Рішення № 16119314, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-28/1768-2011 За позовом Прокурора міста Керчі (98300, м. Керч, вул. Радянська, 12) в інтересах держави в особі Керченської міської ради (98300, м. Керч, вул. Кірова, 17).

До відповідача Обслуговуючого кооперативу «Кооператив човновий причал № 239 «Протока» (98324, м. Керч, вул. Нижня Приморська, б. 1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим (95038, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114).

Про стягнення 30348,63 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури Шехірєва Н.Ю., посвідчення № 11016.

Від позивача не зявився, повідомлений належним чином.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Від третьої особи не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Прокурор міста Керчі в інтересах держави в особі Керченської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Кооператив човновий причал № 239 «Протока» про стягнення матеріального збитку у розмірі 30348,63 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. 125, 126, 212 Земельного кодексу України та мотивовані тим, що відповідачем порушено приписи земельного законодавства та заподіяно збитку внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7000га.

Ухвалою господарського суду АР Крим 19 травня 2011р. виключено з числа третіх осіб Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель АР Крим та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Республіканський комітет по земельним ресурсам АР Крим.

Представник відповідача у засідання суду двічі не зявився, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є обєктами права власності Українського народу і повинні використовуватися відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

Статтею 66 Основного закону встановлено, що кожний зобов'язаний не завдавати шкоди природі.

Відповідно ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських і селищних рад в області охорони земель належить здійснення контролю за використанням і охороною земель, дотриманням вимог земельного і природоохоронного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 року, місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, крім іншого: забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи зупиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих раді підприємств, установ та організацій в разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища; координують діяльність відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів на території місцевої ради.

09.04.1993р. рішенням Керченської міської ради народних депутатів № 598 (а. с. 21) затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки човнового причалу № 239 «Пролив», відведено товариству індивідуальних човнових гаражів причал № 239 «Пролив» в постійне користування земельну ділянку загальною площею 1,21га в межах відповідно до затверджених матеріалів інвентаризації та зобовязано товариство оформити державний акт на право користування землею у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 26.05.2008р. в ході здійснення державного контролю за використанням і охороною земель Держземінпекцією в АР Крим виявлено факт порушення земельного законодавства, пов'язаний із самовільним зайняттям земельної ділянки в порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України площею 0,7000га для розміщення човнових, гаражних боксів та кімнат відпочинку, розташованої за адресою: АР Крим, м. Керч, вул. Нижня Приморська, б. 1, що вбачається з відповідного припису № 007428 (а. с. 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції від 22.05.2008р.), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції від 22.05.2008р.), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Таким чином встановлено, що відповідачем допущено порушення приписів земельного законодавства.

26.05.2008р. Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель АР Крим складено припис № 007428 (а. с. 37), який видано голові ОК «Кооператив човновий причал № 239 «Пролив», відповідно до якого приписано усунути порушення земельного законодавства в період 30 днів.

В той же день складено протокол про адміністративне правопорушення № 101748 відносно голови кооперативу ОСОБА_1 (а. с. 42), проте зазначена особа відмовилась від підпису протоколу, згідно відповідній відмітці.

30.05.2008р. постановою Держземінспекції № 101748 голову кооперативу ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності (а. с. 43).

Як свідчать матеріали справи, 11.09.2008р. повторно складено протокол про адміністративне правопорушення № 101750 відносно голови кооперативу ОСОБА_1 (а. с. 44) та повторно притягнуто зазначену особу до адміністративної відповідальності (а. с. 45).

Докази оскарження та скасування у встановленому законом порядку зазначених постанов в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р., підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 69 зазначеного Закону встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Судом встановлено, що розрахунок завданої державі шкоди здійснено у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р.

Таким чином, визначено розмір завданого державі збитку, який складає 30348,63 грн. (а. с. 7-8).

В матеріалах справи відсутні докази відшкодування відповідачем заподіяних збитків.

Згідно з Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» від 27.06.2001, № 02-5/744 вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів сплати шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 303,48 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються судом на відповідача.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 07.06.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 10.06.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Кооператив човновий причал № 239 «Протока» (98324, м. Керч, вул. Нижня Приморська, б. 1, код ЄДРПО України 24407692) на користь Керченської міської ради (98300, м. Керч, вул. Кірова, 17, код ЄДРПО України 26367424) матеріальний збиток внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 30348,63 грн.

3.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Кооператив човновий причал № 239 «Протока» (98324, м. Керч, вул. Нижня Приморська, б. 1, код ЄДРПО України 24407692) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 303,48 грн.

4.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Кооператив човновий причал № 239 «Протока» (98324, м. Керч, вул. Нижня Приморська, б. 1, код ЄДРПО України 24407692) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (рахунок 31214264700002, банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄДРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.