Постанова № 16133778, 12.05.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р.Справа № 2-а-9739/09/1570 Категорія:8.2.8Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді Запорожана Д.В.,

судді Яковлева Ю.В,

судді Жука С.І.

при секретарі Єршовій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом Одеської залізниці до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Новоукраїнської МДПІ Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2009 року № 00000141720/0.

Свої позовні вимоги Одеська залізниця обґрунтувала безпідставністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року вищенаведений позов задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі Новоукраїнська МДПІ Кіровоградської області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що надбавки до тарифних ставок і посадових окладів не обкладаються податком на доходи фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач провів перевірку структурного підрозділу позивача локомотивного депо Помічна щодо дотримання вимог діючого законодавства за період з 1 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року, результати якої відображені в акті від 21 квітня 2009 року № 105/2310/01071893 /а.с. 9-17/.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Зміст порушення полягав у не включенні до складу загального місячного оподатковуваного доходу своїх працівників доходів отриманих ними за розїзний характер робіт, внаслідок чого ним було занижено своє податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 50201,29 гривень. В Акті перевірки здійснений висновок про те, що наведені виплати не були витратами на відрядження, так як позивачем не було надано документів на підтвердження факту таких відряджень (накази про відрядження, посвідчення про відрядження встановленої форми).

Окрім того, вищенаведеним рішенням суду першої інстанції було встановлено, що зазначені виплати фактично були надбавками до тарифних ставок і посадових окладів працівникам позивача. Зазначену обставину позивач в суді першої інстанції не оспорював.

Позивач своїм правом на подання апеляційної скарги на наведене рішення суду першої інстанції не скористався, тобто повторно визнав обставину того, що вищезазначені виплати були надбавками до тарифних ставок і посадових окладів.

На підставі вищенаведеного Акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2009 року № 00000141720/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 150603,87 гривень (основний платіж 50201,29 гривень, штрафні санкції 100402,58 гривень).

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що зазначені виплати фактично були надбавками до тарифних ставок і посадових окладів працівникам позивача.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податку з доходів фізичних осіб передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»вiд 22.05.2003 року № 889-IV.

Пунктом 4.3 вищенаведеного Закону наведено доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Наведений перелік є вичерпним і не містить таких видів доходів, як надбавки до тарифних ставок і посадових окладів.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено звільнення надбавок до тарифних ставок і посадових окладів від оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Порядок відрядження працівників в межах України передбачений Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 року N 59 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 року за N 218/2658.

Пунктом 1 розділу 2 «Порядок відрядження в межах України»вищенаведеної інструкції передбачено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження.

Відсутність наказів про відрядження, при сплаті вищенаведених витрат, дає достатніх підстав вважати, що зазначені витрати не були витратами на відрядження.

Окрім того, відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального оподатковуваного доходу платника податку не включається тільки відшкодування добових витрат на відрядження (пп. 4.3.2 ст. 4 Закону).

Позивач не наполягав на тому, що зазначені витрати є саме добовими витратами, а лише зазначав, що вони є витратами на відрядження, тобто тими витратами зі складу яких не включаються до складу загального оподатковуваного доходу фізичних осіб лише добові витрати.

Пунктом 4 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон передбачено, що сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

Отже, відсутність наказів про відрядження дає достатніх підстав вважати, що вищенаведені виплати не були добовими.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Одеської залізниці до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2009 року № 00000141720/0 відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 16 травня 2011 року.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/