Рішення № 16119369, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-1/2142-2011 за позовом Приватного підприємства «Алекс Конселт», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62),

до відповідачів:

1.Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня», (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62),

2.Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),

про визнання договору дійсним та визнання права власності,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача ОСОБА_1. представник, дов. від 20.05.2011р.,

від відповідачів - не зявились, повідомлений належним чином,

Суть спору: Приватне підприємство «Алекс Конселт» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» та Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 31/03-11, укладеного 31.03.2011р. між позивачем та ПАТ «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня». Також, позивач просить визнати за ним право власності на: обєкт незавершеного будівництва приміщення літ. «Е» з тамбуром літ. «е», тамбуром літ. «е2», крильце над літ. «е2» загальною площею 482,9 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва приміщення літ. «Р» із загальною площею приміщень 91,4 кв.м., навіс літ. «р1» з площею основи 7,5 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «О» із загальною площею приміщень 95,4 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «П» із загальною площею приміщень 9,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62; обєкт незавершеного будівництва літ. «Г» загальною площею 128,3 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «П» площею 214,8 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «К» площею 715,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Обїзна, 4 згідно звіту про оцінку нерухомого майна від 01.06.2010р. та зобовязати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» провести державну реєстрацію права власності позивача на вищевказане майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що дає підстави для визнання його дійсним у судовому порядку на підставі положень статті 220 ЦК України.

Відповідачі в судове засідання не зявились, направили клопотання про розгляд справи у відсутність представників за наявними матеріалами.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Втім, відповідачі не використали наданого законом права на участь у судовому засіданні. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд

В С Т А Н О В И В :

31.03.2011. між Публічним акціонерним товариством «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» (продавець) та Приватним підприємством Алекс Конселт» (покупець) укладений договір купівлі-продажу №31/03-11 (далі договір, аркуш справи 8-10).

Згідно умов договору продавець зобовязується передати у власність покупця, а покупець в свою чергу в порядку та на умовах, встановлених договором, зобовязується прийняти обєкти незавершеного будівництва згідно переліку, що розташовані в м. Сімферополі по вул. Севастопольська, 62 та Обїзна, 4 та сплатити їх вартість.

Пунктом 6 договору встановлено, що вартість обєктів складає 444006,00грн. з урахуванням ПДВ.

У пункті 8 сторони обумовили порядок передачі майна, згідно з яким передача здійснюється продавцем покупцю протягом 3 календарних днів після підписання даного договору, яка оформлюється актом прийому-передачі.

За змістом пунктів 14-17 договору продавець зобовязаний передати обєкти покупцю у строк передбачений договором, усі документи, необхідні для переоформлення права власності, а також забезпечити явку уповноваженого представника для нотаріального посвідчення договору.

Як свідчать матеріали справи, відповідний акт прийому-передачі, підписаний та скріплений печатками підприємств 31.03.2011р.

Також, матеріали справи містять договір, укладений 31.03.2011р. між сторонами у справі щодо заліку зустрічних вимог, (аркуш справи 16-17).

Листом від 07.04.2011р. року покупець звернувся до відповідача із пропозицією прибути 11 квітня 2011 року о 10 годині до нотаріуса (вул. Чехова, 5, м. Сімферополь) для нотаріального посвідчення укладеного договору, (аркуш справи 12).

В подальшому, листом від 12.04.2011 року покупець звернувся до товариства із пропозицією прибути 15 квітня 2011 року о 10 годині до нотаріуса (вул. Чехова, 5, м. Сімферополь) для нотаріального посвідчення укладеного договору, (аркуш справи 14).

Вищевказані листи отримані відповідачем, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення, (аркуш справи 13,15).

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду жодних доказів прибуття уповноваженого представника продавця до нотаріусу для нотаріального посвідчення укладеного 31.03.2011р. правочину.

21.04.2011р. позивач звернувся до КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» із заявою про реєстрацію права власності на придбані за договором купівлі-продажу від 31.03.2011р. обєкти.

Листом від 21.04.2011р. КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» відмовило позивачу у реєстрації права власності на спірні обєкти, придбані ним за договором купівлі-продажу від 31.03.2011р., у зв'язку з відсутністю належним чином проведеного нотаріального посвідчення вказаної угоди, (аркуш справи 19).

Вважаючи дії Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» з ухилення від нотаріального посвідчення укладеного договору неправомірними та такими, що порушують права Приватного підприємства «Алекс Конселт» на оформлення права власності на придбані об'єкти, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши надані сторонами докази у підтвердження своїх доводів та заперечень, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

За своєю правовою природою описаний вище договір є договором купівлі-продажу нерухомого майна і відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України потребує нотаріального посвідчення.

Згідно зі статтею 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України надає суду право визнати дійсним нотаріально непосвідчений договір, якщо сторони домовилися про усі його істотні умови, підтверджені письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від нотаріального посвідчення такого договору (недобросовісна сторона).

