Рішення № 16119158, 06.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

06.06.2011Справа №5002-29/1065-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4а, код ЄДОПОУ 33399780);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництва сітки «ЖЕСТ» (95007, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська,буд.4, кв. 37, код ЄДОПОУ 36394078);

Про стягнення 39 841,53 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 27.05.2011 року;

Від відповідача не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництва сітки «ЖЕСТ» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару в сумі 39 841,53 грн., у тому числі 32800,00грн. основного боргу, 4298,18грн. пені, 970,01грн. 3% річних та 1773,34грн. індексу інфляції. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати державного мита та витрати на технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 48 купівлі-продажу повітряного компресорного обладнання від 31.05.2010, укладеного між сторонами по справі, в частині своєчасності та повноти оплати переданого відповідачеві товару, в зв'язку з чим за відповідачем склалася заборгованість в сумі 32 800,00 грн., яку останній самостійно не погашає, що і стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, позивач заявив до стягнення штрафні санкції у вигляді пені, 3 % річних та індексу інфляції за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23 березня 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні 23 травня 2011 року позивач заявив заяву про зменшення позовних вимог у звязку з частковим погашенням відповідачем боргу, а відтак просив стягнути з позивача заборгованість за договором купівлі-продажу товару в сумі 28667,10 грн., з яких 20800,00грн. основної заборгованості, 4298,18грн. пені, а також збільшивши період нарахування, відповідно збільшив розмір 3% річних та інфляційних втрат та просить стягнути 1041,12грн. 3% річних та 2527,80грн. індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23.05.2011р. суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог.

У судовому засіданні 06.06.2011р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки невідома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Жодних письмових заперечень чи пояснень від відповідача на адресу суду не надходило.

Позивач у судове засідання 06.06.2011. надав Витяг з Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України, який долучено в матеріали справи, відповідно до якого ТОВ «Виробництва сітки «ЖЕСТ» значиться як юридична особа у Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України, за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробництва сітки «ЖЕСТ» (Замовник) укладено договір купівлі-продажу №48 (далі договір, а.с. 8-10).

Згідно п. 1.1 договору, Продавець зобовязується продати, а Покупець зобовязується оплатити і прийняти на умовах даного договору повітряне компресорне обладнання (товар), за ціною, вказаною в п. 2 даного договору. Технічна характеристика та комплектація товару зазначена в додатку №1 до даного договору, яка є невідємною його частиною.

Загальна вартість даного договору становить 57600,00грн., у тому числі ПДВ-9600,00грн. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору платежі згідно даного договору здійснюються в наступному порядку:

2.2.1 Покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 30% вартості товару, що на момент підписання договору складає 17280,00грн.

2.2.2 Другий платіж здійснюється в розмірі 30% вартості товару, що на момент підписання договору становить 17280,00грн., в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту укладення даного договору.

2.2.3 Третій платіж здійснюється в розмірі 20% вартості товару, що на момент підписання цього договору становить 11520,00грн., в строк не пізніше 60 календарних днів з моменту укладення даного договору.

2.2.4 Четвертий платіж здійснюється в розмірі 20% вартості товару, що на момент підписання цього договору становить 11520,00грн., в строк не пізніше 90 календарних днів з моменту укладення даного договору.

За умовами договору купівлі-продажу, (п. 3.2) товар постачається на протязі строку не пізніше 5 робочих днів з моменту здійснення першого платежу згідно п. 2.2.1 даного договору. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на передачу товару.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, у виконання умов договору, відповідач сплатив позивачеві 22.06.2010р. суму 5000,00грн. та 16.08.2010р. суму 12000,00грн. (а.с.14).

17.08.2010р. позивач відвантажив відповідачеві товар гвинтовий компресор на ресивері TIDY 20 вартістю 57600,00грн., що підтверджується видатковою накладною №780 від 17.08.2010р. (а.с. 12).

Відповідач отримав вказаний товар за довіреністю №144 від 17.08.2010р., про що свідчить його підпис на видатковій накладній №780 від 17.08.2011р. (а.с. 12, 13).

В подальшому відповідач сплатив суму товару частково, з порушенням умов договору в частині строків та розміру платежів, а саме 22.10.2010р. сплатив 2000,00грн., 01.12.2010р. 1000,00грн., 06.12.2010р. 1000,00грн., 08.12.2010р. 1000,00грн., 13.12.2010р. 1000,00грн., 20.12.2010р. 1000,00грн. та 27.01.2011р. 800,00грн.

16.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію вих. №284 з вимогами надіслати гарантійний лист з граничною датою сплати заборгованості в розмірі 38600,00грн. (а.с. 16).

