Постанова № 1612202, 31.10.2007, Харківський окружний адміністративний суд

       Справа № 2а-1006/07      

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2007 р.                                                   Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого –  судді                                              Присяжнюк О.В.

                за участю секретаря судового засідання              Макєєвої Г.О.,                                                       

за участю: представника позивача – Чорноткач Н.З.,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом

            Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (в подальшому – ДПІ у Жовтневому районі) до Приватного підприємства «Фармлайн» (в подальшому – ПП «Фармлайн») про стягнення коштів, -  

В С Т А Н О В И В:

            ДПІ у Жовтневому районі звернулася до суду з адміністративним позовом до ПП «ФармЛайн» про стягнення коштів, в якому просить: стягнути з ПП «ФармЛайн» в дохід держави 1786079 гривень 89 копійок, як вартість фармацевтичної продукції, отриманої за нікчемним правочином у формі угоди № 27, що був укладений між ПП «ФармЛайн» і МПП «ЛугКонд» від 01 грудня 2003 р.; стягнути з ПП «ФармЛайн» в дохід держави 1786079 гривень 89 копійок, як суму коштів, які мають бути сплачені за нікчемним правочином у формі угоди № 27, що був укладений між ПП «ФармЛайн» та МПП «ЛугКонд» від 01 грудня 2003 р., обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

            На обліку в ДПІ у Жовтневому районі знаходиться ПП «ФармЛайн». За наслідками здійснення контролю за діяльністю зазначеного платника податків, позивачем було встановлено, що 01 грудня 2003 р. між ПП «ФармЛайн» і МПП «ЛугКонд» була укладена угода № 27, за якою ПП «ФармЛайн» отримано фармацевтичної продукції на загальну суму 1786079 гривень 89 копійок. Постановою господарського суду Харківської області від 08 серпня 2006 р. вищезазначена угода була визнана недійсною. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 р. постанову господарського суду Харківської області від 08 серпня 2006 р. скасована та відмовлено у задоволенні позову. Зазначеним рішенням суду встановлено нікчемність угоди № 27 від 01 грудня 2003 р. у зв’язку з чим і відмовлено в задоволенні позову про визнання угоди недійсною. Також цим судовим рішенням встановлено, що ПП «ФармЛайн» товар по угоді № 27 отримало, але зобов’язання по його оплаті не виконало.

            Позивач вважає, що при укладанні договору № 27 від 01 грудня 2003 р. у сторін договору була наявна мета, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у зв’язку з чим просить стягнути з ПП «ФармЛайн» в дохід держави 1786079 гривень 89 копійок, як вартість фармацевтичної продукції, отриманої за нікчемним правочином у формі угоди № 27, що був укладений між ПП «ФармЛайн» і МПП «ЛугКонд» від 01 грудня 2003 р., а також стягнути з позивача в дохід держави 1786079 гривень 89 копійок, як суму коштів, які мають бути сплачені за нікчемним правочином у формі угоди № 27, що був укладений між ПП «ФармЛайн» та МПП «ЛугКонд» від 01 грудня 2003 р.

            Відповідач свого представника у судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні представника позивача – Чорноткач Н.З. – підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача,дослідивши матеріали справи, установив наступні обставини.

25 квітня 2002 р. ПП «ФармЛайн» зареєстровано в Харківському міськвиконкомі за № 04059243Ю0026155 та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 06 вересня 2007 р. станом на 06 вересня 2007 р. числиться зареєстрованим в ЄДРПОУ як юридична особа.

З 06 червня 2002 р. ПП «ФармЛайн» зареєстровано в Державній податковій адміністрації України як платник податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва № 29457722.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 26 серпня 2004 р.: визнані недійсними з моменту реєстрації уставні документи МПП «ЛугКонд»; визнана недійсною державна реєстрації МПП «ЛугКонд»; визнана недійсною реєстрація МПП «ЛугКонд» в якості платника податку на добавлену вартість з дати внесення до Реєстру платників податку на добавлену вартість.

Постановою господарського суду Харківської області від 08 серпня 2006 р. по справі за адміністративним позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова до ПП «ФармЛайн», МПП «ЛугКонд» про визнання угоди недійсною, визнаний недійсним договір № 27 від 01 грудня 2003 р., укладений між «ФармЛайн» м. Харків та МПП «ЛугКонд» м. Луганськ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2006 р.: скасовано постанову господарського суду Харківської області від 08 серпня 2006 р.; прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Постанова набрала законної сили з дня її проголошення. Зазначеним рішенням суду встановлено, що відповідно до ст. ст. 203, 228 ЦК України, договір № 27 від 01 грудня 2003 р. є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа,  щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», функцією органів державної податкової служби – є подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до вимог ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України, правочином є дія особи, яка повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб’єкти господарського зобов’язання – це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов’язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IVГК України, господарські зобов’язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст. Таким чином, визнання господарського зобов’язання недійсним визначає недійсність угоди, як недійсність змісту тягне за собою недійсність форми. Такий же зв'язок існує і в випадку недійсності угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов’язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

           Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. ст. 202, 203, 215, 228, 236 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 207, 208 ГК України, ст. ст. 8-14, 71, 72, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Фармлайн» (ідентифікаційний номер 31942272) в доход держави 1786079 (один мільйон сімсот вісімдесят шість тисяч сімдесят дев’ять) гривень 89 копійок, як вартість фармацевтичної продукції, отриманої за нікчемним правочином у формі угоди № 27, що був укладений між Приватним підприємством «ФармЛайн» та МПП «ЛугКонд» від 01 грудня 2003 р.

Стягнути з Приватного підприємства «Фармлайн» (ідентифікаційний номер 31942272) в доход держави 1786079 (один мільйон сімсот вісімдесят шість тисяч сімдесят дев’ять) гривень 89 копійок, як суму коштів, які мають бути сплачені за нікчемним правочином у формі угоди № 27, що був укладений між Приватним підприємством «ФармЛайн» та МПП «ЛугКонд» від 01 грудня 2003 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасної подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

            Постанову в повному обсязі виготовлено 05 листопада 2007 р.

            Суддя                                                                        О.В. Присяжнюк