Ухвала суду № 16123774, 31.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. Справа № 29894/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український металургійний союз» до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Західно-Український металургійний союз» (далі ТОВ «ЗУМС») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі ДПІ у м. Хмельницькому) від 22.12.2008 року № 0002282301/3/11259, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 65181 грн. за основним платежем та 32591 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у м. Хмельницькому просить вказану постанову від 14 травня 2010 року скасувати та відмовити у задоволенні позову ТОВ «ЗУМС». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом було безпідставно не взято до уваги те, що надані під час проведеної перевірки ТОВ «ЗУМС» документи не містили номера транспортного засобу та походження металобрухту (про що зазначено у акті перевірки ст.26), що свідчить про відсутність фактичного відвантаження брухту чорних металів ТОВ «ЗУМС».

Окрім того, перевізні документи, якими підтверджуються факти відвантаження брухту чорних металів на залізничних станціях, для проведення перевірки позивачем не надано. У порушення вимог Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 року за № 862/5083, будь-яких договорів про порядок повідомлення сторін про вантажі із залізницею ТОВ «ЗУМС» під час перевірки не надано, як і перевізні документи, якими підтверджуються факти відвантаження брухту чорних металів на залізничних станціях.

Відтак апелянт вважає, що договори купівлі-продажу чорних металів з огляду на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України є нікчемними, оскільки не спричинили настання реальних наслідків, а отже позивачем у порушення п.4.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було завищено податок на прибуток за період, що підлягав перевірці, в сумі 42602грн.

Окрім того, апелянт наполягає на тому, що позивачем у порушення пп. 7.4.1, 7.4.2 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за період, що підлягав перевірці, в сумі 65668 грн.; завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) в сумі 6 965 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( рядок 22.2) в сумі 45 грн.

При цьому звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем у порушення пп.7.4.1. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ, сплачені у звязку з придбанням послуг, які не використовувались в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника в грудні 2006 року в сумі 16 667,00 грн.

Надані під час перевірки документи (акт приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2006 року, податкова накладна №25 від 31.12.2006 року та договір № 060 101 від 01.01.2006 року) не є належними доказами, що підтверджують факт надання інформаційних (консультаційних) послуг, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрями за якими згідно з розділом 2 договору здійснювались відповідні послуги, а отже платником не доведено звязок зазначених послуг із господарською діяльність та не надано жодного первинного документа стосовно витрат зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2006 року.

Одночасно апелянт вважає, що судом першої інстанції не було дано належної оцінки тому, що позивачем у порушення пп.7.4.2 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на протязі періоду, що підлягав перевірці, завищено податковий кредит на 48 559 грн. за рахунок віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях, пов'язаних зі збутом (транспортуванням) брухту чорних металів.

За рахунок зазначеного порушення підприємством занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 48 514 грн., в тому числі за лютий 2007 р. на 34 000 грн.; за грудень 2007 р. на 14 514 грн., а також завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) в сумі 45 грн. у лютому 2007 року.

При цьому, на переконання апелянта, судом було безпідставно враховано висновок судово-економічної експертизи № 4785/804 від 19.02.2010 року, оскільки у ньому не у повній мірі досліджено первинні документи.

Під час апеляційного розгляду справи представник апелянтів повністю підтримала вимоги за апеляційними скаргами та надала суду пояснення, аналогічні їх змісту. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ТОВ «ЗУМС».

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не зявився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що основними видами діяльності ТОВ «ЗУМС» є оптова торгівля необробленими чорними та кольоровими металами, заготівля, переробка металобрухту чорних металів.

Посадовими особами ДПІ в м. Хмельницькому було проведено комплексну виїзну планову документальну перевірку ТОВ «ЗУМС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року, результати якої оформлено актом №5460/23-4/33842932 від 01.07.2008 року, в якому зазначено, що позивачем в порушення п. 4.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено податок на прибуток в сумі 42 602,00 грн.; порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.2 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 65668,00 грн.; завищено відємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту в сумі 6965,0 грн. та завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 45,0 грн.

