Ухвала суду № 16121001, 01.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-16672/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Ганечко О.М., Глущенко Я.Б.,

при секретарі: Пшегарницькій І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, заступника прокурора м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2011 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ВАТ «Мостобуд»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000694230/0 від 23.07.2007 року в частині 13584065,15 грн. та № 0000684230/0 від 23.07.2007 року в частині 156501,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП та заступник прокурора м. Києва подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїх апеляційних скаргах посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення. Вважають, що судом першої інстанції неповно зясовані обставини, які мають істотне значення для справи, а встановлені судом висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.05.2007 року по 25.06.2007 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Мостобуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року за результатами, якої складено акт № 602/42-30/01386326 від 11.07.2007 року.

В ході перевірки встановлено порушення п. 5.1, пп.5.2.1, пп.5.2.2, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині неправомірного віднесення до складу валових витрат суми витрат з надання юридичних послуг СПД ОСОБА_2; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат витрати без підтверджуючих документів, які свідчили б про зв'язок витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства (земельні ділянки під будівництво); пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по придбаних матеріальних та нематеріальних активах (послугах), які не призначені для їх використання в господарській діяльності; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині неправомірного віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з суб'єктами підприємницької діяльності.

На підставі акту перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000694230/0 та № 0000684230/0 від 23.07.2007 року.

Позивач, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення є незаконними, звернувся до суду з даним позовом.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно п. 2.2 ст. 2 Статуту ВАТ «Мостобуд»предметом діяльності товариства є здійснення будь-яких видів діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України та мають меті, передбаченій статутом товариства.

Підприємство має ліцензію на здійснення будівельної діяльності (згідно з переліком), в тому числі зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд, житлових, адміністративних і громадських будівель каркасного, панельного та об'ємно блочного типів. Починаючи з 2005 року ВАТ «Мостобуд»ведуться роботи по здійсненню діяльності з житлового будівництва.

У відповідності до рішення Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 16.06.2006 року №122-5-V ВАТ «Мостобуд»надано дозвіл на підготовку матеріалів, погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку в межах с.В.Олександрівка та с.Чубинське Бориспільського району.

Відповідно до Регламенту розгляду питань набуття та реалізації прав на землю в м. Києві, затвердженого рішенням Київради від 15.07.2004 № 457/1867 та на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань містобудування та землекористування, позивачу надано згоду на розроблення документації з землеустрою земельної ділянки для будівництва житлових будинків з підземним паркінгом та офісними приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1-АДРЕСА_2.

Згідно рішення Київської обласної ради від 19.06.03 р. № 096-08-ХХІV «Про правила забудови території Київської області»необхідно: визначення та погодження місця розташування об'єкта; підготовка та надання вихідних даних на проектування; проектування та погодження проектної документації; оформлення права користування (власності) на земельну ділянку для розміщення об'єкта; отримання дозволу на виконання будівельних робіт; прийняття в експлуатацію об'єкта.

Передпроектні роботи щодо розміщення житлових будинків, проектно-вишукувальні роботи по підготовці матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва житлових будинків та виконання топогеодезичної зйомки належать до вищевказаних етапів.

Колегія суддів не може взяти до уваги розяснення ДПА у м. Києві від 29.04.2009 року № 9026/7/23-2017 щодо правомірності формування податкового кредиту субєктами господарювання, які займаються будівництвом без наявності дозвільних документів, оскільки матеріали справи містять рішення Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області - про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку в адмінмежах села Чубинське Бориспільського району № 122-5-У від 16.06.06 р.; про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки під будівництво багатоквартирного житлового будинку в с. Чубинське в адмінмежах Великоолександрівської сільської ради № 134-06-V від 14.07.06 р.; про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки № 133-06-У 14.07.06 р.; висновок Управління культури і туризму щодо погодження проекту відведення ВАТ «Мостобуд»земельної ділянки 0,7000 га.; висновок Головного управління Держкомзему у м. Києві до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 04-03-5/284 від 14.10.08 р.; згоду Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою Д-3213 від 20.08.07 р., Д-1506 від 14.12.05 р.; висновок Київської міської санепідстанції № 387 від 14.03.07 р. вибору (відведення) земельної ділянки під забудову. Наявність даних документів є достатньою підставою для користування земельною ділянкою.

Крім того, зазначений вище лист не є нормативно-правовим актом, лише носить рекомендаційний характер.

За результатами перевірки ВАТ «Мостобуд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, порушення Закону України «Про податок на додану вартість», встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаних матеріальних та нематеріальних активах (послугах), які не призначені для їх використання в господарській діяльності згідно податкових накладних на суму 26 023 гривні 34 коп.

Судова колегія не може погодитися з такими доводами податкового органу, з огляду на наступне.

Виходячи з положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз даних правових норм свідчить, що до складу податкового кредиту можуть бути включені суми податку на додану вартість по придбаних послугах, пов'язаних з розробленням документації із землеустрою для надання у користування земельних ділянок для подальшого будівництва житлових будинків, та витрат, пов'язаних з господарською діяльністю. Саме тому в бухгалтерському обліку позивача визначено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених нарахованих протягом звітного періоду, що повязані не тільки з веденням виробництва та продажем продукції, а і з підготовкою та організацією ведення виробництва.

