Ухвала суду № 16134357, 27.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 р.Справа № 2-а-10858/09/2170 Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року по справі за позовом спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

10.06.2009 року директор спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»звернувся до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0002572301/0 від 02.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкцій на загальну суму 207799 грн. та № 0002582301/0 від 02.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 291833 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року адміністративний позов спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002572301/0 від 02.06.2009 року державної податкової інспекції у м. Херсоні про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 107123 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 100676 грн.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002582301/0 від 02.06.2009 року державної податкової інспекції у м. Херсоні в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 60768 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30384 грн. В решті податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009 року № 0002582301/0 залишено без змін.

20.11.2009 року начальник державної податкової інспекції у м. Херсоні подав апеляційну скаргу на вказану постанову Херсонського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскільки установчі документи контрагента спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»ПП «Романс ЛТД»визнано недійсними, а державна реєстрація скасована, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит та віднесено суми по операціям з ПП «Романс ЛТД»до валових витрат.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс».

Сторони по справі в судове засідання апеляційної інстанції не зявились, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.04.2009 року по 22.05.2009 року державною податковою інспекцією у м. Херсоні була проведена планова виїзна перевірка спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1714/23-5/19233787 від 29.05.2009 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у м. Херсоні винесено податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009 року № 0002582301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 291833 грн. та податкове повідомлення-рішення від 02.06.2009 року № 0002572301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 207799 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.3.2, п. 7.3 ст. 7, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, п.п. 8.7.1, п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 107123 грн. Також ДПІ у м. Херсоні встановлено порушення п 4.1, 4.2 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на 194555 грн.

В акті про результати планової виїзної перевірки спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»податковим органом зазначено, що підприємством неправомірно було віднесено суми коштів до валових витрат, тобто до валових витрат віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами по операціям з ПП «Романс ЛТД», оскільки реєстрація зазначеного підприємства була скасована у судовому порядку. Також ДПІ у м. Херсоні в акті перевірки зазначила, що підприємством до складу податкового кредиту неправомірно віднесено витрати по операціям з ПП «Романс ЛТД», у звязку з чим і було занижено податок на додану вартість.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.06.2009 року № 0002572301/0 та визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.06.2009 року № 0002582301/0, зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, визнання недійсними установчих та реєстраційних документів контрагента спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»- приватного підприємства «Романс ЛТД»відбулося після здійснення господарських операцій з позивачем.

Зважаючи на те, що покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Таким чином, визнання недійсними установчих документів юридичної особи саме по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями розрахункові, платіжні, інші документи, податкові накладні.

Це також стосується і питання правомірності формування позивачем податкового кредиту.

П.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду…складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В даному випадку первинними документами, що підтверджували здійснення господарських операцій є податкові накладні, виписані ПП «Романс ЛТД»

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності виникло право на податковий кредит.

Правомірність формування сум податкового кредиту спільної виробничо-комерційної фірми «Діпаріс»підтверджується належними документами податковими накладними, оформленими відповідно до чинного законодавства, наданими ПП «Романс ЛТД»у звязку виконанням договорів про надання послуг.

В свою чергу податковими органами не оспорюються відомості, що містяться у зазначених вище документах.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що спільною виробничо-комерційною фірмою «Діпаріс» дотримано вимоги п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та правомірно віднесено суми податку на додану вартість по операціям з ПП «Романс ЛТД»до складу податкового кредиту.

В свою чергу колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно визначення ДПІ у м. Херсоні податкового зобовязання позивача за листопад 2006р., грудень

2007р. та лютий-травень 2008р. у звязку із заниженням задекларованих у результаті не включення всього об'єму реалізованих робіт, послуг та отриманих передплат.

Зважаючи на зазначене вірним є висновок суду першої інстанції стосовно скасування податкового повідомлення-рішення № 0002572301/0 від 02.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкцій на загальну суму 207799 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0002582301/0 від 02.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в частині нарахованого податку на додану вартість в сумі 60768 грн. та штрафної (фінансової санкції) в сумі 30384 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.