На підставі акту перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження ДПІ у м. Хмельницькому прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0002282301/3/11259 від 22 грудня 2008 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 97772,00 грн. (у тому числі 65181,00 грн. за основним платежем та 32591,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення обумовлене висновком працівників контролюючого органу про те, що господарські договори купівлі-продажу металобрухту, перераховані в акті перевірки (арк. 10-11), не спричинили реального настання наслідків та відповідно є нікчемними.

Судом першої інстанції було встановлено, що в усіх укладених договорах купівлі - продажу відходів брухту чорних металів з контрагентами чітко зазначено момент переходу права власності на товар з вказівкою конкретного місця його прийняття. Крім того, про очевидність господарської діяльності згідно укладених договорів купівлі - продажу брухту чорних металів свідчать акти звірок ТОВ «ЗУМС» з контрагентами.

Викладений у акті перевірки висновок про придбання позивачем послуг, які не використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника у грудні 2006 року в сумі 16 667,0 грн., а саме придбання у ТОВ «Промоут-Центр» робочих інструкцій для працівників, бізнес плану та інших документів для отримання кредитів, консультативного, методологічного матеріалу для бухгалтерського обліку, послуг аудиту у ході проведення податкової перевірки, вдосконалення договірної бази та додатків на загальну суму 83333,00 грн., на думку суду є необґрунтованим, оскільки зі змісту виконаних робіт вбачається, що отриманні послуги від ТОВ «Промоут-Центр» безпосередньо пов'язанні з веденням підприємством позивача господарської діяльності, а відтак відповідають вимогам ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Факт отримання ТОВ «ЗУМС» від ТОВ «Промоут-Центр» послуг підтверджений актом приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2006р. Проведену роботу, також, підтверджують збірник представлених ТОВ «ЗУМС» інструктивних документів, проектів договорів, укладені кредитні угоди, бізнес - плани та консультації. При цьому судом було зроблено висновок про те, що наявність у позивача акту приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2006р. є достатнім для віднесення до складу валових витрат, суми витрат за послугами, наданими ТОВ «Промоут-Центр» з огляду на приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Висновки ДПІ в м. Хмельницькому про заниження ПДВ за лютий, грудень 2007 року у звязку із порушенням пп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» на 48 559,0 грн. за рахунок віднесених до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях зі збутом (транспортуванням) брухту чорних металів, а саме в лютому 2007 року - 34 045,0 грн. та в грудні 2007р. - 14 514,0 грн. суперечать висновку судово-економічної експертизи № 4785/804 від 19 лютого 2010 року.

Окрім того, суд прийшов до переконання про те, що твердження контролюючого органу про завищення відємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 6965,0 грн. за січень 2008 року, не враховує того, що сума податкового кредиту 6965,0 грн. виникла в грудні 2007 року внаслідок перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЗУМС» самостійно виявлена помилка за грудень 2007 року та виправлена в уточненому розрахунку за грудень 2007 року, самостійно нараховано санкції в розмірі 5%.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №4785/804 від 19 лютого 2010 року висновки ДПІ у м. Хмельницькому щодо заниження ТОВ «ЗУМС» суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету платником податку в грудні 2006 року в сумі 16667 грн., в лютому 2007 року в сумі 34000 грн., в грудні 2007 року в сумі 14514 грн. документально та нормативно не підтверджуються.; донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів органами ДПІ у м. Хмельницькому, згідно Акту №5460/23-4/33842932 від 01.07.2008 року та податкового повідомлення - рішення №0002282301/3/11259 від 22.12.2008 року не підтверджуються.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, частково відповідають фактичним обставинам справи і нормам матеріального права.

У ході судового розгляду встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0002282301/3/11259 від 22 грудня 2008 року було прийняте ДПІ у м. Хмельницькому у результаті процедури адміністративного оскарження за наслідками комплексної виїзної планової документальної перевірки ТОВ «ЗУМС» за період з 01.10.2006 року по 31.03.2008 року, результати якої оформлено актом №5460/23-4/33842932 від 01.07.2008 року.

Слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення було, зокрема, обумовлено висновком відповідача про те, що господарські договори купівлі-продажу металобрухту, перераховані в акті перевірки, не спричинили реального настання наслідків та відповідно є нікчемними.

