Рішення № 16119149, 02.06.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 315

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2011Справа №5002-5/1872-2011 За позовом - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь, вул.Гайдара, 3-А.

До відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Про стягнення 8399,99 грн.

Суддя М.П. Гаврилюк

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2., ю/к., дов. від 30.10.10р.

Від відповідача - ОСОБА_1., спд.

Суть спору:

Позивач - Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за теплопостачання у сумі 5934,85 грн., індексу інфляції у сумі 1963,72 грн., 3% річних у сумі 457,46 грн. та пені у сумі 43,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються належним чином зобовязання за укладеним договором щодо оплати придбаної теплової енергії, що є порушенням положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. Також у звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань, позивачем відповідно до умов договору нараховано суму пені та відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції та 3% річних.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов та просить суд застосувати до заявлених вимог про стягнення заборгованості, 3% річних та індексу інфляції строк позовної давності.

У судовому засіданні 31 травня 2011 року оголошувалась перерва до 02 червня 2011 року до 10 години 30 хвилин, після закінчення якої розгляд справи продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2005р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (постачальник за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач за договором) укладено договір на постачання теплової енергії за № 926.

Згідно п.1.1 договору позивач бере на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді опалення та підігріву води в необхідних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобовязується прийняти теплову енергію в обсягах, визначених цим договором та сплатити її по встановлених тарифах у строки, що передбачені договором.

У пункті 6.1. договору сторони визначили, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій або іншій, що не заборонена діючим законодавством формі, згідно встановленим постачальником тарифам у залежності від груп споживачів в строк до 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Позивачем зобовязання щодо поставки теплової енергії за вказаним договором виконані належним чином, однак відповідачем вартість поставленої теплової енергії повністю не сплачена, у звязку із чим за ним виникла заборгованість за період з 25.12.2006р. по 25.03.2011р. у сумі 5934,85 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено доказів сплати заборгованості, не спростовано факту виникнення заборгованості у сумі 5934,85 грн.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому суд має зазначити, що відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості яка виникла за період 2006р. - початок 2008р.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Враховуючи те, що відповідач відповідно до п. 6.1. договору мав сплачувати спожиту теплову енергію в строк до 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим, а також те, що позивач звернувся із позовом до суду лише 06.05.2011р. згідно штампу на конверті, перебіг позовної давності має починатись з травня 2008р. з урахуванням заборгованості яка виникла за квітень 2008р.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу у квітні 2008р. було нараховано вартість теплової енергії у сумі 101,84 грн., а сплачено відповідачем у квітні 2008р. - 500,00 грн., суд приходить до висновку, що станом на квітень 2008р. з урахуванням строку позовної давності, за відповідачем заборгованість відсутня.

Як вбачається з розрахунку позивача, в період з травня 2008р. по жовтень 2008р. нарахування за теплову енергію не здійснювалось. З листопада 2008р. по березень 2011р. включно позивачем нараховано суму за поставлену теплову енергію у розмірі 7146,78 грн. В період з листопада 2008р. по лютий 2011р. включно, було сплачено вартість спожитої теплової енергії у сумі 3000,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача в період з квітня 2008р. по березень 2011р. включно складає 4146,78 грн.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає лише заборгованість, яка виникла в період з квітня 2008р. по березень 2011р. у сумі 4146,78 грн., в іншій частині вимог про стягнення заборгованості, яка виникла в період з грудня 2006р. по березень 2008р. включно суд відмовляє у позові у звязку із спливом позовної давності.

Відносно вимог про стягнення індексу інфляції у сумі 1963,72 грн. та 3% річних у сумі 457,46 грн. суд має зазначити наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До санкцій визначених наведеною нормою не встановлено спеціальну позовну давність, а відтак до даних вимог має застосовуватись загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України.

Враховуючи заяву позивача про застосування строку позовної давності й до вимог про стягнення нарахованих позивачем індексу інфляції та 3% річних, суд з урахуванням заборгованості яка виникла в період з квітня 2008р. по березень 2011р. у сумі 4146,78 грн., має зазначити, що нараховані позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України санкції в період з грудня 2006р. по березень 2008р. включно, задоволенню не підлягають у звязку із пропуском строку позовної давності, а розмір 3% річних та індексу інфляції за період з квітня 2008р. по березень 2011р. становить 1530,16 грн. та 362,99 грн. відповідно, які у свою чергу і підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 43,96 грн. за період з 25.11.2010р. по 25.03.2011р., суд зазначає наступне.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2.3. договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, яка поставляється споживачу, останній сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочки від несплаченої суми, але в межах подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з наданого до матеріалів справи розрахунку пені, здійсненого позивачем (арк.спр.10), період її нарахування здійснено в межах строку встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України для її нарахування та заявлено в межах строку визначеного п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином оскільки відповідачем порушено зобовязання щодо своєчасної оплати спожитої теплової енергії, вимоги про стягнення з нього суми пені у розмірі 43,96 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача щодо тяжкого фінансового становища не приймаються судом до уваги оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того якщо відповідач вважає, що позивачем не виконуються належним чином зобовязання щодо здійснення належного опалення приміщень відповідача, останній не позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом щодо захисту своїх порушених прав неналежним виконанням позивачем зобовязань за договором.

Згідно ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволених вимог

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частині рішення. Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 06 червня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А; р/р 2600700145930 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Ялта, МФО 324786, код ЄДРПОУ 03358593) заборгованість за теплопостачання у сумі 4146,78 грн., індекс інфляції у сумі 1530,16 грн., 3% річних у сумі 362,99 грн., пеню у сумі 43,96 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 73,88 грн. та 170,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГаврилюк М.П.