Рішення № 16119192, 07.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

07.06.2011Справа №5002-7/827-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

До відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593) в особі Ялтинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98600, м. Ялта, вул. Красних партизан, 5-А, ідентифікаційний код 26273184)

Про стягнення 2190406,29 грн.

Суддя Дворний І. І.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1. предст., дов. №325-Д від 22.04.2011 р.

Від відповідача - ОСОБА_2., предст., дов. №20-3/6271 від 30.12.2010 р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» 2190406,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються свої обовязки за договором про поставку електричної енергії №33 від 17.02.2003 р., у звязку з чим заборгованість Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» перед Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» за спожиту в 2010 році активну електроенергію складає 1355581,51 грн., заборгованість з компенсації перетоків реактивної електроенергії 252487,58 грн. Позивач стверджує, що 14.09.2010 р. між сторонами була укладена додаткова угода з визначеним графіком погашення боргу, який відповідачем не виконується, що й стало підставою для звернення до суду з позовом про примусове стягнення боргу. Крім того, у звязку з порушенням відповідачем строку оплати активної електроенергії позивач просить стягнути з відповідача 18955,81 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 8896,93 грн. та 459675,03 грн. пені, за прострочення компенсації перетоків реактивної електроенергії 92813,04 грн. пені та 3% річних в сумі 1996,39 грн.

У судовому засіданні, що відбулося 05.04.2011 р., представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому визнав позов в сумі боргу за активну та реактивну електроенергію та зазначив, що 95% споживачів Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» складають фізичні особи (населення), у звязку з чим просить суд зменшити інфляційні витрати, річні та пеню на 95%.

15.04.2011 р. до ГС АР Крим від Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» надійшли заперечення на відзив Ялтинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», в яких позивач просить суд задовольнити вимоги в повному обсязі.

В процесі розгляду справи відбулася зміна назви позивача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»,на Публічне акціонерне товариство «Крименерго», що відображено в ухвалі ГС АР Крим від 28.04.2011 р.

В доповненні до відзиві, яке було надане відповідачем у судовому засіданні 28.04.2011 р., Ялтинська філія Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» зазначила, що станом на 27.04.2011 р. сума боргу з активної електричної енергії зменшилася на 1653650,00 грн., тобто борг з активної електроенергії погашений.

На вказане доповнення до відзиву представником ВАТ «Крименерго» були подані заперечення, в яких позивач повідомив, що сплачені відповідачем кошти стосуються іншого періоду розрахунків, у звязку з чим просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

07.06.2011 р. до ГС АР Крим від Публічного акціонерного товариства «Крименерго» надійшли заперечення, в яких позивач повідомив, що сума платежів, вказаних в наданих представником відповідача платіжних дорученнях, була врахована при розрахунку позовних вимог, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

17.02.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством “Крименерго” (Постачальник) та Ялтинською філією ОП "Кримтеплокомуненерго" (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії №33, розділом 1 якого передбачено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (пятикратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього договору та додаткам до договору, які є його невідємними частинами.

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору Споживач зобовязується, зокрема, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно умовам додатків №4.1 та №4.2 «Порядок розрахунків», здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Відповідно до п. 6.11 Правил користування електричною енергією остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися умови договору та поставлялася відповідачеві електрична енергія, однак її вартість своєчасно та в повному обсязі оплачена не була, що призвело до утворення заборгованості за спожиту в період з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. активну електричну енергію в сумі 1355581,51 грн. Крім того, відповідачем був також порушений порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії, що також призвело до виникнення заборгованості в сумі 252487,58 грн. за вказаний вище період.

В пункті 7.10 Договору №33 від 17.02.2003 р. сторони передбачили, що у випадку наявності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію, визначену за показниками розрахункових приладів обліку та згідно пункту 7.6 даного договору, споживач має право звернутися до постачальника із заявою про погодження графіку погашення заборгованості, що встановлює строки оплати існуючої заборгованості та є невідємною частиною цього договору.

На підставі цього пункту, 14.09.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» було укладено додаткову угоду №1/1202, якою, зокрема, був визначений графік погашення заборгованості Ялтинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» за спожиту в період з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. активну електроенергію в сумі 1355581,51 грн. та з компенсації перетоків реактивної електроенергії в розмірі 252487,58 грн. впродовж трьох місяців 2010 року жовтня, листопада та грудня.

Проте, не зважаючи на погоджений графік, заборгованість погашена не була, що змусила ВАТ «Крименерго» звернутися до суду з позовом про примусове стягнення боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем за спожиту в період з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. активну електроенергію в сумі 1355581,51 грн. та з компенсації перетоків реактивної електроенергії за цей самий період в розмірі 252487,58 грн., у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів.

При цьому, суд зазначає, що надані відповідачем примірники платіжних доручень (т. І, а. с. 113-123, 125-137, 139-151) були враховані позивачем при обчисленні ціни позову, що вбачається з аналізу довідки про заборгованість та підписаних обома сторонами актів звірки взаємних розрахунків. При цьому, суд звертає увагу на те, що всі платежі за вказаними платіжними дорученнями були здійснені відповідачем до 14.09.2010 р. дати укладення між сторонами додаткової угоди №1/1202 про реструктуризації заборгованості, якою підтверджений факт існування боргу в сумі за спожиту в період з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. активну електроенергію в сумі 1355581,51 грн. та з компенсації перетоків реактивної електроенергії за цей самий період в розмірі 252487,58 грн., та при тому, що саме невиконання відповідачем умов зазначеної додаткової угоди стало підставою для звернення до суду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки електричної енергії №33 від 17.02.2003 р. (з урахуванням додаткової угоди №1/1202 від 14.09.2010 р.) в частині здійснення повних та своєчасних оплат, а тому вимоги ВАТ «Крименерго» про примусове стягнення вищевказаних сум підлягають задоволенню.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 459675,03 грн. та пеню за прострочення компенсації перетоків реактивної електроенергії в розмірі 92813,04 грн.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, с порушенням строків, встановлених Додатком №4 «Порядок розрахунків», Споживач зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Умови щодо стягнення пені були також закріплені сторонами в додатковій угоді №1/1202 від 14.09.2010 р.

При цьому в додатковій угоді сторони обумовили, що платежі сплачуються в строк до 25 числа щомісячно.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З урахуванням цього, пеня за прострочення оплати відповідачем сум за узгодженим графіком має обчислюватися з 26 числа кожного місяця, а не з 25, як зазначено ВАТ «Крименерго» в позові.

Згідно з Постановою НБУ від 09.08.2010 р. N377 облікова ставка з 10.08.2010 р. дорівнює 7,75%.

Отже, розрахунок пені має бути наступним.

І. За прострочення оплати вартості активної електричної енергії:

- за період з 26.10.2010 р. по 25.02.2011 р. 10446,58 грн. (200000,00 грн. (сума за жовтень 2010 року) х 15,5% (подвійна облікова ставка) : 365 дн. х 123 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.11.2010 р. по 25.02.2011 р. 15627,40 грн. (400000,00 грн. (сума за листопад 2010 року) х 15,5% (подвійна облікова ставка) : 365 дн. х 92 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.12.2010 р. по 25.02.2011 р. 19893,53 грн. (755581,51 грн. (сума за грудень 2010 року) х 15,5% (подвійна облікова ставка) : 365 дн. х 62 дн. (кількість днів прострочення).

ІІ. За прострочення проведення розрахунків з компенсації перетоків реактивної електроенергії:

- - за період з 26.10.2010 р. по 25.02.2011 р. 2741,58 грн. (52487,58 грн. (сума за жовтень 2010 року) х 15,5% (подвійна облікова ставка) : 365 дн. х 123 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.11.2010 р. по 25.02.2011 р. 3906,85 грн. (100000,00 грн. (сума за листопад 2010 року) х 15,5% (подвійна облікова ставка) : 365 дн. х 92 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.12.2010 р. по 25.02.2011 р. 2632,88 грн. (100000,00 грн. (сума за грудень 2010 року) х 15,5% (подвійна облікова ставка) : 365 дн. х 62 дн. (кількість днів прострочення).

Таким чином, загальна сума пені за прострочення оплати вартості активної електроенергії складає 45967,51 грн., реактивної електроенергії 9281,31 грн., тобто наведений ВАТ «Крименерго» в позові розрахунок пені є неправомірним.

