Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-17766/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"19" травня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Федотова І.В.,
суддів Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Антонов" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИЛА:
Державне підприємство "Антонов" (далі позивачі) звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2010 р. № 0000794250, від 14.07.2010 р. № 0000854250/1, від 17.09.2010 р. № 0000994250/2.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, дав вірну правову оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вантажна митна декларація не є єдиним документом, що підтверджує факт і дату фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввезення на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України за період з 17.07.2009р. по 23.03.2010р. та з 05.06.2009 р. по 09.03.2010 р., за результатами якої складено акт від 23.04.2010р. № 216/42-50/14307529. Під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (далі Закон №185), в результаті перевищення 180-денного терміну ввезення товарів на митну територію України, зокрема: обладнання по імпортним договорам від 01.09.2005р. № 84-490 з компанією ВАТ "Науково-дослідний інститут обчислювальних засобів "СПЕКТР" (Росія) та від 14.01.2005 р. № СМ/14310325 з компанією ВАТ "Московський металургійний завод "Серп та молот".
На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми № 0000794250 від 06.05.2010 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (пеню) в розмірі 34155,71 грн.
Відповідно до вимог абзацу 1 статті 2 Закону №185, граничний термін отримання товарів (180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу) на виконання імпортного контракту від 01.09.2005р. № 84-490 з компанією ВАТ "Науково-дослідний інститут обчислювальних засобів "СПЕКТР" (Росія) по платіжному дорученню № 33 від 17.07.2009 р. на суму 2592000,00 російських рублів (платіж здіснено 17.07.2009 р.) настав 13.01.2010 р.; на виконання імпортного контракту від 14.01.2005 р. № СМ/14310325 з компанією ВАТ "Московський металургійний завод "Серп та молот" по платіжному дорученню №27 від 05.06.2009 року на суму 2254161,00 російських рублів (платіж здійснено 05.06.2009 р. настав 02.12.2009 року.
Фактично, товар за контрактом від 01.09.2005р. № 84-490 був ввезений на митну територію України 23.12.2009 р. (рахунок-фактура № 4 від 10.12.2009 р. з відміткою Чернігівської митниці); за контрактом від 14.01.2005 р. № СМ/14310325 товар за вказаним контрактом був ввезений на митну територію України 28.11.2009 р. (рахунок фактура № 9410002700 від 23.11.2009 р з відміткою Глухівської митниці).
Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону України, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»момент здійснення експорту (імпорту) визначено як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
До того ж, за змістом пп. «б»п. 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. за №307, моментом перетину митного кордону при перевезеннях, зокрема, морським і річковим видами транспорту при імпорті визначено початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту.
Апеляційний суд приходить до висновку, що при цьому початок митного оформлення товару співпадає з проставленням на супровідному документі митницею на кордоні, через яку переміщувався товар, відтиску штампу «Під митним контролем»з наступною випискою провізної відомості, що служить дозволом для перевезення вантажу до внутрішньої митниці для повного митного оформлення.
Згідно абзацу 1 ст. 58 Митного кодексу України, облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це реєстрація митним органом зазначених товарів і транспортних засобів з метою здійснення їх митного контролю.
Враховуючи обставини справи та вищевикладені норми Закону, колегія суддів вважає, що наявність на супровідному документі на імпортований товар відтиску штампу «Під митним контролем»є доказом фактичного ввозу товару на територію України.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 січня 2011 року без змін.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: К.А. Бабенко
В.П. Мельничук
Ухвала виготовлена в повному обсязі 23.05.2011р.
Судове рішення № 16127923, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-17766/10/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: