Постанова № 1613490, 21.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-799/07

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

21листопада 2007 року                                                                                  м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Рудь О.С.

За участю представників сторін:

Позивача: Літвінцева О.О., Літвінцева Н.І.

Відповідача: Сліденко А.В.; Фоменко Н.О.; Оришич В.В., Попович В.М., Мірошниченко А.А., Корольова В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні  Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватної фірми «Орнатус» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на те, що виготовлення повного тексту постанови потребує значного часу, суд в порядку ч.4 ст.167 КАС України проголошує вступну та резолютивну її частину.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 26.02.2007 р. № 0000110846/0 в сумі 3988014,5 грн., а в іншій частині - залишити без змін.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000110846/1 від 27.04.2007 р., № 0000120846/1 від 27.04.2007 р.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Орнатус» 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Суддя                                                                                                        Я.В.П'янова

Справа № 2а-799/07

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

    ПОСТАНОВА

21листопада 2007 року                                                                                  м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Рудь О.С.

За участю представників сторін:

Позивача: Літвінцева О.О., Літвінцева Н.І.

Відповідача: Сліденко А.В.; Фоменко Н.О.; Оришич В.В., Попович В.М., Мірошниченко А.А., Корольова В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні  Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Приватної фірми «Орнатус» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПФ «Орнатус», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП від 26.02.2007 р. № 0000110846/0, № 0000120846/0 та від 27.04.2007 р. № 0000110846/1, № 0000120846/1.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у місті Харкові,  проти позову заперечує, просить в позові ПФ “Орнатус” відмовити, посилаючись на норми Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97- ВР від 03.04.1997 року, Закон України “Про державну податкову службу в Україні”. 

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків у місті Харкові була проведена виїзна позапланова перевірка приватної фірми “Орнатус” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок наступних платежів за липень-листопад 2006 року. Перевірка проводилась з 22.01.2007 року по 09.02.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 395/46-0/24136224 від 15.02.2007 року.

Як зазначено в акті перевірки, приватна фірма “Орнатус” надавала до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкові декларації з ПДВ за липень-листопад 2006 року, в яких декларувала від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту.

В ході перевірки було встановлено, що позивачем в порушення п.11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту по рядку 12.2 колонка “Б” Декларацій за липень – листопад 2006 року були зайво віднесені векселі, що надані органу митного контролю при імпорті товарів в Україну на загальну суму ПДВ 34866005,54 грн., в тому числі за липень 2006 року – 6520086,55 грн., за серпень 2006 року – 8161891,31 грн., за вересень 2006 року – 5622680,98 грн., за жовтень 2006 року – 7709283грн., за листопад 2006 року – 6852081,56 грн. Всі вказані податкові векселі попередньо були відображено ПФ “Орнатус” у рядку 6, 19 “-“ та 19 “+” колонка “Б” декларацій з ПДВ за червень-жовтень 2006 року відповідно. При цьому перерахування грошових коштів до бюджету в рахунок погашення зобов’язань по податковим векселям, термін сплати яких виникає до закінчення терміну подачі декларації не здійснювалось.

Крім цього, підприємством в порушення п.4.5.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено податкове зобов’язання на 218936,54 грн. у зв’язку з коригуванням податкового зобов’язання при поверненні товарів від покупців без повного оформлення коригуючих  податкових накладних.

Акт перевірки посадовими особами позивача не підписаний. 17.02.2007 року ПФ “Орнатус” направила до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові заперечення до акту перевірки, в якому викладено правову позицію щодо відображення сум податкових векселів, виписаних при митному оформленні імпортованих до України товарів для формування податкового кредиту в деклараціях з ПДВ та щодо порушення Порядку формування ПДВ в частині коригування податкових зобов’язань, посилаючись при цьому на норми Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та з посиланням на п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168/97 ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) та за висновками акту перевірки начальником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.02.2007р. № 0000110846/0, яким приватній фірмі “Орнатус” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 4015236,00грн., та №0000120846/0, згідно якого ПФ “Орнатус” визначена сума податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 43881497,9 грн.

За результатами розгляду повторної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові рішення-повідомлення залишились без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, через такі підстави.