Крім того, суд зазначає наступне.

Так, частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічне право суду встановлено пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В п. 42 Інформаційного листа від 07.04.2008 р. N 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» Вищий господарський суд Украъни зазначив, що при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття «значно» та «надмірно» є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

В пункті 3.9.2 Розяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 р. N 02-5/289 (зі змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд зазначає, що всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав суду доказів того, що порушення відповідачем свого обовязку по повній та своєчасній оплаті вартості електроенергії завдало Відкритому акціонерному товариству якихось, а тим паче значних збитків. При цьому, окрім пені позивачем також заявлені до відшкодування суми інфляційних втрат та річних, які направлені на компенсаційний захист матеріальних прав кредитора. У звязку з цим, враховуючи надану відповідачем інформацію, що 95% споживачів Ялтинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» складають фізичні особи (населення), з метою запобігання збагаченню позивача за рахунок коштів відповідача, суд вважає за доцільне зменшити розмір неустойки на 50% та стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Ялтинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» пеню за прострочення оплати вартості активної електроенергії в сумі 22983,76 грн., за прострочення оплати перетоків реактивної електроенергії в розмірі 4640,66 грн.

Крім того, ВАТ «Крименерго» також просить суд стягнути з відповідача за порушення строку оплати активної електроенергії: 18955,81 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 8896,93 грн., за прострочення компенсації перетоків реактивної електроенергії 3% річних в сумі 1996,39 грн.

Так, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Розрахунок 3% річних є наступним:

І. За прострочення оплати вартості активної електричної енергії:

- за період з 26.10.2010 р. по 25.02.2011 р. 2021,92 грн. (200000,00 грн. (сума за жовтень 2010 року) х 3% : 365 дн. х 123 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.11.2010 р. по 25.02.2011 р. 3024,66 грн. (400000,00 грн. (сума за листопад 2010 року) х 3% : 365 дн. х 92 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.12.2010 р. по 25.02.2011 р. 3850,36 грн. (755581,51 грн. (сума за грудень 2010 року) х 3% : 365 дн. х 62 дн. (кількість днів прострочення).

Загальна сума 8896,94 грн.

ІІ. За прострочення проведення розрахунків з компенсації перетоків реактивної електроенергії:

- - за період з 26.10.2010 р. по 25.02.2011 р. 530,63 грн. (52487,58 грн. (сума за жовтень 2010 року) х 3% : 365 дн. х 123 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.11.2010 р. по 25.02.2011 р. 756,16 грн. (100000,00 грн. (сума за листопад 2010 року) х 3% : 365 дн. х 92 дн. (кількість днів прострочення);

- за період з 26.12.2010 р. по 25.02.2011 р. 509,59 грн. (100000,00 грн. (сума за грудень 2010 року) х 3% : 365 дн. х 62 дн. (кількість днів прострочення).

Загальна сума 1796,38 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за прострочення оплати вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 18955,81 грн., суд погоджується з його правомірністю, у звязку вимоги ВАТ «Крименерго» в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зменшення інфляційних втрат та річних, оскільки вказані суми, як було вказано вище, не є санкцією (неустойкою), та не підлягають зменшенню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, ідентифікаційний код 03358593) в особі Ялтинської філії ОП "Кримтеплокомуненерго" (98600, м. Ялта, вул. Красних партизан, 5-А, ідентифікаційний код 26273184) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400) заборгованість за спожиту в період з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. активну електроенергію в сумі 1355581,51 грн., заборгованість з компенсації перетоків реактивної електроенергії в період з 01.01.2010 р. по 01.09.2010 р. в розмірі 252487,58 грн., пеню за прострочення оплати вартості активної електроенергії в сумі 22983,76 грн., пеню за прострочення оплати перетоків реактивної електроенергії в розмірі 4640,66 грн., 3% річних за прострочення оплати вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 8896,93 грн., 3% річних за прострочення оплати перетоків реактивної електроенергії в розмірі 1996,39 грн., 18955,81 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати вартості спожитої активної електричної енергії, 16931,67 грн. державного мита та 182,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

4.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 07.06.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.