Рішення № 16119312, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-28/1828-2011 За позовом Приватного підприємства «Крим-Світло» (95050, м. Сімферополь, вул. Шалфейна, б. 1).

До відповідача Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, б. 52/1).

Про стягнення 76129,00 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність від 20.05.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2 ю/к. 1 кат., довіреність № 11/70 від 16.05.2011р.

Суть спору: Приватне підприємство «Крим-Світло» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про стягнення заборгованості за договором № 893 від 03.11.2008 р. в розмірі 76129,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав у повному обсязі свої договірні зобовязання щодо сплати за отриманий товар за договором поставки № 893 від 03.11.2008р.

У судовому засіданні 07.06.2011р. представник відповідача пояснив, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» № 154 VI від 17.09.2008р. відбулася зміна найменування Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» на Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз».

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2008р. між Приватним підприємством «Крим-Світло» та Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» укладено договір поставки № 893 (а. с. 10-13).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник (позивач) зобовязується передати (поставити) у визначений строк у власність покупця (відповідача) товар у відповідності до Специфікації № 1 (додаток № 1), яка є невідємною частиною даного договору, а покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 130325,34 грн., а саме:

згідно видаткової накладної № К-К-000351 від 30.04.2009р. (а. с. 17) на суму 54196,34 грн., яка отримана представником відповідача на підставі довіреності серії ЯНМ № 361824/119 від 24.04.2009р. (а. с. 19) та акту прийому-передачі № 1 від 30.04.2009р. (а. с. 23).

згідно видаткової накладної № К-К-000356 від 30.04.2009р. (а. с. 18) на суму 76129,00 грн., яка отримана представником відповідача на підставі довіреності серії ЯНМ № 361831/126 від 30.04.2009р. (а. с. 21-22) та акту прийому-передачі № 58/2 від 30.04.2009р.

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 130325,34 грн. підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача у графі «отримав» вищевказаних видаткових накладних.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 50 банківських днів після поставки товару та підписання сторонами акту прийому-передачі.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідач, в порушення договірних зобовязань, лише частково сплатив за отриманий товар, а саме у розмірі 54196,34 грн. Як вбачається з виписки за особовим рахунком позивача (а. с. 25-29), 11.12.2009р. відповідач оплатив позивачу 20 000,00 грн., а 30.12.2009р. 34 196,34 грн.

Таким чином, за відповідачем склалася заборгованість за отриманий товар в розмірі 76129,00 грн.

Крім того, зазначений розмір заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків № 176 від 01.11.2010р. (а. с. 30).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на наведені норми Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 76129,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 07.06.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 10.06.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (95000, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, б. 52/1, код ЄДРПО України 00153117) на користь Приватного підприємства «Крим-Світло» (95050, м. Сімферополь, вул. Шалфейна, б. 1, код ЄДРПО України 34211815) заборгованість за договором № 893 від 03.11.2008 р. в розмірі 76129,00 грн., державне мито у розмірі 761,29 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.