Ухвала суду № 16119097, 24.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

УХВАЛА

24.05.2011Справа №5002-7/2591-2009 За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» (04205, м. Київ, Оболонський район, вул. Мате Залки, 6-Б, кв. 173; 02156, м. Київ, вул. Кіото, 27, ідентифікаційний номер 31036152)

До Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (95034, м. Сімферополь, бул. Франко, 25)

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Піро-Шоу-Крим» (95034, м. Сімферополь, вул. Терлецького, 1-А; 95034, м. Сімферополь, вул. Рєпіна, 9, ідентифікаційний код 30025878)

Скарга на дії ДВС.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від заявника ОСОБА_1., предст., дов. від 07.09.2010 р.

Від ДВС ОСОБА_2., предст., дов. №03-21/4645 від 24.05.2011 р.

Від боржника Гучмазов В. Г., директор.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» звернулося до господарського суду міста АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піро-Шоу-Крим» 60432,76 грн.

Рішенням ГС АР Крим від 30.06.2009 р. позов був задоволений частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піро-Шоу-Крим» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» суму заборгованості у розмірі 56940,00 грн., 1497,60 грн. пені, 3% річних у розмірі 187,20 грн., 854,10 грн. інфляційних втрат, 594,79 грн. державного мита та 307,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. На примусове виконання рішення був виданий наказ.

27 квітня 2011 року до ГС АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» надійшла скарга, в якій заявник (позивач у справі) просить винести рішення, яким визнати незаконними дії посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Сімферополя та їх бездіяльність, невжиття всіх заходів для виконання судового наказу ГС АР Крим №2-7/2591-2009, виданого 13.07.2009 р.

Скарга мотивована тим, що після того, як 03.08.2010 р. наказ Господарського суду від 13.07.2009 р. у справі №2-7/2591-2009 був повторно направлений на примусове виконання до Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим останнім не виконуються належним чином свої обовязки, внаслідок чого судове рішення до теперішнього часу є невиконаним.

Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим проти скарги заперечував та пояснив, що за результатом направлених запитів будь-яке майно боржника виявлено не було, залишок боргу станом на 19.05.2011 р. складає 33316,40 грн., а тому просить відмовити в задоволенні скарги.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з приписами статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості скарги з наступних підстав.

Так, як вже було вказано вище, на виконання рішення ГС АР Крим від 30.06.2009 р. у справі №2-7/2591-2009 був виданий наказ від 13.07.2009 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піро-Шоу-Крим» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» суми заборгованості у розмірі 56940,00 грн., 1497,60 грн. пені, 3% річних у розмірі 187,20 грн., 854,10 грн. інфляційних втрат, 594,79 грн. державного мита та 307,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 05.08.2009 р. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу суду.

Постановою Київського ВДВС від 15.03.2010 р. виконавчий документ був повернутий стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». В якості підстави для повернення наказу державним виконавцем зазначено на відсутність боржника за адресою, вказаною у виконавчому документів м. Сімферополь, вул. Терлецького, 1а, та відсутність у нього майна, на яке можливо звернути стягнення.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.06.2010 р., залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 р., дії Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції щодо повернення стягувачеві без виконання наказу ГС АР Крим від 13.07.2009 р. у справі №2-7/2591-2009 та невжиття всіх необхідних заходів для виконання вказаного судового наказу були визнані неправомірними. Визнано недійсною постанову Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 15.03.2010 р. про повернення стягувачеві без виконання наказу ГС АР Крим від 13.07.2009 р. у справі №2-7/2591-2009.

Після цього, постановою Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 26.08.2010 р. було знов відкрито виконавче провадження, однак рішення ГС АР Крим від 30.06.2009 р. до теперішнього часу повністю не виконано.

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Законну;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Таким чином, відкрите 26.08.2010 р. виконавче провадження за наказом Господарського суду від 13.07.2009 р. у справі №2-7/2591-2009 повинно було бути завершено до 26.02.2011 р., про що мала бути винесена одна з постанов, передбачених частиною 1 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження».

Київський відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду доказів завершення виконавчого провадження. Більш того, наявність боргу за виконавчим документом в сумі 33316,40 грн. підтверджена ним самим в запереченнях на скаргу.

Суд зазначає, що загальний порядок звернення стягнення на майно боржника встановлений главою 4 Закону України «Про виконавче провадження» та полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (у тому числі кошти в іноземній валюті, заставлене майно, майно боржника, що перебуває в інших осіб тощо). Особливості звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи закріплені в главі 5 Закону.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому державний виконавець користується правами, наданими йому частиною 3 статті 11 Закону.

Однак, Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим не були вжиті всі необхідні заходи для повного та своєчасного виконання судового рішення, які мали привести до завершення виконавчого провадження у встановлений законом строк.

Посилання Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим на направлення ним запитів до відповідних державних органів та служб з метою виявлення належного боржнику майна та отримання від них інформації суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідне документальне підтвердження вчинення таких дій суду надано не було. Крім того, суд звертає увагу на те, що при проведенні виконавчих дій державному виконавцю слід було також перевірити наявність у боржника, зокрема, такого майна, яке не підлягає реєстрації в СМБРТІ та УДАІ побутова техніка, цінні папери, частки в статутних капіталах інших субєктів господарювання, про що вже було зазначено судом раніше в ухвалі від 22.06.2010 р., винесеній за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк».

При цьому, стосовно посилання Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим на винесення ним постанови про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника суд звертає увагу на те, що відповідна постанова, за твердженням органу ДВС, була винесена ним 12.05.2011 р., тобто вже після звернення заявника до суду з відповідною скаргою.

Суд також погоджується з твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» щодо необхідності витребування державним виконавцем балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Піро-Шоу-Крим» та інших документів з метою виявлення основних засобів, на які можна звернути стягнення.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Однак, матеріали справи свідчать про неналежне виконання Київським відділом Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим належним чином своїх обовязків, що призвело до невиконання впродовж тривалого часу судового рішення.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження".

Аналогічне положення міститься в ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в якій встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом (ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суд зазначає, що невиконання державним виконавцем Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим належним чином своїх обовязків впродовж законодавчо встановленого строку фактично позбавило Товариство з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» права на своєчасне отримання присудженої Господарським судом АР Крим у справі №2-7/2591-2009 суми заборгованості за відсутністю будь-яких підстав на це, що, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства України, є неприпустимим.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Розясненнями Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №04-5/365 від 28.03.2002 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121-2, 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк» задовольнити.

2.Визнати незаконною бездіяльність Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (95034, м. Сімферополь, бул. Франко, 25) у вигляді невжиття всіх необхідних заходів для виконання наказу Господарського суду АР Крим від 13.07.2009 р. у справі №2-7/2591-2009.

Ухвалу направити на адресу заявника, ДВС та боржника..

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.