Рішення № 16119206, 31.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

31.05.2011Справа №5002-33/1461-2011 за позовом державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (вул. Кірова, 28, м. Керч, 98312)

до товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» (вул. Кірова, 46, м. Керч, 98312)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська, 17, м. Сімферополь, 95015)

про стягнення 104477.53 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 20.09.2008р., ДП «Керченський морський торговельний порт».

Від відповідача: не з'явився, ТОВ «МТ Інк».

Від третьої особи: ОСОБА_2, головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 15Д від 21, Фонд майна АР Крим.

Суть спору: державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк», та просить суд стягнути 104477.53 грн., у тому числі заборгованість з орендної плати за період з квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року у розмірі 16517.03 грн. та неустойку за безпідставне користування майном за час прострочення за період з 23 лютого 2009 року по лютий 2011 року.

В судовому засіданні 31 травня 2011 року представник позивача надав суду клопотання та просив суд вийти за межі позовних вимог, в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України, в частині стягнення неустойки за безпідставне користування майном і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати за період з 01 квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року в сумі 16517.03 грн., а також орендну плату за період з дати припинення договору 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в сумі 43980.26 грн. (а.с.64).

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобовязань за договором оренди державного нерухомого майна від 11 грудня 2006 року в частині внесення орендної плати та посилається на статті 18, 19, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та на статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05 травня 2011 року до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, залученій Фонд майна АР Крим (а.с. 58-59).

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини відсутності суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином (а.с.49) за адресою, зазначеною в довідці ЄДРПОУ (а.с. 29).

Третя особа надала суду пояснення у справі та повідомила, що відповідач був попереджений про припинення дії договору оренди та необхідність повернення орендованого майна. Однак, такі вимоги були залишені відповідачем поза увагою (а.с. 67-68).

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача та третьої особи, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, суд

встановив:

28 лютого 2006 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «МТ ІНК» (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна № 566/06 (а.с. 13-15).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно частину нежитлових приміщень в адміністративному корпусі (літ. А), розташованих на першому поверсі, загальною площею 242.3 кв.м. та частину нежитлових приміщень, розташованих на другому поверсі, загальною площею 131.0 кв.м., частину приміщень водолазного комплексу (літ. С), загальною площею 103.8 кв.м., частину приміщень складу (літ. Т), площею 87.5 кв.м., що знаходяться на балансі Державного підприємства аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт, розташованих за адресою: м. Керч, вул. Кірова, 46.

Орендодавець, враховуючи, що зазначене майно знаходиться на балансі державного підприємства аварійно-рятувальних і підводно-технічних робіт (балансоутримувач), доручає балансоутримувачу підписати акт приймання-передачі майна (пункт 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 та становить за базовий місяць оренди - січень 2006 року 3561.07 грн., у томі числі: до державного бюджету 70% - 2492.75 грн. (у тому числі 97% - 2417.97 грн., 3% - 74.78 грн.), балансоутримувачу 30% - 1068.32 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди лютий 2006 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць січень 2006 року на індекс інфляції за лютий 2006 року (пункт 3.2 договору).

Сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, встановлений Мінстатом України (пункт 3.3 договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в пункті 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 договору).

Пунктом 5.3 договору орендар взяв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено строком до 26 лютого 2007 року (пункт 10.1).

11 грудня 2006 року сторонами підписаний акт приймання-передачі вказаного в пункті 1.1 договору майна (а.с. 13).

Додатковою угодою № 1 від 29 листопада 2006 року внесені зміни: до пункту 1.1 договору щодо зменшення площі оренди з 564.6 кв.м. до 373.3 кв.м.; до пункту 3.1 договору в частині зменшення розміру орендної плати за базовий місяць оренди (а.с. 19).

Додатковою угодою № 2 від 10 травня 2007 року до договору були внесені зміни щодо орендної ставки та розміру орендної плати за користування нерухомим майном (а.с. 22).

Як вбачається з матеріалів справи, на дату укладання договору вищезазначене майно знаходилося на балансі державного підприємства аварійно-рятувальних і підвідно-технічних робіт.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 21 жовтня 2008 року № 1287 державне підприємство аварійно-рятувальних і підвідно-технічних робіт реорганізовано шляхом приєднання його до державного підприємства «Керченський морський торговельний порт».

Відповідно до змін до статуту державного підприємства «Керченський морський торговельний порт», внесених 18 жовтня 2010 року, останній є правонаступником державного підприємства аварійно-рятувальних і підвідно-технічних робіт (а.с. 113).

Таким чином, права і обовязки балансоутримувача державного нерухомого майна, що було передано Фондом майна АР Крим товариству з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» за договором оренди № 566/06 від 28 лютого 2006 року, перейшли до державного підприємства «Керченський морський торговельний порт».

Рішенням господарського суду АР Крим від 11 травня 2010 року у справі № 2-9/1514-2009 позов Фонду майна АР Крим задоволений; товариство з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» зобовязано повернути за актом приймання-передачі на баланс державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» державне нерухоме майно частину нежитлових приміщень в адміністративному корпусі (літ А), розташованих на першому поверсі, загальною площею 131.0 кв.м. по вул. Кірова, 46 у м. Керч; з відповідача стягнено 6967.52 грн. заборгованості з орендної плати за еріод з 12 листопада 2008 року по 22 лютого 2009 року, 640.93 грн. пені та 95171.07 грн. неустойки за безпідставне користування майном (а.с. 24-28).

Крім того, зазначеним рішенням встановлено, що договір оренди державного нерухомого майна № 566/06 від 28 лютого 2006 року слід вважати таким, що припинив свою дію з 22 лютого 2009 року.

За твердженням позивача, невідшкодованою залишилася заборгованість орендаря перед балансоутримувачем, яка за період з квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року складає 16517.03 грн.

Крім того, у зв'язку з тим, що договір було припинено, але майно не було передано балансоутримувачу, відповідачу було нараховано неустойку в порядку статті 785 Цивільного кодексу України в розмірі 87960.50 грн. за період 23 лютого 2009 року по 01 березня 2011 року.

Несплата відповідачем заборгованості з орендної плати зявилася підставою для звернення державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Одночасно, в процесі розгляду судом даної справи, представником позивача було заявлене клопотання, в порядку статей 22 та 83 Господарського процесуального кодексу України, в якій він просив суд вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача, крім раніш заявлених вимог, також заборгованість з орендної плати за період з 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в сумі 43980.26 грн. Остаточно, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01 квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року в сумі 16517.03 грн., орендну плату за період з 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в сумі 43980.26 грн., а також неустойку, нараховану за безпідставне користування майном, за період з 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року (а.с. 69-70).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виниклі з договору оренди нерухомого майна, що знаходиться в державній власності, вони регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України та § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Так, предметом розгляду у даній справи є вимоги про стягнення з орендаря, товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк», заборгованості з орендної плати та неустойки.

Відповідно до частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічні умови передбачені пунктом 3.1 договору оренди від 28 лютого 2006 року, відповідно до якого орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України № 786 від 04 жовтня 1995 року. Орендна плата за базовий місяць оренди - січень 2006 року 3561.07 грн., у томі числі: до державного бюджету 70% - 2492.75 грн. (у тому числі 97% - 2417.97 грн., 3% - 74.78 грн.), балансоутримувачу 30% - 1068.32 грн.

Згідно з пунктом 5.2 укладеного між сторонами у даній справи договору оренди відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Договір оренди за своєю суттю є платним договором та з його змісту випливає обовязок орендаря вносити орендну плату. Також необхідно враховувати, що розмір орендної плати був встановлений договором та додатковими угодами до нього, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього такого обовязку.

Відповідно до розрахунку, наданому позивачем, за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції, розмір якої за період з 01 квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року склав 16517.03 грн. (а.с. 10).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не представлено, більш того, рішенням, прийнятим господарським судом АР Крим 11 травня 2010 року у справі № 2-9/1514-2010, яке набрало законної сили, встановлений факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» заборгованості з орендної плати перед Фондом майна АР Крим за договором оренди нерухомого майна № 556-06, укладеного 28 лютого 2006 року (а.с. 24-28).

Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (частина 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).

Вищезазначеним рішенням господарського суду АР Крим з товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» стягнуто на користь Фонду майна АР Крим орендну плату в розмірі 70%, як це передбачено пунктом 3.1 договору оренди.

При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до пояснень, наданих представником Фонду майна АР Крим, рішення господарського суду АР Крим у справі № 2-9/1514-2010 фактично не виконано (а.с. 67-68).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення пункту 3.1 договору оренди, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 16517.03 грн. за період з 01 квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в розмірі 43980.26 грн. та, одночасно визнав такими, що задоволенню не підлягають, вимоги про стягнення з відповідача неустойки за безпідставне користування орендованим майном, виходячи з наступного.

Так, у позовній заяві позивачем висловлювалися вимоги про стягнення з відповідача за період з 23 лютого 2009 року по 01 березня 2011 року неустойки, нарахованої в порядку статті 785 Цивільного кодексу України за безпідставне користування майном.

Відповідно до пункту 9.4. договору у випадку невнесення орендарем орендної плати протягом 3 місяців договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем листа орендодавця про відмову. Повернення майна здійснюється відповідно до пункту 2.6 договору.

Пунктом 2.6 договору оренди встановлено, що у разі припинення дії цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно відповідно до порядку, встановленого при передачі майна орендарю за цим договором.

Як вже було зазначено, рішенням господарського суду АР Крим від 11 травня 2010 року у справі № 2-9/1514-2009 встановлено, що договір оренди державного нерухомого майна № 566/06 від 28 лютого 2006 року слід вважати таким, що припинив свою дію з 22 лютого 2009 року (а.с. 24-28).

Однак, доказів повернення орендованого майна балансоутримувачу суду надано не було.

Більш того, третьою особою, Фондом майна АР Крим, були надані пояснення, з яких вбачається, що рішення господарського суду АР Крим від 11 травня 2010 року у справі № 2-9/1514-2009 не виконано (а.с. 67-68).

Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Так, з позовної заяви вбачається, що орендодавцем було нараховано відповідачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за весь час безпідставного користування орендованим майном. Тобто, при розрахунку неустойки орендодавцем було підраховано вартість одного місяця (дня) безпідставного користування річчю, помножено цю суму на два та на кількість місяців (днів) прострочення повернення речі.

З аналізу умов договору, укладеного між сторонами у даній справі, та правових норм, які регулюють правовідносини, які виникли у звязку з його укладенням та виконанням, обовязки наймача у таких відносинах не обмежуються строком дії договору найму (оренди) та існують після його припинення. Зокрема, стаття 785 Цивільного кодексу України зобовязує наймача у разі припинення договору найму повернути наймодавцеві річ. При цьому, мова йдеться як про припинення договору найму в результаті закінчення строку його дії, так і про дострокове припинення договору на вимогу будь-якій із сторін.

Так, судом було встановлено, що сторонами у договорі оренди № 566/06 від 28 лютого 2006 року, зокрема, у пункті 5.10, було обумовлено, що у разі закінчення (припинення) дії цього договору орендар сплачує до бюджету та Фонду майна АР Крим орендну плату до дати фактичної передачі майна згідно з актом приймання-передачі.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що до дати фактичного повернення орендованого майна, відповідач повинен сплатити орендодавцю орендну плату, у зв'язку з чим, в задоволенні вимог про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 17 листопада 2010 року у справі № 2-2/6062-2009 (а.с. 70-72) та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 травня 2011 року у справі № 5002-33/6017.1-2010 (а.с. 73-84).

Як вже зазначалося, представник позивача, з огляду на встановлені в процесі розгляду справи вищенаведені обставини, просив суд вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача орендну плату за період з 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в розмірі 43980.26 грн. (а.с. 64).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи заявлене представником позивача клопотання про вихід за межі позовних вимог, а також те, що відповідач фактично не повернув майно балансуотримувачу та не сплатив орендну плату, як це встановлено пунктом 3.1 договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» орендної плати за період з 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в розмірі 43980.26 грн., оскільки це необхідне для захисту прав та законів інтересів позивача.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 01 квітня 2008 року по 22 лютого 2009 року в сумі 16517.03 грн., а також орендну плату за період з дати припинення договору 23 лютого 2009 року по 28 лютого 2011 року в сумі 43980.26 грн. , в задоволенні вимог про стягнення неустойки в розмірі 87960.50 грн. слід відмовити.

Судові витрати відносяться на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 06 червня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» (вул. Кірова, 46, м. Керч, 98312, ЄДРПОУ 19447655) на користь державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (вул. Кірова, 28, м. Керч, 98312, р\р 260043013417 ВАТ «Ощадбанк», МФО 384061, ЄДРПОУ 01125554) 60497.29 грн. заборгованості з орендної плати, 604.97 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «МТ Інк» неустойки в розмірі 87960.50 грн. відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.