Рішення № 16119256, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-21/1447-2011 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації, м. Бахчисарай, вул.. Сімферопольська, 14;

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайське АТП-14340», м. Бахчисарай, вул.. Фрунзе, 34;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,на стороні позивача, - Ради Міністрів АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 13

про визнання включення підпункту до договору неправомірним.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

02 червня 2011 р.

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 01-12-01/0779 від 17.03.2011 р., представник;

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.04.2011 р., юрисконсульт; ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 22.06.2009 р., голова правління; Зайцев О.В., представник, д/п № б/н від 11.08.2010 р.,

Від третьої особи Меленцова О.О., д/п № 01-01/1724 від 02.06.2010 р., представник,

07 червня 2011 р.

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № 01-12-01/0779 від 17.03.2011 р., представник;

Від відповідача ОСОБА_2, довіреність № б/н від 20.04.2011 р., юрисконсульт; ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 22.06.2009 р., голова правління; Зайцев О.В., представник, д/п № б/н від 11.08.2010 р.,

Від третьої особи Меленцова О.О., д/п № 01-01/1724 від 02.06.2010 р., представник,

Сутність спору: Позивач Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайське АТП-14340», у якому просить визнати неправомірним включення підпункту 2.2.7. до договору.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05 травня 2011 р. до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, було залучено Раду Міністрів АР Крим.

05 травня 2011 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому відповідач вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу у позові (а. с. 33).

У судове засідання, яке було призначено на 02 червня 2011 р., представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 02 червня 2011 р. зявився, проти позову заперечував.

Представник третьої особи у засідання суду 02 червня 2011 р. зявився.

У судовому засіданні 02 червня 2011 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07 червня 2011 р.

02 червня 2011 р. третьою особою до Господарського суду АР Крим були надані пояснення щодо суті спору (а. с. 91).

06 червня 2011 р. на адресу Господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог за № 01-12-01/1658 від 02.06.2011 р., у якій позивач просить визнати неправомірним включення підпункту 2.2.7. за протоколом розбіжностей в редакції ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340», п. п. 2.2. «Перевізник зобовязується» пункту 2 «Права та обовязки сторін» до договору про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 01-31/37 від 15.03.2011 р. Визнати договір про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 01-31/37 від 15.03.2011 р. в редакції позивача укладеним без протоколу розбіжностей.

У судове засідання суду 07 червня 2011 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 07 червня 2011 р. зявився, проти позову заперечував.

Представник третьої особи у засідання суду 07.06.2011 р. зявився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, відповідача та третьої особи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340» та Радою Міністрів АР Крим були укладені договори на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Умовами таких договорів визначено зобовязання перевізника (відповідача)забезпечення пільгового перевезення пасажирів у встановлених законодавством випадках на автобусному маршруті загального користування.

15 травня 2011 р. позивачем - Управлінням праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації був підписаний та переданий для підпису відповідачу договір № 01-31/37 про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Відповідно розділу 1 договору предметом договору є порядок компенсації витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування по маршрутам, встановленим Замовником в особі Ради Міністрів АР Крим, рейсами відповідно Додатку 1 по пригороду в Бахчисарайському районі. Розподілення суми виділеної субвенції здійснюється пропорційно між перевізниками, визначеними в Бахчисарайському районі, у межах суми планових асигнований, затверджених на відповідний період з урахуванням кількості виграних маршрутів.

Підпунктом 2.2.2. договору зазначено, що Перевізник (відповідач) зобовязується безкоштовно провозити пільгових пасажирів до пункту призначення за документами, що дають право на пільгу та вести облік пільговиків.

Відповідач відкрите акціонерне товариство «Бахчисарайське АТП-14340» підписав вказаний договір 22 березня 2011 р. з протоколом розбіжностей.

У протоколі розбіжностей відповідач зазначив доповнення договору підпунктом 2.2.7. «здійснювати пільгове перевезення пасажирів тільки на суму виділених планових асигнованій, розмір яких визначен п. п. 2.1.1. договору та плану асигнованій з загального фонду бюджету на 2011 рік до договору. Перевізник виходячи з планових асигнованій та кількості рейсів визначає кількість пільгових пасажирів, що перевозяться, на один рейс, згідно таблиці № 1».

Таблицею № 1 відповідач вказав кількість пільгових перевезень з березня по грудень включно на один рейс 3 пасажири.

За поясненням відповідача така кількість пасажирів пільгової категорії розрахована відповідно сумі компенсації, та навіть перевищує таку суму.

Позивач заперечує щодо включення до договору зазначеного додаткового підпункту, посилаючись на те, що він не є організатором перевезень, а лише виконує функції розпорядника бюджетних коштів низшого рівня.

Відповідно статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» організація пасажирських перевезень покладається на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації.

Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах, що зазначено частиною 1 статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Частина 2 статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Стаття 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобовязані забезпечити компенсацію витрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання тарифів.

Таким чином, договір № 01-31/37 про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом не може обмежувати права громадян на пільги, встановлені законодавством, а мають регулювати порядок та розмір надання компенсації витрат перевізника за перевезення пільгової категорії пасажирів.

Отже, включення у договір пункту, який обмежує права громадян щодо наданих їм законодавством пільг, є неправомірним.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання неправомірним включення підпункту 2.2.7. за протоколом розбіжностей в редакції ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340», п. п. 2.2. «Перевізник зобовязується» пункту 2 «Права та обовязки сторін» до договору про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 01-31/37 від 15.03.2011 р., підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про визнання договору про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 01-31/37 від 15.03.2011 р. в редакції позивача укладеним без протоколу розбіжностей, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Вимога про визнання договору укладеним спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного інтересу.

Такий факт може встановлюватися господарським судом лише у разі вирішення спору про порушене право.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України не встановлено відповідного способу захисту порушеного права.

Згідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (частини 2, 4, 5 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 08 червня 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20, 180, 181, 187 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірним включення підпункту 2.2.7. за протоколом розбіжностей в редакції ВАТ «Бахчисарайське АТП-14340», п. п. 2.2. «Перевізник зобовязується» пункту 2 «Права та обовязки сторін» до договору про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 01-31/37 від 15.03.2011 р.

У частині вимог щодо визнання договору про компенсацію витрат за пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом № 01-31/37 від 15.03.2011 р. в редакції позивача укладеним без протоколу розбіжностей, - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайське АТП-14340», м. Бахчисарай (м. Бахчисарай, вул.. Фрунзе, 34; р/р 26008383 в Бахчисарайській філії КРД АППБ «Аваль», МФО 384470, ЗКПО 03114690, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь) 85,00 грн. державного мита

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Бахчисарайське АТП-14340», м. Бахчисарай (м. Бахчисарай, вул.. Фрунзе, 34; р/р 26008383 в Бахчисарайській філії КРД АППБ «Аваль», МФО 384470, ЗКПО 03114690, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) 118,00 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу (22050003 «Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах», № рахунку 31214264700002, отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь, код платежу 22050003, ЄДРПОУ 34740405, Банк одержувач ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь).

Накази видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.