Постанова № 16135229, 11.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 р.Справа № 2-а-9952/08/1570 Категорія:9.2.1Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

при секретарі Радовинчик М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Панакс»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

16.09.2008р. Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області (надалі –Ізмаїльська ОДПІ Одеської області) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Панакс»(надалі –ТОВ «Фірма «Панакс») в якому просила стягнути з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4999,50грн. відповідно до прийнятого рішення від 25.04.2008р. №0001182302.

          Постановою Одеського окружного адміністративного суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.04.2008р. ДПА в Одеській області здійснило перевірку аптечного кіоску, що належить ТОВ «Фірма «Панакс», розташованого за адресою: м. Ізмаїл, проспект Суворова, 24п, щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, за результатами якої складений акт перевірки №0000959-23-7017/1040 від 23.04.2008р.

Перевіркою встановлено факт порушення відповідачем п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: на місці проведення розрахунків виявлено невідповідність сум готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 999,90грн. /арк.4-5/

На підставі акту Ізмаїльська ОДПІ Одеської області винесла рішення про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкції від 25.04.2008р. за №0001182302 у сумі 4999,50грн. /арк.10/

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив тільки з того, що згідно постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2008р. закрито адміністративні справи стосовно притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за недоведеністю наявності в їх діях правопорушень. Отже, суд дійшов до висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій від 25.04.2008р. за №0001182302 винесено без урахування обставин, встановлених постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2008р. про закриття адміністративних справ.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з підстав того, що справу вирішено без всебічного та повного з’ясування всіх обставин, оскільки питання притягнення до адміністративної відповідальності особисто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є вирішальним та основоположним, а побічним.

Так, згідно зі статтею 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Частиною 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»передбачено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках –за рішенням суду.

Аналіз норм вказаних частин статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що позапланові перевірки з підстав, встановлених частиною 6, можуть проводитися за рішенням керівника податкової служби. Підтвердженням цього є і положення частини 8 зазначеної статті, згідно якої позапланова перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

З матеріалів справи вбачається, що посадові особи ДПА в Одеській області проводили перевірку на підставі направлень №4651/23-7017, №4652/23-7017 від 01.04.2008р./арк.38-39/

Згідно акту перевірки, перевірка проводилася в присутності фармацевта ОСОБА_2

Отже, зазначена перевірка проводилась у відповідності до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В зв’язку з цим, колегія суддів вважає, що дії посадових осіб позивача по здійсненню контролю за додержанням законів, складанні акту перевірки правомірні, перевірка проведена без порушень визначеного порядку, встановленого законом.

Пункт 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачає, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язанні забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Місцем проведення розрахунків згідно ст.2 цього Закону, - є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004р., каса –це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Пунктом 4.1 цього ж Положення передбачено, що з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Отже, Законом встановлено обов'язкову відповідність грошових коштів на місці проведення розрахункових операцій (тобто у касі) сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій або загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, незалежно від джерела походження таких коштів та їх належності будь-якій особі.

Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання оформлюється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства –довідка.

Акт, це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки є доказом, який підтверджує виявлені факти порушення позивачем законодавства у сфері готівкового та безготівкового обігу, породжує певні юридичні наслідки, оскільки саме на підставі акту до позивача застосовано штрафні санкції.

Згідно акту та матеріалів перевірки, данні «Х»звіту РРО ТОВ «Фірма «Панакс»від 24.04.2008р. роздруковані о 13 год. 25 хв., сума готівкових коштів складає 320,6грн., а згідно опису наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків, сума коштів станом на 13 год. 35 хв. 23.04.2008р. дорівнює 1320,5грн., розбіжність –999,9грн. /а.с.4-8/

Відповідальність за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків передбачена ст. 22 вказаного Закону у вигляді штрафу в п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Акт перевірки та спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій були складені відносно ТОВ «Фірма «Панакс» як господарюючого суб'єкта - платника податків, тоді як постанова про адміністративне правопорушення була прийнята відносно працівників товариства.

В даному випадку не можна ототожнювати господарюючого суб'єкта - ТОВ «Фірма «Панакс», контроль за діяльністю якого здійснювався позивачем, та гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2

Відповідно п.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.06.2008р., /а.с.40/ в ній брали участь позивач та гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, і відносно останніх судом були встановлені певні обставини (відсутність в їх діях ознак адміністративного правопорушення).

Оскільки, ТОВ «Фірма «Панакс» не було стороною у справі про адміністративне правопорушення, то застосування положень ст. 72 КАС України при вирішенні даної справи є безпідставним.

Таким чином, при винесені спірного рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій за виявлені порушення, позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують розміри санкцій та порядок їх застосування.

Колегія суддів вважає, що у зв’язку з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до ст.202 КАС України оскаржувану постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти нову постанову –про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Панакс»про стягнення штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Панакс»штрафні (фінансові) санкції на користь держави (р/р 31118104700014, код платежу: 21080900, одержувач: УДК в Ізмаїльському районі, код ЄДРПОУ 23214695, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, м. Одеса МФО 828011) у сумі 4999,50грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

          Судді: