Рішення № 16119039, 26.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2011Справа №5002-25/943-2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», м.Керч, вул. Кирова, 22, 98300

про стягнення 187541, 28 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, ФОП

від відповідача не зявився

Обставини справи:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 187541, 28 грн., у тому числі: 169172, 28 грн. основного боргу, 18369,00 грн. пені, мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати наданих позивачем послуг за договорами №165 від 09.10.2008, №176 від 17.10.2008, №207 від 09.12.2008, №190 від 18.11.2008, №8 від 19.01.2009, №14 від 26.01.2009.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26 квітня 2011 року від Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву, також, просить суд застосувати строк позовної давності відносно нарахування штрафних санкцій у вигляді пені.

Також, 26 квітня 2011 року до суду надійшло клопотання Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» про продовження строку розгляду справи та зупинення провадження по справі, на підставі пункту 3 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» знаходить на стадії припинення шляхом реорганізації, та існує необхідність встановлення його правонаступника.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28 квітня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів за клопотанням сторін; в задоволені клопотання про зупинення провадження по справі відповідачу відмовлено; зобовязане, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, Фонд державного майна України надати суду інформацію щодо стадії припинення юридичної особи - Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод».

16 травня 2011 року від відповідача до суду надійшло ще одно клопотання про зупинення провадження по справі, на підставі пункту 3 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» знаходить на стадії припинення шляхом реорганізації.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17 травня 2011 року в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі відповідачу відмовлено; повторно зобовязано, в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, Фонд державного майна України надати суду інформацію щодо стадії припинення юридичної особи - Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод».

Крім того, 17 травня 2011 року господарським судом АР Крим зроблений судовий запит до Головного управління статистики в АР Крим з вимогою повідомити суд про стадію припинення юридичної особи - Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод».

Однак, на момент розгляду справи запитуваних відомостей з боку Фонду державного майна України та Головного управління статистики в АР Крим до суду не надходило.

Відповідач у судове засідання не зявився, до суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, у звязку із відсутністю грошових коштів на службове відрядження та про зупинення провадження по справі до встановлення правонаступника Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод».

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1)призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Постановою від 14 березня 2011 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №2-16/2342-2010 за позовом ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Сталкер» до ДП «Керченський судноремонтний завод» про стягнення суми заборгованості встановлено наступне.

Наказом Фонду державного майна України №72 прийнято рішення про припинення Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" у звязку з перетворенням його в акціонерне товариство Керченський судноремонтний завод.

Пунктом 3 даного наказу голові комісії з припинення юридичної особи необхідно було забезпечити протягом трьох місяців виконання процедури припинення юридичної особи Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" в порядку, визначеному Цивільним кодексом України та Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ”.

Також, постановою від 14 березня 2011 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №2-16/2342-2010 встановлено, що реорганізація відповідача та наступна державна реєстрація його правонаступника може бути підставою для заміни боржника - відповідача його правонаступником в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України на будь-якій стадії судового процесу.

Крім того, суд вважає за необхідним звернути увагу на те, що відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» про стягнення 187541, 28 грн. зареєстрована канцелярією господарського суду АР Крим 14 березня 2011 року.

Як вже було зазначено раніше, ухвалою господарського суду АР Крим від 28 квітня 2011 року строк розгляду справи продовжений на 15 днів за клопотанням сторін, таким чином, даний спір має бути вирішено господарським судом у строк до 30 травня 2011 року.

Розглянувши заявлені клопотання про зупинення провадження по справі та відкладення розгляду справи, суд виходить з того, що задоволення зазначених клопотань, значно затягне судовий процес, тим самим порушить права іншого учасника судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Також, оскільки матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних клопотань.

Відповідачем, в продовж розгляду справи не представлено суду належних доказів припинення юридичної особи - Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», та на момент ухвалення господарським судом рішення Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» є юридичною особою зі статусом суб'єкта цивільних правовідносин з наділенням правоздатності та дієздатності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

09 жовтня 2008 року між Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №165, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядчик (ФОП ОСОБА_1) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню замовника на т/х «Ясон» роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору., (а.с.7-9).