Таким чином, ТОВ «Виробництво сітки «Жест» сплатило за отриманий товар кошти на загальну суму 24800,00грн. Оскільки решта коштів за отриманий товар відповідачем не сплачена, строк оплати обумовлений умовами договору сплив, то позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 32800,00грн. в примусовому порядку.

Уточнивши позовні вимоги, позивач зменшив розмір позову, у звязку з погашенням відповідачем частково суми боргу та просить стягнути з відповідача 20800,00грн. заборгованості за поставлений товар.

Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010р. по 16.05.2011р., згідно з яким сума боргу відповідача становить 20800,00грн., відповідачем не підписаний (а.с. 60).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось раніше, між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №48 від 31.05.2010р., за умовами якого, позивач продає відповідачеві товар, вартістю 57600,00грн. з наступним порядком оплати: покупець здійснює авансовий платіж в розмірі 30% вартості товару, що на момент підписання договору складає 17280,00грн., другий платіж 30% вартості товару, що на момент підписання договору становить 17280,00грн., в строк не пізніше 30 календарних днів з моменту укладення даного договору, третій платіж здійснюється в розмірі 20% вартості товару, що на момент підписання цього договору становить 11520,00грн., в строк не пізніше 60 календарних днів з моменту укладення даного договору, четвертий платіж здійснюється в розмірі 20% вартості товару, що на момент підписання цього договору становить 11520,00грн., в строк не пізніше 90 календарних днів з моменту укладення даного договору.

Таким чином, останній платіж мав бути перерахований в строк до 29.08.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, у виконання умов договору, відповідач сплатив позивачеві 22.06.2010р. суму 5000,00грн., 16.08.2010р. суму 12000,00грн., 22.10.2010р. - 2000,00грн., 01.12.2010р. 1000,00грн., 06.12.2010р. 1000,00грн., 08.12.2010р. 1000,00грн., 13.12.2010р. 1000,00грн., 20.12.2010р. 1000,00грн., 27.01.2011р. 800,00грн., 24.03.2011р. 2000,00грн., 25.03.2011р. 3000,00грн., 04.04.2011р. 4000,00грн., 06.04.2011р. 3000,00грн. Таким чином, відповідач сплатив позивачеві загальну суму за поставлений товар в розмірі 36800,00грн., несплаченою залишилась сума в розмірі 20800,00грн.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 20800,00грн.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу №48 від 31.05.2010р. в сумі 20800,00грн. є обґрунтованим, підтверджується документально та підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач сплатив суму боргу в розмірі 12000,00грн. після подачі позивачем позову до суду, то державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в цій частині підлягають віднесенню на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 4298,18грн. пені за період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував суму пені за шість місяців за період з 01.06.2010р. по 31.12.2010р. з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 4298,18грн. (а.с. 19).

Однак, пунктом 5.2 договору купівлі-продажу №48 від 31.05.2010р. сторони обумовили, що в разі прострочки платежів на строк більше 10 днів згідно п. 2 даного договору, Покупець зобовязаний сплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше 5 відсотків від суми договору.

Як встановлено судом, сума договору купівлі-продажу №48 від 31.05.2010р. укладеного між сторонами становить 57600,00грн.

Таким чином пять відсотків від суми договору 2880,00грн., тоді як згідно розрахунку позивача, сума пені складає 4298,18грн.

З урахуванням викладеного суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача відносно стягнення пені в сумі 2880,00грн. В частині стягнення 1418,18 грн. пені у позові відмовити.

Крім того, заявляючи позов, позивач просить стягнути з відповідача 970,01грн. 3% річних та 1773,34грн. індексу інфляції за період з 01.06.2010р. по 11.03.2010р.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просить стягнути з відповідача 1041,12грн. 3% річних за період з 01.06.2010р. по 06.04.2011р. та 2527,80грн. індексу інфляції за період з 01.06.2010р. по 24.03.2011р.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок суми 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що розрахунок проведено вірно.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобовязання по сплаті за поставлений товар, то у відповідача в силу наведених приписів закону виникає обовязок сплатити 1041,12грн. 3% річних за період з 01.06.2010р. по 06.04.2011р. та 2527,80грн. індексу інфляції за період з 01.06.2010р. по 24.03.2011р., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в порядку ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробництва сітки «ЖЕСТ» (95007, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська,буд.4, кв. 37, код ЄДОПОУ 36394078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Далгакиран компресор Україна» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 4а, код ЄДОПОУ 33399780) 20800,00грн. основного боргу, 2880,00 грн. пені, 1041,12грн. 3% річних, 2527,80грн. індексу інфляції, 393,06грн. державного мита та 232,49грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 1418,18 грн. пені у позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.