Ухвала суду № 16124909, 13.04.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2011 р.Справа № 2-а-6445/10/1570 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені адміністративного позову ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року задоволений в повному обсязі адміністративний позов ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро»:

- сковане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000013500/0 від 08 червня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро»по податку на прибуток у розмірі 168710 грн. (за основним платежем 112473 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –56237 грн.);

- сковане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 0000023500/0 від 08 червня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро» по податку на додану вартість у розмірі 134968 грн. (за основним платежем 89978 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –44990 грн.).

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без повного та всебічного з’ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки угода, укладена між позивачем та Приватним підприємством «Аванта МІВ», містять ознаки нікчемності. У відношенні директора ПП«Аванта МІВ»22 липня 2009 року порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив відсутність ознак нікчемності договору укладеного між позивачем та ПП«Аванта МІВ», відсутність доказів на підтвердження висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків –ПП «Аванта МІВ».

ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро»письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало, проте представник підприємства у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи, та правильне застосування норм права при вирішення спору по суті.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро», розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що 08 червня 2010 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000013500/0, яким визначено суму податкового зобов’язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Торговельно-виробниче підприємство «АЛЮР Агро»по податку на прибуток у розмірі 112473 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –56237 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000023500/0, яким визначено суму податкового зобов’язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій позивачу по податку на додану вартість у розмірі 89978 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –44990 грн.

Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень рішень став Акт № 281/35-0320/32223918 від 27 травня 2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ ТВП «АЛЮР Агро»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків –ПП «Аванта МІВ»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року».

За результатами перевірки відповідач встановив, що позивачем порушено п.п.5.3.9 п. 5.3. та п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого було занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 112473 грн.; порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість на загальну суму 89978 грн., за період, що перевірявся.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності ознак нікчемності договору укладеного між позивачем та ПП«Аванта МІВ».

Суд першої інстанції встановив, та матеріалами справи підтверджено, що 01 липня 2008 року між позивачем та ПП «Аванта-МІВ»був укладений договір поставки № 47 та відповідні додатки до нього, які є невід’ємною частиною договору.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність доказів на підтвердження висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків –ПП «Аванта МІВ». Позивач надав належні докази (копію сертифікатів якості, актів приймання –передачі товару, товарно-транспортних накладних, договорів відповідального зберігання, рахунків –фактур, видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей, листів –вимог), тобто докази, які спростовують висновок апелянта про нікчемність угод.

Підставою для встановлення порушень відповідач зазначає, що правочини укладені між позивачем та ПП «Аванта-МІВ»є недійсними оскільки засновник та директор ПП «Аванта-МІВ»ОСОБА_1 не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, з листопада 2008 року не подавала податкову звітність не зважаючи на те, що по розрахунковим рахункам за період з листопада по грудень 2008 року проводилось надходження та списання коштів. На підставі електронних відомостей держреєстраторів від 15 жовтня 2009 року щодо стану ПП «Аванта-МІВ»- внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Фактично згідно податкової звітності у ПП «Аванта-МІВ»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торговельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ. На підставі того, що ОСОБА_1 не мала наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, укладені між ПП «Аванта-МІВ»та позивачем угоди не створюють юридичних наслідків.

Доводи апелянта щодо фіктивності підприємницької діяльності, безтоварності господарських операцій, направленості діяльності ПП «Аванта-МІВ»на ухилення від сплати податків та підроблення первинних документів останнього, а у зв’язку з цим і нікчемності угод укладених Позивачем з вказаним підприємством, до уваги не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами. Також необґрунтованими є посилання апелянта на те, що ПП «Аванта-МІВ»не мало найманих працівників, технічного персоналу, основних фондів, виробничих актів, складських приміщень і транспортних засобів, а тому не могло виконати зобов’язання, визначені договорами, адже вказані обставини є лише припущеннями апелянта і не доводять факту ненадання зазначених послуг позивачу.

          Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова –без змін.

Керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя Домусчі С.Д.

суддя Димерлій О.О

суддя Єщенко О.В.