Розділом 5 договору №165 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 28642,52 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика.

Згідно пункту 3.1. договору №165 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. договору №165 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений печатками, 25 жовтня 2008 року підрядчиком виконані роботи по договору №165 в повному обсязі на суму 30296,12 грн., (а.с. 12).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по договору №165 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за договором.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сплачена сума заборгованості по договору №165 частково, в сумі 11 357,12 грн., у звязку із чим, за відповідачем, в результаті порушення умов договору №165, в частині оплати наданих позивачем послуг, сформувалась заборгованість у сумі 18939,00 грн.

Пунктом 8.2. договору №165 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Позивач, на підставі пункту 8.2. договору №165, також просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення зобовязань за договором в розмірі 2864,20 грн.

17 жовтня 2008 року між Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №176, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядчик (ФОП ОСОБА_1) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню замовника на т/х «Сибірський-2101» роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору., (а.с.13-15).

Розділом 5 договору №176 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 80940, 40 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика.

Згідно пункту 3.1. договору №176 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. договору №176 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений печатками, 27 жовтня 2008 року підрядчиком виконані роботи по договору №176 в повному обсязі, на суму 71914, 00 грн., (а.с. 18).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по договору №176 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за договором.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сума заборгованості по договору №176 не сплачена, у звязку із чим, за відповідачем, в результаті порушення умов договору №176, в частині оплати наданих позивачем послуг, сформувалась заборгованість у сумі 71914,00 грн.

Пунктом 8.2. договору №176 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Позивач, на підставі пункту 8.2. договору №176, також просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення зобовязань за договором в розмірі 8 094, 00 грн.

19 листопада 2008 року між Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №190, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядчик (ФОП ОСОБА_1) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню замовника на т/х «Еміральд» роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору., (а.с.19-21).

Розділом 5 договору №190 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 33041, 46 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика.

Згідно пункту 3.1. договору №190 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. договору №190 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений печатками, 05 січня 2009 року підрядчиком виконані роботи по договору №190 в повному обсязі, на суму 37 251, 18 грн., (а.с. 24).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по договору №190 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за договором.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сума заборгованості по договору №190 не сплачена, у звязку із чим, за відповідачем, в результаті порушення умов договору №190, в частині оплати наданих позивачем послуг, сформувалась заборгованість у сумі 37251,18 грн.

Пунктом 8.2. договору №190 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Позивач, на підставі пункту 8.2. договору №190, також просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення зобовязань за договором в розмірі 3304,10 грн.

09 грудня 2008 року між Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №207, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядчик (ФОП ОСОБА_1) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню замовника на т/х «Бірючий» роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору., (а.с.25-27).

Розділом 5 договору №207 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 23479, 46 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика.

Згідно пункту 3.1. договору №207 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. договору №207 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений печатками, 15 грудня 2008 року підрядчиком виконані роботи по договору №207 в повному обсязі, на суму 23479,46 грн., (а.с. 30).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по договору №207 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за договором.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сума заборгованості по договору №207 не сплачена, у звязку із чим, за відповідачем, в результаті порушення умов договору №207, в частині оплати наданих позивачем послуг, сформувалась заборгованість у сумі 23479,46 грн.

Пунктом 8.2. договору №207 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Позивач, на підставі пункту 8.2. договору №207, також просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення зобовязань за договором в розмірі 2347, 90 грн.

19 січня 2009 року між Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №8, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядчик (ФОП ОСОБА_1) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню замовника на т/х «Кріптон» роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору., (а.с.31-33).

Розділом 5 договору №8 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 5611, 29 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика.

Згідно пункту 3.1. договору №8 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. договору №8 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений печатками, 21 січня 2009 року підрядчиком виконані роботи по договору №8 в повному обсязі, на суму 5611, 29 грн., (а.с. 36).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по договору №8 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за договором.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сума заборгованості по договору №8 не сплачена, у звязку із чим, за відповідачем, в результаті порушення вимог договору №8, в частині оплати наданих позивачем послуг, сформувалась заборгованість у сумі 5611, 29 грн.

