Постанова № 1612727, 02.10.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1895/07

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«2» жовтня 2007 року

м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі : судді - Спірідонова М.О.

при секретарі - Ус Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХарківМазСервіс» до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 30 липня 2007 року № 0000342200/0 у частині нарахування пені на суму 2692,00 грн,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся з позовною заявою про визнання нечинним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Харківської обласної ДПІ від 30 липня 2007 року № 0000342200/0 у частині нарахування пені на суму 2692,00 грн., у зв’язку з тим, що на відповідний товар були оформлені вантажні митні деклорації типу ІМ-74 «Митний склад» в межах строку, встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з позовом не погодився посилаючись на те, що Харківською ОДШ на підставі п.1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "ХарківМазСервіс" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 31.05.2006р. по 01.07.2007р., про що складено акт від 19.07.2007р. №2071/2200-33561310.

Перевіркою встановлено, що на виконання умов контракту №3333/158-06/392 від 31.05.2006р., резидентом ТОВ «ХарківМазСервіс" здійснено перерахування валютних коштів у період з 05.07.2006р. по 08.02.2007р. на загальну суму 7179033,0дол. США. Імпортна продукція - автотехніка надійшла на територію України та згідно законодавства України, завершено митне оформлення на підставі вантажних митних декларацій типу ІМ-40 у період з 28.07.2006р. по 03.05.2007р. на загальну суму 7179033,0 дол. США.

З порушенням вимог ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ТОВ "ХарківМазСервіс" здійснило    розрахунки    за   імпортною    операцією,    яка    здійснена 21.11.2006р.. на суму 244570,0 дол. США., згідно платіжного доручення за № 137. Граничний термін надходження імпортного товару -19.02.2007р.. Прострочена дебіторська заборгованість становить 177658,0 дол. США., яка тривала 1 день. Погашення простроченої заборгованості повністю здійснено товаром, митне оформлення якого завершено 20.02.2007р. згідно ВМД типу ІМ- 40 за № 200330 на суму 103020,0дол.США., за № 200311 на суму 60080,0дол.США та за № 200317 на суму 30040,0дол.США.

За передплатою від 26.01.2007р. на суму 571490,0дол. США., яка здійснена на адресу нерезидента згідно платіжного доручення №6, виникла прострочена дебіторська заборгованість станом на 27.04.2007р. у сумі 115930,0 дол. США., яка тривала 1 день і була погашена повністю товаром, митне оформлення якого завершено згідно ВМД типу ЇМ- 40 від 27.04.2007р. за № 201453 на суму 31460,0дол.США. та ВМД від 03.05.2007р. за № 201550 на суму 85940,0 дол. США.

Станом на 01.07.2007р. заборгованість за контракту відсутня. Контракт виконано.

За вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом ТОВ «ХарківМазСервіс» нараховується пеня у розмірі 12126,0 грн., в.т. числі на суму 2692,0 грн. (по терміну здійснення поставки -завершення оформлення ВМД ІМ-40 - 19.02.2007р., від дати здійснення передплати 21.11.2006р.).

Судом встановлено, що Харківською ОДШ на підставі п.1 ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "ХарківМазСервіс" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 31.05.2006р. по 01.07.2007р., про що складено акт від 19.07.2007р. №2071/2200-33561310.

Згідно акту перевірки встановлено, що на виконання умов контракту №3333/158-06/392 від 31.05.2006р., резидентом ТОВ «ХарківМазСервіс" здійснено перерахування валютних коштів у період з 05.07.2006р. по 08.02.2007р. на загальну суму 7179033,0дол. США. Імпортна продукція - автотехніка надійшла на територію України та згідно законодавства України, завершено митне оформлення на підставі вантажних митних декларацій типу ІМ-40 у період з 28.07.2006р. по 03.05.2007р. на загальну суму 7179033,0 дол. США.

За вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом ТОВ «ХарківМазСервіс» нараховується пеня у розмірі 12126,0 грн., в.т. числі на суму 2692,0 грн. (по терміну здійснення поставки - завершення оформлення ВМД ІМ-40 - 19.02.2007р., від дати здійснення передплати 21.11.2006р.).

На підставі вищевказано акту перевірки від 19.07.2007 року № 2071/2200-33561310 Харківською об’єднаною ДПІ було винесено рішення повідомлення від 30 липня 2007 року  про стягнення х ТОВ «ХарківМазСервіс» штрафних санкцій на суму 22277,00 грн.

Вказаним актом зокрема встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94- ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), що привели до порушення 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті по імпортній операції у лютому та квітні 2007 року по імпортному контракту №3333/158-06/392 від 31.05.06, у березні - квітні 2007року по імпортному контракту N149/392/3 від 09.01.06 та по імпортному контракту №24/158-07/392 від 03.01.07 у червні 2007, які були укладені з Виробничим республіканським унітарним підприємством "Мінський автомобільний завод, (Республіка Білорусь).

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до статті 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтею 2 даного Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми митної вартості недопоставленої продукції в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Стаття 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає момент здійснення експорту (імпорту) як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на товар.

Згідно пп. 23 ст.1 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року N 92-ІУ  переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація;

Пунктами 1.1, 1.4 Положення про відкриття й експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби від 31.12.96 р. N 592, зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.01.97 р. за N 51/1809, під митним складом розуміється митний режим, при якому завезені через межі митної території товари зберігаються під митним кордоном без стягування мита й інших податків та без застосування до них мір нетарифного регулювання й інших обмежень у період зберігання. Територія митних складів є зоною митного контролю і складає невід'ємну складову частину митної території України.

За визначенням пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю й одержання ліцензій за експортними, імпортними і лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. N 136, зареєстрованої Міністерством юстиції України 28.05.99 р. за N 338/3631, здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Згідно пункту 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг, тобто перелік зазначених митних режимів не є вичерпним.

Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, вантажна митна декларація це - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Із аналізу статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не вбачається, що законодавцем поставлено в залежність факт здійснення поставки по імпортним операціям (без отримання ліцензії) від митного оформлення продукції та типу митної декларації.

Крім того, суд  зазначає, що з датою митного    оформлення    продукції    (виписки    вивізної    вантажної    митної    декларації) законодавець   пов'язує   тільки   граничний   термін   зарахування   валютної   виручки   за експортними контрактами, що прямо передбачено статтею 1 наведеного Закону.

Приписами підпункту 1.1 статті 1 Інструкції «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Національного банку України №136 від 24.03.1999р. (надалі Інструкція № 136) передбачено, що днем виникнення порушення вважається - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій. Здійсненням поставки вважається дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором.

Згідно платіжного доручення № 140 від 21 липня 2006 року було здійснено передплату за  договором № 3333/158-06/392 від 31.05.2006 року на загальну суму 244570,00 доларів США.

Згідно вантажно-митної декларації ІМ-74 вантаж перетнув митний кордон України  15.02.2007 року.

Згідно з пунктом 3.3 статті 3 Інструкції №136, банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім документа, який відповідно до умов договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Якщо цим документом є вантажна митна декларація, то банк знімає операцію з контролю за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не пов'язує стягнення пені в залежності від типу митної декларації (ІМ-40 чи  ІМ- 74) та митного режиму .

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, щопозивачем дотримано термін, встановлений ст. 2 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» у зв'язку із фактичною поставкою товару в межах даного строку, та  вважає відсутніми встановлені ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" підстави для нарахування позивачу пені в оспорюваній сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України,суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХарківМазСервіс» до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції -задовольнити.

Скасувати рішення Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових санкцій) від 30 липня 2007 року № 0000342200/0 в частині нарахування пені на суму 2 692,00 (дві тисячи шістсот дев'яносто дві) грн..

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05.10.2007 року.

Суддя

Спірідонов М.О.