Необґрунтованими є також доводи відповідача з приводу того, що позивачем до складу валових витрат віднесені витрати без підтверджуючих документів, які свідчили б про зв'язок витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства у сумі 302 063 гривні 34 копійки, оскільки матеріали справи містять акти виконаних робіт, якими повністю підтверджено зазначену суму понесених витрат (для проведення передпроектних робіт щодо розміщення багатоповерхових житлових будинків, проектно-вишукувальних робіт по підготовці матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва житлових будинків, оплати послуги СПД ОСОБА_3 щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлових будинків з підземним паркінгом та офісними приміщеннями на АДРЕСА_1-АДРЕСА_2; виготовлення науково-дослідної продукції ВНМДІ Центр архітектурної спадщини - підготовка стислих відомостей щодо історико-культурної та містобудівної цінності ділянки проектування на АДРЕСА_1-АДРЕСА_2.

Слід відмітити, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про безтоварність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Щодо порушення податкового законодавства в частині неправомірного віднесення до складу валових витрат суми витрат з надання юридичних послуг, судова колегія суддів зазначає слідуюче.

Відповідно до Договору про надання юридичних послуг від 07.12.2004 року № 05/04 суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 було надано позивачу юридичні послуги по наданню правових консультацій, розробленню необхідної документації і здійсненню інших необхідних дій щодо стягнення заборгованості з Львівської залізниці на суму 115 731 гривень 20 копійок

31.05.2005 року позивач перерахував кошти в сумі 115 731 гривень 20 копійок СПД ОСОБА_2 за надані юридичні послуги згідно договору. Дана оплата обліковувалась на балансі позивача як виданий аванс.

При проведенні інвентаризації розрахунків по виданим авансам позивачем було встановлено, що зазначений акт про надання юридичних послуг СПД ОСОБА_2 був втрачений та не відображений як господарська операція в бухгалтерському обліку підприємства в 2004 році.

Наведене свідчить, що в IV кварталі 2004 року у позивача не було підстав віднести вартість отриманих юридичних послуг до витрат у бухгалтерському обліку, а також до складу валових витрат - у податковому.

Оскільки відповідно до п.п.5.2.6 п.5.2 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства»до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуванням документів, установлених правилами податкового обліку, та стверджених такими документами у звітному періоді, при відновленні акта про надання послуг, колегія суддів знаходить, що дана операція правомірно була відображена в бухгалтерському та податковому обліку товариства в III кварталі 2006 року.

Таким чином, ВАТ «Мостобуд»правомірно віднесено до складу валових витрат 115 731 грн. 20 копійок.

Що стосується неправомірного, на думку СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з TOB «Інт-Агро», TOB «Полісервіс», ПП «Альтернатива»апеляційна інстанція відзначає слідуюче.

28.07.2006 року між ВАТ «Мостобуд»(покупець) та TOB «Інт-Агро»(продавець) укладено договір купівлі-продажу № ИнтА 035. Згідно вказаного договору, продавець зобов'язується доставити та передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію в асортименті.

На виконання умов договору купівлі-продажу, продавцем на поставку ячменю для кормових цілей у кількості 3 6276,709 на суму 23 736440,74 грн. та пшениці 21 -26,061 т на 17 063552,78 грн. та придбанні пшениці для продовольчих потреб на суму 2843925,46 грн. виписано цілий ряд податкових накладних.

ВАТ «Мостобуд»також було укладено договір поставки від 08.10.2006 р. № 28/10-2006 p., згідно якого TOB «Інт-Агро»(продавець) зобов'язується поставити і передати у власність ВАТ «Мостобуд»(покупець) на умовах СТР (перевезення сплачуються до) мелясу бурякову, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар, ціна включає в себе вартість доставки автоцистерн до місця призначення СТР.

На виконання умов договору поставки TOB «Інт-Агро»згідно податкових накладних та накладних поставлено меляси бурякової у кількості 24606,493 т. на суму 11633417,6 грн., сума додаткового кредиту по зазначеній операції складає 1938902,9 грн.

Відповідачем здійснювались експортні операції шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу»1 -2 гатунків через комісіонера ПП «Тартана»згідно договору комісії від 12.04.2006 р. № 12/04 на продаж товару.

ВАТ «Мостобуд»(комітент) також укладено з ПП «Тартана» (комісіонер) договір комісії від 12.04.2006р. №12/04 на продаж товару, згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням і в рахунок комітента за винагороду здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу на експорт товару комітента нерезиденту t Media Corp»(Беліз). Конкретні умови годи, кількість, якість товару мінімальна ціна продажу товару, а також інші умови та вказівки комітента наводяться у специфікаціях (додатках до даного договору), які є невід'ємною частиною договору.

За результатами зустрічних перевірок встановлено, що постачальником шкіряного напівфабрикату «Вет-Блу»для ПП «Альтернатива-С»та TOB «Полі сервіс»було ПП «Тартана».

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкові накладні постачальників від TOB «Інт-Агро», TOB «Полі сервіс», ПП «Альтернатива-С», які були складені та оформленні у відповідності до чинного законодавства, відповідно до затвердженої форми, де вказано прізвище керівника компанії, його оригінальний підпис та завірені мокрою печаткою підприємства.

Не можливо не зауважити, що на час здійснення ВАТ «Мостобуд»з TOB «Інт-Агро», ТОВ «Полі сервіс», ПП «Альтернатива-С»господарських операцій зазначені підприємства були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не і внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є достовірним.

На момент укладення та виконання згаданих вище договорів, видачі податкових накладних підприємства контрагенти були зареєстрованими як платники податку на додану вартість. Видані позивачу належно оформлені податкові накладні продавцями, що були зареєстрованими платниками податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не дають відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року. В останній, зокрема, зазначено, що в разі невиконання контрагентами покупця своїх обовязків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 цього Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Дана правова позиція підтримана в постанові Верховного Суду України від 29.10.2010 року № 21-14а10 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Отже, укладаючи угоду із своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента договору: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційних скарг Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, заступника прокурора м. Києва відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.02.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 06.06.2011 року.