Суд встановив, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 4015236,00 грн. відповідач зазначив порушення позивачем пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про ПДВ" № 168/97- ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), оскільки, на думку податкової інспекції, підприємство не вірно віднесло до складу податкового кредиту р.12.2 декларації суму зобов’язань по податковим векселям, термін сплати яких виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, не сплачених грошовими коштами та не надавало заяву до податкової інспекції з повідомленням про бажання зарахувати в рахунок оплати податкового векселя суму бюджетного відшкодування. Ще однією з підстав винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив порушення позивачем п.4.5 ст.4 Закону України "Про ПДВ" № 168/97 - ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями).

Щодо порушення п.11.5 ст.11 Закону України "Про ПДВ" № 168/97- ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) в частині відображення сум податкових векселів, виписаних при митному оформленні імпортованих до України товарів для формування податкового кредиту і податкового зобов’язання в деклараціях з ПДВ суд зазначає на таке.

Абзац 7 п.11.5 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює, якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому такий податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань у наступному звітному (податковому) періоді.

Таким чином, позивачем правомірно до складу податкових зобов’язань в деклараціях з ПДВ (рядок 6) віднесено суму податкових зобов’язань за векселями: по терміну сплати зобов’язань по векселю, який виникає як до закінчення терміну подачі декларації, так і по терміну сплати зобов’язань по векселю після закінчення терміну подачі декларації на загальну суму ПДВ 34866005,54 грн.

Відповідно до абзацу 4 п. 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель або шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом. П.19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України встановлено, що платник податків у разі ухвалення рішення достроково погасити податковий вексель подає в податковий орган письмову заяву про дострокове погашення векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування.

Суд не приймає до уваги заперечень відповідача щодообов’язкової умови подання заяви до податкового органу про погашення податкових векселів в рахунок зменшення сум бюджетного відшкодування, оскільки у відповідності за зазначеної вище норми Порядку подання такої заяви є одним з можливих способів дострокового погашення такого векселя.

Таким чином, твердження відповідача щодо обов’язкової умови наявності підтвердження суми бюджетного відшкодування, якої позивач не мав на час видачі векселів, що задекларовані у складі податкових зобов’язань з ПДВ (значаться в рядку 6 декларації), і, як наслідок, безпідставність включення позивачем суми зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за вищевказані періоди, в яких відбулася його поставка органу митного контролю, є необґрунтованими.

Позивач правомірно проводив погашення таких векселів шляхом включення сум виданих податкових векселів до складу податкових зобов’язань за відповідний період, оскільки мав підтверджену за наслідками перевірок суму бюджетного відшкодування, а в наступному періоді відображав їх по рядку 12.2 “погашені податкові векселі”, збільшуючи податковий кредит в поточному (звітному) періоді податкової декларації з ПДВ (копії декларацій надані до матеріалів справи).

Щодо заниження податкового зобов’язання на 218936,54 грн. у зв’язку з коригуванням ПДВ на вартість повернених покупцями раніше відвантажених товарів.

Як свідчать матеріали перевірки (стор.24 акту) підприємством неправомірно зменшені податкові зобов’язання з ПДВ у зв’язку з поверненням товарів від покупців, у зв’язку з тим, що розрахунків корегування з їх підписами про одержання розрахунку або підтвердження щодо направлення їх поштою до перевірки не надано. При цьому перевіряючи посилаються на порушення п.4.5 ст.4 Закону про ПДВ.

Підприємство вважає, що наявність чи відсутність, або деякі дефекти оформлення  таких розрахунків при підтвердженні самого факту повернення покупцем товару, законодавчо не обмежує право продавця-платника податку зменшити розмір відповідного податкового зобов’язання на вартість цих товарів.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об’єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів (робіт), місце надання яких знаходиться на митній території України.

Поставка товарів - це, зокрема, будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

Пунктом 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з п.п. 4.5.1. якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: (а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Тобто продавець зменшує суму податкового зобов’язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно зменшує суму податкового кредиту на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума відповідних компенсацій продавцю. 

Цивільно-правовим законодавством повернення покупцем проданих товарів розглядається як розірвання угоди, а не як перегляд цін (товар, що повертається, не стає дешевшим чи дорожчим, ціна його при подальшому продажу наступному покупцеві не змінюється).

Таким чином, повернення товару і перегляд ціни на товар розглядаються як різні операції і цивільно-правовим і податковим законодавством, а тому продавець у разі повернення йому раніше проданих товарів (за умови, що повернутий товар потрапляє до продажу і підприємство при наступній операції з продажу такого товару здійснює нарахування податку на додану вартість, виходячи з повної ціни такого товару) має право на зменшення податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість, яка була нарахована при продажу товарів, що повертаються. 

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що при поверненні товару зникає власно об’єкт оподаткування (п.3.1.1), продавець має безумовне право зменшити нараховану по цій операції суму податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому, п.4.5 Закону не встановлює обмежень для використання продавцем цього права, а тільки регулює додатковий документообіг між сторонами угоди.

Частина 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

При розгляді даної справи судом встановлено неврахування контролюючим органом усіх фактичних обставин, що мали значення для прийняття оскарженого рішення, тому рішення є необґрунтованим.

Згідно з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що в акті перевірки зазначено на порушення п. п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3, абзац 2 п. 4.3 ст. 4, п. п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону "Про ПДВ", а саме: ПФ "Орнатус" не включено до складу податкового зобов'язання з ПДВ по р.7 кол.Б "суму ПДВ з послуг, отриманих від нерезидента на митній території України" податок на додану вартість із суми попередньої оплати в іноземній валюті (по першій події), перерахований ЗАТ "Локотранс" (Росія, м. Ярославль, вул. Кооперативна, буд.7) по договору №1/1181 від 30.05.2006р. за транспортно-експедиційне обслуговування перевезень вантажів залізницею у міжнародному сполученні, в результаті чого занижено податкові зобов'язання у розмірі 14844,90 грн. (абз5 стор.26 акту перевірки); п. п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону "Про ПДВ", щодо включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з обсягу послуг, отриманих від нерезидента ЗАТ "Локотранс" (Росія, м. Ярославль, вул. Кооперативна, б.7) по договору №1/1181 від 30.05.2006р., не за датою сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6.п.7.3.ст.7 Закону «Про ПДВ», в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 3966,00 грн. (стор.42 акту перевірки), з урахуванням розгляду первинної скарги ПФ "Орнатус" - податковий кредит завищено у розмірі 1983,0 грн.; п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону "Про ПДВ", щодо подвійного включення до складу податкового кредиту за жовтень 2006р. суми податку на додану вартість у розмірі 10394,47 грн. по податковій накладній №352 від 16.10.2006р. від постачальника ТОВ "Карнеол", внаслідок чого було зменшено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2006р. у сумі 10394 грн. 47 коп.

Слід зазначити, що з вказаними порушеннями (на суму 27222,37 грн.) підприємство позивача фактично погодилося, про що підтверджено його представником в судовому засіданні.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000110846/0 від 26.02.2007 р. в частині 3988014,5 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000110846/1 від 27.04.2007 р. суд зазначає, що останнє було винесено органом податкової служби за результатами розгляду скарги позивача на ту ж саму суму зобов’язань (зменшення бюджетного відшкодування), що були застосовані податковим повідомленням-рішенням № 0000110846/0 від 26.02.2007 р., що суперечить приписам ст. 6 Закону України Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка не передбачає прийняття нового податкового повідомлення-рішення в разі залишення оскарженого податкового повідомлення-рішення без зменшення або збільшення нарахувань, у зв’язку з чим підлягає скасуванню.

Зарезультатами оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000120846/0 від 26.02.2007 р. податковим органом були зменшені податкові зобов’язання, внаслідок чого прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000120846/1 від 27.04.2007 р. на нову суму, а тому згідно з приписами Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" первісне повідомлення-рішення № 0000120846/0 від 26.02.2007 р. вважається відкликаним, у зв’язку з чим в цій частині позовних вимог суд відмовляє в задоволенні.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000120846/1 від 27.04.2007 р., то відповідачем також не доведено правомірність прийняття цього повідомлення-рішення.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню частково, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 26.02.2007 р. № 0000110846/0 в сумі 3988014,5 грн., а в іншій частині - залишити без змін.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000110846/1 від 27.04.2007 р., № 0000120846/1 від 27.04.2007 р.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Орнатус» 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

         Постанова в повному обсязі виготовлена 23.11.2007 р.

 Суддя                                                                                                        Я.В.П'янова