Таке рішення може бути прийняте судом на вимогу добросовісної сторони, яка виконала повністю або частково договір. Зміст положень частини 2 дає підстави тлумачити їх таким чином, що вони не поширюються на випадки ухилення від нотаріального посвідчення договору усіх його сторін. Під ухиленням від нотаріального посвідчення договору має розумітися як активна протидія цьому, так і пасивне небажання вчинити цю дію.

У разі задоволення вимоги добросовісної сторони про дійсність нотаріально не посвідченого договору, після набрання чинності рішення суду такий договір вважатиметься дійсним з моменту його укладення. Наступне нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається. Судове рішення в цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

За приписами цієї норми нотаріальне посвідчення договору, яке може бути компенсоване рішенням суду, можливо за дотримання таких вимог:

-сторони домовилися щодо усіх істотних умов;

-така домовленість підтверджується письмовими доказами;

-відбулося повне або часткове виконання договору;

-одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Отже, з урахуванням вказаних вимог суд вважає за необхідне дати правовий аналіз договору купівлі - продажу, який є предметом судового розгляду у даній справі.

Так, підтвердженням досягнення домовленості сторін щодо усіх істотних умов угоди є підписаний Приватним підприємством «Алекс Конселт» і Публічним акціонерним товариством «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» та скріплений печатками договір купівлі-продажу №31/03-11 від 31 березня 2011 року.

Повне виконання умов договору підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом приймання - передачі нежитлових будівель від 31.03.2011 року.

Матеріалами справи підтверджується сплата (шляхом зарахування зустрічних вимог) покупцем вартості нерухомого майна відповідно до укладеного договору.

Так, неприбуття двічі уповноваженого представника продавця до нотаріуса вочевидь свідчить про ухилення останнього від нотаріального посвідчення договору.

Перевіривши зміст спірної угоди, суд встановив, що він цілком відповідає нормам діючого законодавства України.

Однак, небажання Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» направити свого повноважного представника до нотаріусу для нотаріального посвідчення оскаржуваної угоди безспірно порушують права покупця, оскільки не виконавши ці вимоги, він просто не зможе оформити своє право власності на спірне нерухоме майно і в подальшому його здійснювати.

Для захисту прав добросовісної сторони за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, законодавцем і була передбачена можливість визнання його дійсним за рішенням суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами пункту 2 статті 20 Господарського суду України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорювані права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно - смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

На підставі викладеного, суд вважає встановленими і доведеними всі обставини, які є підставою для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, що в свою чергу є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на спірне майно є похідними від позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу №31/03-11 від 31.03.2011р., у звязку із чим, також підлягають задоволенню.

При цьому, суд приходить до висновку, що відсутність реєстрації прав власності на зазначене майно тягне порушення прав позивача відносно володіння, розпорядження, користування майном.

Рішення суду про визнання права власності відповідно до додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 7/5 від 07.02.2002 р. із змінами та доповненнями (п. 10 додатку переліку) відноситься до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідні положення містяться і у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Пунктом 1.3 Тимчасового положення визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

З урахуванням викладеного, заявлені Приватним підприємством «Алекс Конселт» позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу №31/03-11, укладений 31.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Сімферопольський консервний завод ім. 1 Травня» та Приватним підприємством Алекс Конселт», дійсним.

Визнати за Приватним підприємством «Алекс Конселт», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33326157) право власності на: обєкт незавершеного будівництва приміщення літ. «Е» з тамбуром літ. «е», тамбуром літ. «е2», крильце над літ. «е2» загальною площею 482,9 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва приміщення літ. «Р» із загальною площею приміщень 91,4 кв.м., навіс літ. «р1» з площею основи 7,5 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «О» із загальною площею приміщень 95,4 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «П» із загальною площею приміщень 9,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62; обєкт незавершеного будівництва літ. «Г» загальною площею 128,3 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «П» площею 214,8 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «К» площею 715,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Обїзна, 4 згідно звіту про оцінку нерухомого майна від 01.06.2010р.

Зобовязати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11) зареєструвати за Приватним підприємством «Алекс Конселт», (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 33326157) право власності на: обєкт незавершеного будівництва приміщення літ. «Е» з тамбуром літ. «е», тамбуром літ. «е2», крильце над літ. «е2» загальною площею 482,9 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва приміщення літ. «Р» із загальною площею приміщень 91,4 кв.м., навіс літ. «р1» з площею основи 7,5 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «О» із загальною площею приміщень 95,4 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «П» із загальною площею приміщень 9,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62; обєкт незавершеного будівництва літ. «Г» загальною площею 128,3 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «П» площею 214,8 кв.м.; обєкт незавершеного будівництва літ. «К» площею 715,1 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Обїзна, 4 згідно звіту про оцінку нерухомого майна від 01.06.2010р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКовтун Л.А.