Рішення № 16119138, 26.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2011Справа №5002-12/5290-2010 За позовом Феодосійської міської ради (98100 м. Феодосія, вул. Земська, 4)

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (98100 АДРЕСА_1)

про зміну умов договору оренди землі.

Суддя Іллічов М.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, спеціаліст 1 категорії юридичного відділу, довіреність № 02-29-3573 від 28.12.2010р.

Від відповідача: не зявився

Суть спору: Феодосійська міська рада звернулася до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про зміну умов договору оренди земельної ділянки, реєстраційний номер 449 від 10.01.2002 р., укладеного між сторонами в редакції, наданої позивачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений договір оренди землі передбачає можливість щорічного перегляду розміру орендної плати у певних випадках. З огляду на положення нормативних актів, рішень міської ради щодо ставок орендної плати за землю та згідно ст. 188 Господарського кодексу України, на адресу відповідача була надіслана додаткова угода до договору оренди землі, проте останній від укладання додаткової угоди ухиляється.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.12.2010р. провадження у справі було зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом справи № 2-а-1884/10р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.05.2011р. провадження у справі було поновлено та визначена дата судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення до позовної заяви.

Відповідач в судове засідання не зявився, сповіщений належним чином, про причини незявлення суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Справа розглядається відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2002 року на підставі рішення 9 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради від 25.10.2002 року № 358 між Феодосійською міською радою (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (Орендар) укладений договір оренди землі, відповідно до якого, відповідачу надано в оренду земельну ділянку для обслуговування існуючого торгівельного павільйону загальною площею 0,0081 га, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_2, кадастровий номер 0111600000000010189 (реєстраційний номер 449) (надалі Договір, а.с. 9).

Пунктом 2.1 Договору визначений строк його дії - до 25.10.2012 року.

Відповідно до пункту 4.1. Договору орендна плата встановлюється сторонами з розрахунку 1476,58 грн., в тому числі ПДВ 20% - 246,10 грн. на рік, до моменту закінчення строку договору.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки складає 61524,00 грн. згідно довідки б/н про визначення грошової оцінки земельної ділянки від 06.12.2002р., що видана Феодосійським міським управлінням земельних ресурсів.

Орендна плата згідно з пунктом 4.2. Договору мала вноситися орендарем рівними частками щомісячно в строк до 15 числа наступного за звітнім місяця.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, розмір орендної плати може бути переглянутий на вимогу Орендодавця у разі зміни її розрахунку, а також в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 1 рішення Феодосійської міської ради № 2299 від 30.09.2005р. «Про введення ставок орендної плати за землю» встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду для комерційного використання, у розмірі 4 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 8 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни в Закон України «Про оренду землі», відповідно до якого частина 4 статті 21 набула наступного змісту: річна орендна плата за земельні ділянки, що знаходяться в державній або комунальній власності, поступає до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, який встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Аналогічні зміни до частин 4,5 статті 21 Закону України «Про оренду землі» були внесені підпунктом 5 пункту 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року.

На виконання вказаної норми Закону, пунктом 4.2. рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008р. № 1698 «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Феодосії» затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Феодосія, у відповідності зі статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», з урахуванням даних економічної оцінки земель, розроблену з метою економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України, визначення розмірів земельного податку та є вихідною базою для здійснення операцій з землею, відповідно до якої встановлено розмір земельного податку.

Згідно «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії» затвердженої рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 року № 1698, з 01.01.2009 року замість «зон» застосовуються «економіко - планувальні зони».

Пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства.

Рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.11.2008 року № 1842 «Про введення ставок орендної плати за землю» встановлено розмір річної орендної плати за земельні ділянки, згідно з Українським класифікатором цільового використання землі - для інших видів використання, що дорівнює 3-ом відсоткам нормативної грошової оцінки.

Умовами договорів оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у випадку: «зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом».

Рішенням 46 сесії Феодосійської міської ради 4 скликання від 27.01.2006 року № 2633 «Про застосування нової форми договору оренди землі» було рекомендовано застосовувати типову форму договору, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», зі змінами та доповненнями відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до норм Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 року № 1160, всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації, тим самим були доведені до відома відповідача.

