Постанова № 16126136, 09.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 р. № 2а-12711/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткач Б.В.,

представника позивача Котягіна А.С., представника відповідача Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецпроектбуд»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Спецпроектбуд»(далі-ТзОВ «Компанія Спецпроектбуд») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі-ДПІ у Франківському районі м. Львова) про скасування податкового повідомлення рішення №0000582320/3 від 15.10.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 90151,95 грн., в тому числі 60101, 30 грн. основного платежу та 30050,65 грн. штрафних санкцій.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.1.7. п.1.8. ст.1, п.п. 7.2.3. п.7.2., п.п.7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ґрунтуються на припущеннях та спростовуються належними доказами. Позивач вважає, що ним правомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних отриманих від ТзОВ «Профліга». Доказів, щодо наявності обставин, з якими Закон пов'язує недійсність, представлених до перевірки, податкових накладних в акті не зазначено. В акті перевірки відповідач стверджує, що оскільки ТзОВ «Профліга»не подано звітності в період здійснення господарських операцій з позивачем, то таке господарське зобов'язання є таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства. На думку позивача, неподання звітності ТзОВ «Профліга»не є підставою для визнання договору таким, що укладений з метою суперечною інтересам держави та суспільства.

В судовому засіданні 09.06.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення, просив суд позов задовольнити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог, з підстав, що оскаржуване платником податкове повідомлення рішення прийнято за результатами перевірки, в процесі проведення якої податковою інспекцією встановлено факт безпідставного відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з ТзОВ «Профліга»шляхом включення понесених витрат до складу податкового кредиту та валових витрат. Зокрема, встановлено, що у TзOB «Профліга»відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби як необхідні елементи провадження господарської діяльності щодо поставки товарів (робіт, послуг) або їх виготовлення, що свідчить про фіктивну діяльність TзOB «Профліга», оскільки результат такої діяльності був спрямований на отримання податкової вигоди третім особам, так званими вигодонабувачами, в даному випадку це ТзОВ «Компанія «Спецпроектбуд». У звязку з цим, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши доводи сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (із змінами і доповненнями), Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами і доповненнями), Законом України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року (із змінами і доповненнями), Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року, Господарським Кодексом України.

Встановлено, що 04.06.2008 року між позивачем (Замовник) та ТзОВ «Профліга»(Підрядник) укладено договір № 04-06/08, згідно якого, підрядник зобовязується за плату розробити за завданням замовника та передати останньому наступну проектну документацію: Розробка рекомендацій з виконання проектних пропозицій належної інфраструктури кварталу житлових будинків «Срібні води», за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Раковець.

01.07.2008 року між позивачем та ТзОВ «Профліга»укладено договір № 01/70-08, згідно якого, підрядник зобовязується на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи по реконструкції ВАТ «ТГК «Дністер», а замовник зобовязується прийняти і оплати виконані роботи.

01.08.2008 року між позивачем та ТзОВ «Профліга»укладено договір № 01/7-08, згідно якого, підрядник зобовязується на свій ризик та за завданням замовника виконати роботи в м. Новий Розділ по вул. Гірнича 4, а саме: улаштування стрічкових фундаментів, улаштування вертикальної гідроізоляції стрічкових фундаментів, планування території та улаштування основи, земляні роботи.

ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку у позивача, за результатами якої складено акт № 736/23-2/34814728 від 19.03.2009 року, за результатами якої встановлено порушення п. 1.7. п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема: занижено податок на додану вартість в сумі 60101, 30 грн.

У звязку з цим, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000582320/3 від 12.08.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 90 151, 95 грн., у тому числі 60101, 30 грн. - основного платежу та 30 050, 65 грн. - штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Господарського Кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ст. 44 цього ж Кодексу, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Статтею 67 Господарського Кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно п. 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.8. цього ж Закону передбачено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів, робіт, послуг (п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

На підтвердження виконання дисциплін оподаткування та реальності (товарності) проведення господарських операцій за вищевказаними договорами позивачем подано суду: копії податкових декларацій з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, копії платіжних доручень (в тому числі ПДВ) про оплату робіт (субпідрядних робіт) ТзОВ «Профліга», копії податкових накладних отриманих від ТзОВ «Профліга», копії актів приймання виконаних підрядних робіт (форми № КБ-2в), копії підсумкових відомостей ресурсів (витрати по факту), копії договірних цін, копії локальних кошторисів, копії підсумкових відомостей ресурсів до локального кошторису, копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, копії видаткових накладних, копії актів виконаних додаткових робіт, копії актів виконаних робіт, копію акту № 10/09-08 від 10.09.2008 року приймання здачі науково технічної продукції за договором № 04-06/08 від 04 червня 2008р.

Судом не встановлено невідповідність вказаних документів вимогам законодавства.

Обставини зазначені в акті перевірки щодо неподання контрагентом ТзОВ «Профліга»звітності, розшук вказаного товариства, відсутність відповідних ресурсів не можуть свідчити про нікчемність вищевказаних правочинів та безтоварність господарських операцій, оскільки ці факти не свідчить про наявність мети у позивача по даній справі на укладення угоди, яка суперечить інтересам держави.

Суд повинен перевірити чи рішення відповідача прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, розсудливо (ч. 3 ст. 2 КАС України).

Згідно п. 1.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, цей Порядок розроблено для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Крім цього, судом встановлено, що контрагент позивача ТзОВ «Профліга»на час здійснення вищевказаних господарських операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мав ліцензію серії АБ № 207637 від 03.02.2006 року (вид діяльності - будівельна, строк дії - з 03.02.2006 року по 03.02.2011 року), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, а відтак позивач не може нести відповідальність ні за несплату цим контрагентом податків, ні за неподання ним звітності. Зібрані по справі докази підтверджують фактичність здійснення (товарність) господарських операцій за вищевказаними договорами, що спростовує заперечення відповідача про фіктивність (безтоварність) таких операцій.

Суд, керуючись п.4 ст.32,п.п.2,6 ст.36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховує позицію Верховного суду України, викладеною у постановах від 13.01.2009 року, згідно яких сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Оцінюючи вищевказані докази у справі, суд не вбачає порушень позивачем вимог п.1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 17.1.3., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф в даному випадку не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Франківському районі м. Львова №0000582320/3 від 15.10.2009 року в частині визначення суми податкового зобовязання за основним платежем в сумі 60101, 30 грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 30 050,65 грн. є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушення позивачем вимог п. 1.7., п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3., п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані відповідачем не переконують у під ставності заперечень позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, чого відповідачем зроблено не було.

З врахуванням вимог ст. 162 КАС України податкове повідомлення - рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №0000582320/3 від 15.10.2009 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №0000582320/3 від 15.10.2009 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Спецпроектбуд»(ЄДРПОУ 34814728, м. Львів, вул. Наукова, 7а) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 14 червня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.