При цьому колегія погоджується із думкою контролюючого органу щодо відсутності у позивача належних доказів у підтвердження реального настання наслідків таких правочинів, виходячи з такого.

На переконання колегії суддів, виходячи з положень Національного стандарту України «Метали чорні вторинні» ДСТУ 4121-2002 р. документи про якість та посвідчення про вибухову, хімічну та радіаційну безпечність є обовязковими для супроводження металобрухту з належним заповненням всіх відповідних реквізитів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі документи є первинними бухгалтерськими документами.

Надані ж позивачем під час проведення контролюючим органом перевірки документи не містять номера транспортного засобу та походження металобрухту.

Окрім того, відповідно до пп. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 p. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за № 863/5084, на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів).

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Вказані документи ТОВ «ЗУМС», якими підтверджуються факти відвантаження брухту чорних металів на залізничних станціях, під час проведення перевірки не надано.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованих в Мінюсті 24.11.2000 року за № 862/5083, інформація про прибуття та одержання вантажу надається одержувачу за відповідним договором, укладеному одержувачем із залізницею.

Будь-яких договорів про порядок повідомлення сторін про вантажі підприємством ТОВ «ЗУМС» під час перевірки не надано.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із думкою ДПІ у м. Хмельницькому про відсутність належних доказів у підтвердження фактичного відвантаження брухту чорних металів ТОВ «ЗУМС», що з огляду на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України дає правові підстави для висновку про нікчемність таких угод, оскільки правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Щодо правомірності віднесення ТОВ «ЗУМС» до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої в грудні 2006 року у звязку із придбанням у ТОВ «Промоут-Центр» послуг в сумі 16 667,00 грн., колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що надані позивачем під час перевірки документи, а саме акт приймання-передачі послуг від 31.12.2006 року, податкова накладна № 25 від 31.12.2006 року та договір № 060101 від 01.01.2006 року не можуть служити належними і достатніми доказами, що підтверджують факт надання інформаційних (консультаційних) послуг, що призначалися для використання у господарській діяльності, оскільки не містять інформації про конкретні обсяги та напрями за якими згідно з розділом 2 договору здійснювались відповідні послуги.

На думку колегії суддів, відсутність у первинних документах за результатами виконання договору про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). використання підприємством у власній господарській діяльності.

Надані ТОВ «ЗУМС» акт договір № 060101 від 01.01.2006 року, акт приймання-передачі послуг від 31.12.2006 року, податкова накладна № 25 від 31.12.2006 року, які були підставою для формування позивачем відповідних валових, не відповідають вимогам п.9.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення таких послуг.

Окрім того, колегія суддів погоджується із доводами контролюючого органу про те, що відповідно до приписів пп. пп.7.4.1 і 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній на час спірних правовідносин, ТОВ «ЗУМС» не мало право з 06.02.2007 року відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у звязку із придбанням послуг, пов'язаних зі збутом (перевезенням) металобрухту.

Внаслідок цього підприємством було занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 48 514 грн. ( лютий 2007 року - 34 000 грн.; грудень 2007 року -14 514 грн.) та завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2) в сумі 45 грн. за лютий 2007 року.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обовязковим.

При цьому, на думку колегії суддів, при вирішенні даного спору судом першої інстанції не було надано належну оцінку наявному у матеріалах справи висновку судово-економічної експертизи № 4785/804 від 19.02.2010 року та залишено поза увагою неповне дослідження експертом первинних документів.

Так, слід погодитися із доводами апелянта про те, що дані податкових накладних, які відображені у висновку у таблиці №2, а саме : № 3 від 28.02.2007 року від ПП «Моноліт» сума ПДВ 6899 грн. віднесена до колонки «звільнені від оподаткування, не є обєктом оподаткування»; № 8 від 28.02.2007 року від ТОВ «Євро-Сплав» сума ПДВ 2877,80 грн. віднесена до колонки «звільнені від оподаткування, не є обєктом оподаткування», не відповідають даним зазначених податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи. Відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у справі № 2а-315/09/2270 та прийняти нову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Західно-Український металургійний союз» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 02 червня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко