Рішення № 16119207, 06.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2011Справа №5002-25/1293-2011 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Крим», м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, буд. 25, кв. 16, 95044

до відповідача Приватне підприємство «Залізничне торгове обєднання», пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015

про стягнення 113131,18 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., дов. від 01.01.11, представник

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер-Крим» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 113131,18 грн., у тому числі: 104249,29 грн. основного боргу за поставлений товар, пеню 5041,19 грн., 3% річних 960, 23 грн., індекс інфляції 2880, 47 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати за наданий позивачем товар за договором постачання № с-09-000109 від 17 грудня 2008 року.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 травня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів, в порядку передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляд справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Під час розгляду даної справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

17 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Крим» та Приватним підприємством «Залізничне торгове обєднання» був укладений договір постачання № с-09-000109, (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору продавець ТОВ «Лідер-Крим» зобовязується постачати покупцю ПП «Залізничне торгове обєднання» товар продовольчі товари в асортименті по договірній ціні (що зазначена в накладних товару), у відповідності з заявками покупця, а покупець зобовязується прийняти та сплатити поставлений продавцем товар.

Загальна ціна договору - це сума усіх накладних на поставлений товар по дійсному договору, (пункт 1.3. Договору).

Згідно пунктів 3.1, 3.2, 3.4 Договору, покупець оплачує поставлений товар по цінам, що зазначені в накладних. Покупець сплачує поставлений товар на умовах сплати по факту поставки або відстрочення платежу. Оплата за поставлений товар повинна бути виконана по факту постачання, не пізніше ніж через 21 календарний день. Оплата за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач в позовній заяві зазначає, що ним виконані умови договору належним чином, однак, в результаті неналежного виконання відповідачем своїх обовязків по договору № с-09-000109, відносно строків оплати за поставлений товар, за Приватним підприємством «Залізничне торгове обєднання» сформувалась заборгованість в розмірі 104249, 29 грн.

11 лютого 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (вих. №54) по оплаті заборгованості за поставлений товар, відповідно до якої, ТОВ «Лідер-Крим» зобовязує відповідача сплатити суму заборгованості у семиденний строк.

Однак, належного реагування з боку відповідача на претензійну вимогу не відбулось.

В матеріалах справи є акти звіряння взаєморозрахунків, від 31 березня 2011 року (том 1 а.с. 154), від 05 травня 2011 року (том 2 а.с. 2), від 31 травня 2011 року (том 2 а.с. 8), що підписані та скріплені печатками обох сторін, з яких вбачається, що відповідачем зазначена в актах сума заборгованості в розмірі 104250, 50 грн. визнається.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 104249,29 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 5041,19 грн., 3% річних 960, 23 грн., індекс інфляції 2880, 47 грн.

Згідно пункту 5.1. Договору за порушення строків оплати за товар, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 07 червня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015, ідентифікаційний код 36228464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Крим», (м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, буд. 25, кв. 16, 95044, ідентифікаційний код 31176586) заборгованість в сумі 113131,18 грн., у тому числі: 104249,29 грн. основного боргу за поставлений товар, пеню 5041,19 грн., 3% річних 960, 23 грн., індекс інфляції 2880, 47 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015, ідентифікаційний код 36228464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Крим», (м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, буд. 25, кв. 16, 95044, ідентифікаційний код 31176586) 1 131, 31 грн. державного мита.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Залізничне торгове обєднання», (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015, ідентифікаційний код 36228464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Крим», (м. Сімферополь, вул. 60 років Жовтня, буд. 25, кв. 16, 95044, ідентифікаційний код 31176586) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.