Ухвала суду № 16124918, 20.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2011 р.Справа № 2-а-6031/09/1470 Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2007 року директор товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, та після уточнення позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000738/0 від 17.01.2007 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на суму 31051,11 грн. (основ. платіж 20700,74 грн., штраф. санкції 10350,37 грн.), скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000838/0 від 17.01.2007 року в частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на суму 435909,63 грн. (з яких основний платіж 290606,42 грн., штрафні санкції 145303,21 грн.), скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000938/1 від 26.03.2007р. в частині нарахування зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 565453,06 грн. (з яких основний платіж 388925,87 грн. та штрафні санкції 176527,19 грн.).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2007 року позовні вимоги ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія» задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року постанову Господарського суду Миколаївської області скасовано, та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»відмовлено.

13.10.2009 року Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою скасував постанови Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2007 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2008 року, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року в задоволенні позову ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою Миколаївського окружного адміністративного суду 22.01.2010 року директор ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що маркетингові послуги, які надавались товариством з обмеженою відповідальністю «Асистент»відповідно до укладеного договору, були використані в подальшій господарській діяльності ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»та сприяли збільшенню доходів товариства. Апелянт посилається на те, що відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вказані витрати на маркетингові послуги безпосередньо повязані з організацією продажу товарів, а тому є підстави для віднесення їх до валових витрат підприємства, а також до податкового кредиту згідно Закону України «Про податок на додану вартість». У звязку з викладеним апелянт вважає, що винесені СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві податкові повідомлення-рішення про нарахування ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірними.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2009 року та постановлення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»в судове засідання апеляційної інстанції не зявився, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не відомі.

Представник СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які

беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.11.2006 року по 22.12.2006 року на підставі направлень від 10.11.2006 року № 38/38, від 30.11.2006 року № 94/38, від 08.12.2006 року № 115/38, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2006 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 154/38-000/33513988 від 29.12.2006 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві винесено податкові повідомлення-рішення № 00000738/0 від 17.01.2007 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на суму 31051,11 грн. (основний платіж 20700,74 грн., штрафні санкції 10350,37 грн.), № 00000838/0 від 17.01.2007 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції на суму 451577,14 грн. (основний платіж 301051,42 грн., штрафні санкції 150525,72 грн.), № 00000938/0 від 17.01.2007 року, яким визначено зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 570327,02 грн. (основний платіж 392175,18 грн., штрафні санкції 178151,84 грн.).

В ході зазначеної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві встановлено порушення ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»п. 5.1, п. 5.10 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, а також порушення п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3, п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством було занижено податок на додану вартість.

Основним порушенням, виявленим під час проведення перевірки, з яким не погодився позивач, було віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства суми коштів по операціях оплати послуг ТОВ «Асистент».

В акті про результати планової виїзної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві зазначено, що відсутні підтвердження використання у господарській діяльності ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»результатів по операціях з надання маркетингових послуг, здійснюваних ТОВ «Асистент».

Звертаючись до суду першої інстанції з адміністративним позовом ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»зазначило, що результатом надання послуг ТОВ «Асистент»є збільшення кількості проданої продукції, внаслідок чого позивач отримав прибуток, тобто надані маркетингові послуги використовуються у господарській діяльності підприємства, тому відсутні підстави для виключення сум по оплаті вказаних послуг з валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія», зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»уклало договір № 05/05/1 з ТОВ «Асистент»щодо надання послуг по представленню продукції торгової марки еy»на території м. Миколаєва (т. 1 а.с. 109-113).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ «Асистент»зобовязувалось надавати замовнику ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»послуги по забезпеченню інформації по представленню продукції торгової марки iglеy»на території м. Миколаєва. Вказані послуги включають збір і надання інформації про роздрібні магазини (кіоски, лотки, ін.) на території м. Миколаєва, які продають жувальну гумку lеy», збір і надання інформації про запас продукції еy»в торгівельній (роздрібній) точці.

В підтвердження виконання вказаних робіт та здійснення господарської операції ТОВ «Асистент»були виписані податкові накладні, які надані ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»до суду (т. 2 а.с. 9-32). В матеріалах справи також наявні акти виконаних робіт (т.1 а.с. 114-129).

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія», дійшовши до висновку, що витрати на оплату послуг ТОВ «Асистент»понесені ним у якості підготовки виробництва в межах його господарської діяльності, включило їх до складу валових витрат підприємства та відповідно до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В свою чергу п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду…складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В даному випадку в якості первинних документів, що підтверджували здійснення господарської операції позивачем були надані податкові накладні, виписані ТОВ «Асистент».

Дослідивши вказані документи суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що податкові накладні складені з порушенням норм чинного законодавства, не в ті податкові періоди, які в них зазначені, а тому не можуть бути належним доказом здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору укладеного між ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»та ТОВ «Асистент»та актів виконаних робіт, в реквізитах ТОВ «Асистент», зокрема номер свідоцтва платника ПДВ виконавця ТОВ «Асистент», зазначено № 36378415, тоді як в деяких податкових накладних в обовязкових реквізитах продавця зазначено інший номер свідоцтва платника ПДВ 36404410.

Судом першої інстанції встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість № 36378415 ТОВ «Асистент»було дійсне в період з 25.08.2004 року по 30.07.2006 року, а свідоцтво платника ПДВ № 36404410 діяло в період з 30.07.2006 року по 30.09.2008 року.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, на момент здійснення господарської операції та виписування податкових накладних дійсним у ТОВ «Асистент»було свідоцтво платника ПДВ № 36378415, тому і в податкових накладних повинен був зазначатися саме цей номер свідоцтва.

З наданих для дослідження в судовому засіданні оригіналів податкових накладних ТОВ «Асистент»вбачається, що в податкових накладних, які містили номер свідоцтво платника ПДВ № 36404410 було виправлено зазначений номер на номер свідоцтва платника ПДВ № 36378415, що було дійсним на момент їх виписування.

Крім того, суд апеляційної інстанції дослідивши оригінали податкових накладних, надані ТОВ «Асистент»та їх копії, що надавались ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»звертає увагу на те, що підписи особи, яка виписувала податкові накладні на оригіналах суттєво відрізняються від підписів на їх копіях.

Податкові накладні є бланками суворої звітності.

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної , повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця) та ін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 1 статті 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що надані в підтвердження здійснення господарської операції податкові накладні складені з грубим порушенням порядку їх оформлення, і тому не можуть бути прийняті в якості первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати, повязані з оплатою маркетингових послуг, що надавались ТОВ «Асистент»та неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ «Асистент», оскільки вони не підтверджені належними первинними документами.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 00000738/0 від 17.01.2007 року, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на суму 31051,11 грн., податкове повідомлення-рішення № 00000838/0 від 17.01.2007 року в частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на суму 435909,63 грн., податкове повідомлення-рішення № 00000938/1 від 26.03.2007р. в частині нарахування зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 565453,06 грн. прийняті СДПІ ВПП у м. Миколаєві обґрунтовано, правомірно та скасуванню не підлягають.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Імпульс-Миколаїв Дистрибюційна Компанія»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.