Ухвала суду № 16128073, 08.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-879/09 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддівБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Сорочко Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Белазукрремсервіс»до Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2009 року ТОВ «Белазукрремсервіс»звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Коростенської ОДПІ Житомирської області в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2009 № 0000632301/1 та № 0000642301/1.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області від 15.01.2009 № 0000632301/1 та № 0000642301/1.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.10.2008 працівниками Коростенської ОДПІ Житомирської області проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Белезукрремсервіс»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 по 30.06.2008

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 22.10.2010 № 245/23-01/34152210, яким встановлено наступні порушення:

-в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 76321,00 грн., в т.ч. за І квартал 2007 року в сумі 53333,00 грн., за І квартал 2008 року 9028,00 грн., за ІІ квартал 2008 року 13960,00 грн.;

-в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість на загальну суму 56068,00 грн., в т.ч. за березень 2007 року 42667,00 грн., за березень 2008 року 3126,00 грн., за квітень 2008 року 10275,00 грн., завищення суми відємного значення з податку на додану вартість в сумі 4989,00 грн., у т.ч. за березень 2008 року 4096,00 грн., за квітень 2008 року 893,00 грн.

На підставі Акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 15.01.2010 № 0000632301/1 про нарахування 76321,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 38161,00 грн. та № 0000642301/1 про нарахування 42667,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 21334,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковий орган прийшов до висновку про нікчемність договорів купівлі-продажу № б/н від 03.01.2008, № 9 від 31.03.2008 та № б/н від 09.10.2006 на підставі того, що у ТОВ «Белазукрремсервіс»відсутні товаро-транспортні накладні на перевезення товарів та договір купівлі-продажу.

Згідно договору купівлі-продажу № б/н від 03.01.2008 ТОВ «Неотехінстал»зобовязувався передавати у власність покупця ТОВ «Белазукрремсервіс»запасні частини, комплектуючі та інші супутні матеріали до вантажного автомобіля марки «БелАЗ»за ціною згідно накладної та рахунку-фактури. Покупець зобовязується сплатити продавцю вартість товару протягом десяти днів з моменту його реалізації третім особам. Постачання товару здійснюється на умовах DDU «поставлено в с. Купище Коростенського району»(а.с.48). Товар передавався від продавця покупцю на підставі податкової та видаткової накладних від 07.03.2008 № 647 (а.с.50-51).

За договором № 9 від 31.03.2008 ПП «Агропромбудінвест-2008»зобовязувалось передавати у власність покупця ТОВ «Белазукрремсервіс»грохот ГІЛ-52 за ціною 67008,00 грн. Покупець зобовязується сплатити продавцю вартість товару протягом десяти днів з моменту його поставки покупцю. Постачання товару здійснюється на умовах DDU «поставлено в с. Купище Коростенського району»(а.с.68). Товар передавався від продавця покупцю на підставі накладних від 08.04.2008 № 238 (а.с.69-70).

Згідно договору купівлі-продажу № б/н від 09.10.2006 ПП «Харбуд ЛТД»зобовязувалось передавати у власність покупця ТОВ «Белезукрремсервіс»автомобіль самохвал за ціною 256000,00 грн. Товар передавався від продавця покупцю на підставі накладних від 06.03.2007 № 268 (а.с.79-80) вартістю 256000,00 грн.

Договором купівлі-продажу від 09.08.2006 передано у власність ТОВ «Белазукрремсервіс»нежитлову будівлю, площею 1063,6 м, що розташована в Коростенському районі с. Купище, вул. Посілкова, 28. Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, планом розташування будівлі.

Тобто, вказані вище товари доставлялися до складу позивача, що розташований в с. Купище Коростенського району транспортом продавців, а відтак, позивач не ніс витрати на доставку даних товарів і не мав товаро-транспортних накладних.

Придбані у вищезазначених підприємств товари в подальшому були реалізовані третім особам та включені до складу валового доходу та податкового зобовязання у відповідних податкових періодах.

Факт подальшої реалізації товарів та включення сум від їх реалізації до складу валового доходу підприємства та податкового зобовязання підтверджується матеріалами перевірки.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000642301/0 від 15.01.2009, то в акті перевірки зазначено, що в порушення п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Белазукрремсервіс»завищено податковий кредит на суму 61 057,00 грн., а саме:

-у березні 2007 року податкову накладну ПП «Харбуд ЛТД»№ 256 від 06.03.2007 на придбання самоскиду марки БелАЗ - 7522 на суму 256 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 42 666,67 грн. (порушення по якому викладено в п. 3.1.2 акту);

-у березні 2008 року податкову накладну ТОВ «Неотехінстал»від 07.03.2008 за № 647 на придбання запасних частин (кулак поворотний, шкворень, підшипник упорний, циліндр стоян. тормоза, радіатор ГМП, радіатор масляний, фрикціон, підвіски пневмогідравлічні) на суму 43 334,00 грн., в т.ч ПДВ 7 222,33 грн. (порушення по якому викладено в п. 3.1.2 акту );

-у квітні 2008 року податкову накладну ПП «Агропромбудінвест-2008»від 08.04.2008 за №238 на ГІЛ - 52 на суму 67 008, 00 грн. в т.ч. ПДВ 11168,00 грн. ПП «Агропромбудінвест-2008»(порушення по якому викладено в п. 3.1.2 акту).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до вимог зазначених норм Закону, на підставі оформлених належним чином податкових накладних, позивач формував та відносив у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми сплаченого ним ПДВ по господарським операціям з контрагентами ТОВ «Неотехінстал», ПП «Харбуд ЛТД»та ПП «Агропромбудінвест-2008», які у спірний період були зареєстровані як платники податку на додану вартість і порушень правил ведення податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток взаємовідносинах з позивачем актом перевірки не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, податкові повідомлення-рішення Коростенської ОДПІ Житомирської області від 15.01.2010 № 0000632301/1 про нарахування 76321,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 38161,00 грн. та № 0000642301/1 про нарахування 42667,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 21334,00 грн., є неправомірними.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

Є.О. Сорочко