Постанова № 1612204, 01.10.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-1042/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«1» жовтня 2007року                                                                                    м. Харків

            Харківський окружний адміністративний суд у складі :

судді – Спірідонова М.О.

за участю секретаря – Ус Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адмінистративний позов Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Куп’янський комбікормовий завод», Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельної фірми «Антрацид» про визнання господарського зобов’язання недійсним-

встановив:

            Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною угоди, укладеною 30.08.2005 року між ПП «Куп’янський комбікормовий завод» та ТОВ ПТФ «Антрацид», та стягнення в дохід держави з ПП «Куп’янський комбікормовий завод» та ТОВ ПТФ «Антрацид» все одержане ними за зобов’язаннями по угоді укладеній 30.08.2005 року як такої , що суперечить інтересам держави і суспільства відповідно до вимог ч. 1 ст . 207 Господарського кодексу України.

1-й відповідач проти пред’явленого до нього вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що при укладенні угоди з ТОВ ПТФ «Антрацид» надало документи з усіма необхідними реквізитами. Крім того  1-й відповідач  вказав, що сам по собі факт визнання недійсними установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності не є підставою для визнання недійсним заключних ним угод з іншим суб’єктом підприємницької діяльності. Оскільки це не передбачено законом  та порушує основні засади цивільного судочинства.

2-й відповідач у призначене судове засідання не з’явився, про дату та час судового засідання повідомлений. У відповідності до вимог ст. 35 КАС України  повістка вважається врученій юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою , внесеною до відповідного державного реєстру.

 Суд встановив, що приватне підприємство "Куп'янеький комбікормовий завод", код ЄДРПОУ 33288817 (далі відповідач 1) зареєстровано Куп'янською районною державною адміністрацією Харківської області у 1997 році.

Взято на податковий облік до Куп'янської ОДПІ ПП "Куп'янеький комбікормовий завод" 30.12.1997 року за №470.

В ході проведення документальної перевірки відповідача 1 з питань дотримання останнім вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.10.2003 року по 30.06.2006 року було встановлено наступне.

30.08.2005 року між ТОВ ПТФ "Антрацид", м. Київ, Печерський район, вул. Тимірязєвська, 2, код ЄДРПОУ 33058356, ІПН 330583526557 - продавець (далі відповідач 2) в особі директора Піхур А.М. та ПП "Куп’янський комбікормовий завод" -покупець, в особі Шубіна В.В. було укладено договір, згідно якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар - насіння соняшнику у кількості 61100 кг на загальну суму 82000,02 грн., у тому числі ПДВ - 13.666,67 грн.

На виконання вище вказаного договору 30.08.2005 року ТОВ ПТФ "Антрацид" була виписана видаткова накладна за № АТ-0000030 на суму 82000,02 грн. та податкова накладна за № 38 на таку ж суму, з якої ПДВ складає 13666,67 грн.

У зв'язку з цим. ПП "Куп'янеький комбікормовий завод" до складу валових витрат по декларації з податку на прибуток від 07.11.2005 року (рядок 04.1) була включена сума придбаного соняшнику.

При перевірці правового статусу ТОВ ПТФ "Антрацид" встановлена наступне.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2005 року по справі №2-3984/2005 р. визнано недійсними статут ТОВ ПТФ "Антрацид" з моменту його реєстрації, тобто з 28.07.2004 року та свідоцтво платника податку на додану вартість тобто з 02.08.2004 року.

Згідно довідки Державного комітету статистики України, головного межрегіонального управління статистики у м.Києві ТОВ «Антрацит» включене до державного реєстру підприємств 28.207.2004 року № 10701020000000396.

Оскільки статут ТОВ «Антрацид»  визнано недійсним. То на думку позивача вся діяльність 2-го відповідача з моменту його реєстрації є незаконною, а отже суперечить інтересам держави та суспільства. Зокрема ТОВ «Альтрацид» не мало права укладати та виконувати догорів № 33 від 30.08.2005 року  про купівлю-продаж соняшника з ПП «Куп’янський комбікормовий завод».

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши  пояснення представника позивача та 1-го відповідача, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.207 цього Кодексу господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції / спеціальної правосуб’єктності /, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 ст. 203 та частиною 2 ст.215 ЦК України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв’язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкції, встановлені частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, зборів / обов’язкових платежів / однією із сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення фіктивного правочину з метою отримання права на валові витрати і податковий кредит або удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Оскільки санкції, передбачені вказаною правовою нормою, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 ст.238 Господарського кодексу України. З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250 цього Кодексу у відповідності до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

При укладенні спірного договору 30.08.2005 р. та обізнаності позивача з цим фактом 23.10.2006 року про що свідчить  акт перевірки № 1542/23-03288817 ПП «Куп’янський комбікормовий завод» позовна заява була подана до суду 10.07.2007 р., тобто вимога про застосування санкцій, встановлених ст.208 ГК України, була заявлена за межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого ст.250 цього Кодексу.

Зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Не посилається на такі обставини і позивач.

Що стосується посилання позивача на рішення про визнання недійсними установчих документів (статуту ТОВ ПТФ «Антрацид») з моменту його реєстрації та свідоцтва платника податків на додану вартість є неправомірним, оскільки встановити наявність умислу 2-го відповідача на здійснення оспорюваної угоди, яка підписана Пихур А.Н., з метою завідома суперечної  інтересам держави і суспільства, можливо лише установивши умисел посадової особи, що приймала участь від імені юридичної особи в угоді, маючи на це належні повноваження.

Позивачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб  як ПП «Куп’янський комбікормовий завод» та і ТОВ ПТФ «Антрацит» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні вимог, суд зазначає, що рішення Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2005 року по справі №2-3984/2005 р. не є доказом наявності умислу, оскільки не встановлено фактів, підтверджуючих наявність умислу посадових осіб ТОВ ПТФ «Антрацид» на здійснення  конкретної угоди договору купли-продажу № 33 від 30.08.2005 року з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, факт визнання недійсними установчих (статутних) документів, свідоцтва платника податків на додану вартість  ПТФ «Антрацит», не може безумовно вказувати на зміст умислу особи, що укладала угоди під час його діяльності, оскільки вказані факти не вказують на  умисел особи щодо конкретної угоди.

Суд  зазначає , що доказів відсутності повноважень у Пихур А.Н.  на підписання такого договору в момент його укладання суду не надано.

Підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України. Даних щодо виключення 2-го відповідача з Державного реєстру України позивачем до суду не надано.

Отже саме лише наявність рішення про  визнання  установчих документів підприємства не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоду, укладеною таким підприємством з іншим підприємством до моменту виключення його з державного реєстру.

Відтак суд не може погодиться з висновком позивача, що угода № 33 від 30.08.2005 року між  ТОВ ПТФ «Антрацит» та   ПП «Куп’янський комбікормовий завод» суперечить інтересам держави та суспільства, не відповідає обставинам справи та ст.ст.207,208,250 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України,суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Куп'янській об'єднаній державній податковій інспекції до Приватного підприємства «Куп'янський комбікормовий завод», Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-торгівельної фірми «Антрацид» про визнання господарського зобов'язання недійсним-відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05.10.2007 року.

Суддя                                                                        М.О.Спірідонов