Постанова № 1613491, 29.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-830/07

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

            29 листопада 2007 року                                  Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Ральченка І.М.

при секретарі Спіріній О.С.

            за участі представників:

            позивача – Єсакової В.В.

            відповідача – Тамошюнас А.Р.

            розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

            Позивач ДП „Харківський завод транспортного устаткування” звернувся до суду із позовом у якому вказав, що  30 листопада 2006 року Державною податковою інспекцією Червонозаводського району м.Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення № 402/15-206, відповідно до якого Державне підприємство „Харківський завод транспортного устаткування" за затримку на 456 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 198143 грн. 43 коп. зобов'язано сплатити штраф у сумі 99071 грн. 78 коп. за платежем податок на землю. 01 лютого 2007 року за результатами апеляційного оскарження ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 402/15-206/1, відповідно до якого підприємство  „Харківський  завод  транспортного  устаткування"  за затримку на 456 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 178646 грн. 97 коп. зобов'язано сплатити штраф у сумі 89323 грн. 55 коп. 12 січня 2007 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 12/15-206, відповідно до якого Державне підприємство „Харківський завод транспортного устаткування" за затримку на 485 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 15399 грн. 60 коп. зобов'язано сплатити штраф у сумі 7699 грн. 80 коп. за платежем: податок на землю.

            ДП «ХЗТУ» вважає висновки, викладені в акті документальної невиїзної перевірки за грудень 2004 р. - червень 2005 р. № 1133/15-206/14309764 від 21.11.2006р. та у акті документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання за червень 2005 р. № 1617/15-206/1409764 від 28.12.2006 р. необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення, прийняті у відповідності з зазначеними актами вважає незаконними. В обґрунтування доводів позивач вказав, що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання, однак розміри, порядок сплати та граничні строки сплати земельного податку визначаються Законом України «Про плату за землю» від 3.07.1992 р. за № 2535-ХП (зі змінами та доповненнями), який є спеціальним законом. У розрахунку, наведеному ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова у акті невиїзної документальної перевірки від 21.11.2006 р. за № 1133/15-206/14309764 та у акті документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання за червень 2005 р. № 1617/15-206/1409764 від 28.12.2006 р. вказані граничні строки сплати зобов'язань за період, що перевірявся, але визначення цих строків здійснено без врахування Закону України «Про плату за землю» від 3.07.1992 р. за № 2535-ХП (зі змінами та доповненнями) у преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає розміри та порядок сплати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про плату за землю» від 3.07.1992 р. за № 2535-ХП (зі змінами та доповненнями) ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Таким чином, застосування штрафних санкцій у розмірі та порядку передбаченому пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. за № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) за прострочення встановлених строків сплати земельного податку е неправомірним, оскільки наведена норма регламентує, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених дим Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах в залежності від терміну затримки. Тобто, граничні строки сплати земельного податку встановлені не Законом України від 21.12.2000 р. за № 2181-ІП «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а спеціальним Законом України «Про плату а землю» від 3.07.1992 р. за № 2535-ХП (зі змінами та доповненнями).

За наведених підстав позивач вважав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 30.11.2006 р. № 402/15-206, від 01.02.2007 р. № 402/15-206/1, від 12.01.2007 р. № 12/15-206 прийняті неправомірно, а тому просив суд їх скасувати.

Представник  відповідача ДПІ в Червонозаводському районі м.Харкова у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволення, вказав, що спірні штрафні санкції були застосовано до позивача відповідно до підпункту 17.1 .7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення термінів спати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку». Статтю 25 Закону України "Про плату за землю" визначено, що за прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах визначених законом. Відповідно до частини  1   статті 26 Закону України  "Про  плату за землю" за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Враховуючи межі застосування Закону України "Про плату за землю" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а тому застосований правомірно.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

14.11.2006 року ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова була проведена нев’їздна документальна перевірка ДП „ХЗТУ” з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку за грудень 2004 р. - червень 2005 р., за результатами складений акт № 1133/15-206/14309764 від 21.11.2006р. яким встановлено затримку на 456 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 198143 грн. 43 коп. 30 листопада 2006 року ДПІ у Червонозаводського району м.Харкова прийняте податкове  повідомлення – рішення № 402/15-206 на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ДП „ХЗТУ” зобов'язано сплатити штраф у сумі 99071 грн. 78 коп.

За результатами апеляційного оскарження зазначеного рішення 01 лютого 2007 року ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 402/15-206/1, відповідно до якого підприємство „Харківський  завод  транспортного  устаткування" на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань ..." за затримку на 456 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 178646 грн. 97 коп. зобов'язано сплатити штраф у сумі 89323 грн. 55 коп.

28.12.2006 року ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова була проведена нев’їздна документальна перевірка ДП „ХЗТУ” з аналогічних питань за червень 2005 р., про що складений акт № 1617/15-206/14309764 від 28.12.2006 р., яким встановлено затримку на 485 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю в розмірі 15399 грн. 60 коп. 12 січня 2007 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 12/15-206, відповідно до якого Державне підприємство „Харківський завод транспортного устаткування" на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зобов'язано сплатити штраф у сумі 7699 грн. 80 коп.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ цей Закон визначений як спеціальний закон з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів / обов’язкових платежів/, включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно пункту 1.2 статті 1 цього Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зокрема, за базовий податковий / звітний / період, що дорівнює календарному місяцю / у тому числі при сплаті місячних авансових внесків / податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного / податкового / місяця / підпункт «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ /.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» в редакції, діючій впродовж зазначеного періоду часудо 31.03.2005 року, земельний податок сплачувався рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток / паїв / і землекористувачами – виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками – щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Пунктом 18 статті 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та пунктом 8 статті 73 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” дію частини 1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» було зупинено щодо строків сплати земельного податку платниками / крім громадян та виробників сільськогосподарської та рибної продукції / на відповідні роки. При цьому зазначеними законами було встановлено, що земельний податок / крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції / сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного / податкового / місяця / частина 3 статті 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», частина 3 статті 68 Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік”.

Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” від 25 березня 2005 року 2505-IV, який набрав чинності31.03.2005 року частина перша статті 17 Закону України „Про плату за землю” була викладена навій редакції згідно якої  податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Беручи до уваги, що законами про Державний бюджет України на 2004та 2005 роки базовим податковим / звітним / періодом для сплати земельного податку визначено календарний місяць, слід дійти висновку, що встановлені цими законами строки сплати земельного податку фактично співпадають по тривалості із строком, встановленим підпунктом «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ для сплати самостійно узгодженої платником податків суми податкового зобов’язання з податків, зборів / обов’язкових платежів /, для яких встановлений базовий податковий / звітний / період, що дорівнює календарному місяцю.

Враховуючи межі застосування Закону України “Про плату за землю” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України “Про плату за землю” є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

З огляду на спеціальний статус норм Закону від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, а також застереження пункту 19.6 статті 19 цього Закону про те, що закони та інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечать нормам цього Закону, суд вважає помилковими посилання позивача на статтю 25 Закону України «Про плату за землю» як на норму, що передбачає виключну відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку за землю у вигляді пені.

Додані позивачем до позову платіжні документи зі сплати податку за землю за 2005 рік свідчать про те, що у 2005 році підприємством сплачувалися поточні зобов’язання, однак, як вбачається із облікової картки ДП „ХЗТУ” платежі у зазначений період податковим органом самостійно зараховувалися на погашення податкового боргу з податку за землю минулих періодів.

Як наслідок, розрахунком до акту перевірки  № 1133/15-206/14309764 від 21.11.2006р. визначені суми податкового боргу, який виник у 2005 році. Із зазначеного розрахунку та відомостей облікової картки за 2006 рік вбачається, що сплачені ДП „ХЗТУ” податкові зобов’язання за 2006 рік зараховані ДПІ в погашення податкового боргу з податку на землю за 2005 рік.

Вирішуючи питання про правомірність дій ДПІ щодо зміни призначення платежу із сплати податку суд зазначає наступне.

Обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

            Позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, виконав своє зобов’язання зі сплати податку на додану вартість за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

            Таким чином, податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов’язання.

            Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб

перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, передбаченого пп. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Самостійно здійснений ДПІ перерозподіл сплачених податкових зобов’язань ДП „ХЗТУ” з податку за землю потягнув за собою невірне визначення сум несвоєчасно сплачених податкових зобов’язань за 2005-2006 роки, що потягло прийняття незаконних рішень – повідомлень.

Зважаючи на вищенаведене, оскаржувані повідомлення-рішення, підлягають скасуванню, а позов підлягає задоволенню в цій частині.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішення повідомлення – рішення № 402/15-206 від 30.11.2006 року та звернувся до ДПІ із скаргою від 15.12.2006 року. За результатами апеляційного оскарження ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення № 402/15-206/1 за яким ДП „ХЗТУ” зобов'язано сплатити штраф у сумі 89323 грн. 55 коп.

Зважаючи на те, що повідомлення-рішення № 402/15-206/1  було прийняте на підставі невірного розрахунку несвоєчасно сплачених податкових зобов’язань до акту перевірки  № 1133/15-206/14309764 від 21.11.2006р., воно є неправомірним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.   4, 8, 11, 94, 104, 159, 160 - 163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення –рішення ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова № 402/15-206 від 30 листопада 2006 року, № 12/15-206 від 12 січня 2007 року та № 402/15-206/1 від 01 лютого 2007 року про застосування до Державного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу з податку на землю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП „Харківський завод транспортного устаткування” судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 03.12.2007 року.

Суддя