако-2005» суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 97762,0 грн. (у тому числі податок у розмірі 76725,0 грн. та штрафні санкції у розмірі 2037,0 грн.).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що даний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі  з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачембуло проведено планову виїзну документальну перевірку позивача  - ТОВ «Мако-2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.02.06 по 31.12.06, за результатами якої складено акт перевірки № 1331/23-34056480 від 28.04.07 р.. ХОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 08.05.07. р. № 0000622310/0 (податкове повідомлення-рішення від 04.06.07 р. № 0000622310/1) було визначено ТОВ «Мако-2005» суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 97762,0 грн. (у тому числі податок у розмірі 76725,0 грн. та штрафні санкції у розмірі 2037,0 грн.).

За результатами процедури адміністративного оскарження згідно п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», скарги позивача залишені податковими органами без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.05.2007 р. № 0000622310/0 (податкове повідомлення-рішення від 04.06.07 р. № 0000622310/1) залишено без змін.

Відповідно до п. 5.9. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку повинен вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, продажем продукції.

Тому суд вважає висновки позивача про правомірність віднесення транспортно-заготівельних витрат до складу валових витрат обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, даний нормативно-правовий акт визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси.

Судом встановлено, що ТОВ «Мако-2005» в своєму бухгалтерському обліку зазначені транспортно-заготівельні витрати обліковує на балансовому рахунку 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» та списує на балансовий рахунок 93 «Витрати на збут» в тому періоді, коли ним отримані підтверджувальні документи.

П. 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Запаси» закріплено, що витрати на збут не включаються до первісної вартості запасів та належать до витрат того періоду, в якому були встановлені (здійснені). Тому суд погоджується з доводами позивача про необхідність застосування п. 14 вказаного Положення щодо визначення транспортно-заготівельних витрат як витрат на збут того періоду, в якому вони були встановлені, а звідси вважає висновки відповідача про необхідність застосування до транспортно-заготівельних витрат п. 9 того ж Положення необґрунтованими. Адже за змістом нормативно-правового припису ч. 2 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік як обов’язковий вид обліку, на якому ґрунтуються фінансова, податкова та інші види звітності, має базуватися на принципі обачності, що передбачає застосування в бухгалтерському обліку методів, котрі повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Крім того суд вважає за необхідне звернути увагу на Лист Державної податкової адміністрації України від 24.01.2004 р. № 618/5/15-1117, в якому ДПА України вказує, що порядок ведення податкового обліку приросту (убутку) запасів чітко не визначено, тому, враховуючи положення п.п. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо неоднозначного (множинного) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, рішення повинно прийматись на користь платника податків.

Враховуючи викладене та відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

     Позов   ТОВ “Мако-2005” до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -  задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної державної податкової інспекції від 08.05.2007р. № 0000622310/0 та податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної державної податкової інспекції від 04.06.2007р. № 0000622310/1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

     Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2007 року.

Головуючий суддя                М.В. Данилова