Згідно із листом від 02.12.2009 року № 02-30-208 Феодосійською міською радою на адресу відповідача надіслана додаткова угода від 12.03.2009 року до договору оренди від 10.01.2002 року № 449, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу пункти спірної додаткової угоди викласти у наступній редакції:

1. П. 1 - слова «зона «Центральна» №6» читати: «з 01.01.2009 р. економіко-планувальна зона № 1»

2. П. 4.1. - читати у наступної редакції: „ Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем починаючи з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. (включно)- у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків грошової оцінки земельної ділянки та розміром 2618,41 грн., з 01.01.2009р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 4500,21 грн. за рік».

3. П. 4.2. - читати у наступної редакції: «Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб».

4. П. 6.3. - читати у наступної редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».

5. Доповнити п. 6.4. у наступної редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом "

6. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 10 січня 2002 р. реєстраційний № 449".

Повідомленням про вручення поштового відправлення від 03.12.2009 року підтверджується факт отримання відповідачем 22.12.2009 року зазначеного листа.

Відповідачем не спростовано обставин щодо отримання ним тексту додаткової угоди, однак відповідних дій з приводу укладання додаткової угоди ним не вчинено, у звязку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів місцевого самоврядування прийняті в межах власної компетенції, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовцями, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяні місцевому самоврядуванню збитки їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Також, суд звертає увагу на позицію Президії Вищого господарського суду України, викладену в пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010р. № 04-06/15, за якою у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Пунктами 3,4 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Ст. 4 Господарського кодексу України визначає, що земельні відносини не віднесено до предмету регулювання цього Кодексу. Відповідач є субєктом господарювання тож відповідно його діяльність регулюється у тому числі і положеннями Господарського кодексу України. Подаючи позов до товариства позивач посилався у тому числі і на положення ст. 188 Господарського кодексу, яка жодним чином не регулює земельні відносини, а встановлює загальні для субєктів господарювання правила стосовно зміни та розірвання договорів.

Суд має зазначити, що підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, тож зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Відповідна правова позиція викладена у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.06.2009 р.

Оскільки розмір орендної плати було визначено сторонами у процентному відношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то при зміні нормативної грошової оцінки земельної ділянки підлягають зміні розмір орендної плати.

Пункт 6.2. Договору визначив, що спори, що повязані з даним договором, вирішуються у судовому порядку.

Обраний позивачем спосіб захисту прав відповідає приписам ст. 16 Цивільного кодексу України.

Посилання на норми закону «Про плату за землю», який втратив силу із набранням чинності Податкового кодексу України, не є суттєвими та не впливають на вирішення спору по суті.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо необхідності внесення змін до договору оренди землі є обґрунтованими.

При цьому підлягають врахуванню положення частини 3 ст. 653 Цивільного кодексу України яка визначає, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З огляду на приписи позначеної норми вимоги позивача щодо змін до п.п. 1, 4.1., 4.2., 6.3., 6.4. договору підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Внести зміни до договору оренди землі від 10.01.2002 року реєстраційний номер 449, укладеного між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Феодосійською міською радою, виклавши пункти договору у наступній редакції:

У п. 1 - слова «зона «Центральна» №6» читати: «економіко-планувальна зона № 1»

2. П. 4.1. - читати у наступної редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків грошової оцінки земельної ділянки та розміром 4500, 21 за рік»

3. П. 4.2. - читати у наступної редакції: «Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету з коду бюджетної класифікації: «Орендна плата з юридичних (фізичних) осіб».

4. П. 6.3. - читати у наступної редакції: «Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».

5. Доповнити п. 6.4. у наступної редакції: „Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом "

6. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 10 січня 2002 р. реєстраційний № 449".

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (98100 АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Феодосійської міської ради (м. Феодосія, вул. Земська, 4, р\р 31513921700024 місцевий бюджет м. Феодосії, код доходів 24062100 ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740709) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 31.05.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.