Пунктом 8.2. договору №8 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Позивач, на підставі пункту 8.2. договору №8, також просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення зобовязань за договором в розмірі 561, 10 грн.

26 січня 2009 року між Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір №14, пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядчик (ФОП ОСОБА_1) приймає на себе зобовязання виконати по замовленню замовника на МБ «Ушба» роботи по абразивно-струменевому очищенню корпусу в обємі попередній ремонтній відомості, що є додатком №1 к договору, а замовник зобовязується прийняти та сплатити виконані роботи у відповідності з пунктом 5.3. Договору, (а.с.38-40).

Розділом 5 договору №14 визначена вартість робіт та порядок розрахунків, та зазначено, що попередня вартість робіт по договору складає 11977, 35 грн. Оплата за виконані роботи проводиться після підписання акту на виконані роботи, який підтверджує 100% виконання робіт, протягом 10 банківських днів з дати виставлення рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядчика.

Згідно пункту 3.1. договору №14 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань обома сторонами.

Пунктом 3.4. договору №14 встановлено, що датою закінчення виконання ремонтних робіт є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта виконаних робіт по договору, що підтверджує 100% виконання робіт.

Відповідно до акту виконаних робіт, що підписаний сторонами договору та скріплений печатками, 30 січня 2009 року підрядчиком виконані роботи по договору №14 в повному обсязі, на суму 11977, 35 грн., (а.с. 43).

Таким чином, підписання сторонами акту виконаних робіт по договору №14 свідчить про 100% виконання підрядником своїх зобовязань за договором.

Позивач в позовній заяві зазначив, що відповідачем сума заборгованості по договору №14 не сплачена, у звязку із чим, за відповідачем, в результаті порушення умов договору №14, в частині оплати наданих позивачем послуг, сформувалась заборгованість у сумі 11977, 35 грн.

Пунктом 8.2. договору №14 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договору.

Позивач, на підставі пункту 8.2. договору №14, також просить суд стягнути з відповідача суму пені за прострочення зобовязань за договором в розмірі 1 197, 70 грн.

Таким чином, у звязку із неналежним виконанням своїх обовязків по договорам №165 від 09.10.2008, №176 від 17.10.2008, №207 від 09.12.2008, №190 від 18.11.2008, №8 від 19.01.2009, №14 від 26.01.2009 за Державним підприємством «Керченський судноремонтний завод» виникла заборгованість в сумі 169172,28 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. б/н, б/д) погасити в досудовому порядку суму заборгованості в розмірі 169172,28 грн., на підставі виставлених рахунків №19 від 25 жовтня 2008 року на суму 18939,00 грн., №20 від 28 жовтня 2008 року на суму 71914,00 грн., №22 від 16 грудня 2008 року на суму 23479,46 грн., №23 від 06 січня 2009 року на суму 37251,18 грн., №24 від 22 січня 2009 року на суму 5611,29 грн., №25 від 26 січня 2009 року на суму 11 977, 35 грн., (а.с. 44).

Однак, позивач в позовній заяві посилається не те, що вимоги претензії не виконані, що і послужило підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідач у відзиві на позовну заяву послався на те, що позивачем не доведений суду факт направлення на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити суму заборгованості, а також рахунків на оплату основного боргу, у звязку із чим, відповідач вважає, що строк виконання зобовязань за зазначеними договорами ще не настав.

Однак, позивач у позовній заяві зазначив, що відповідачем частково сплачена сума заборгованості по договору №165, на суму 11 357,12 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт часткової сплати заборгованості не спростовував, у звязку із чим, можливо зробити висновок, що Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод» визнало факт настання строку виконання зобовязань за договором №165.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звіряння взаєморозрахунків, що підписаний обома сторонами договорів та скріплений печатками, який свідчить про те, що відповідач погоджується з сумою заборгованості по виставленим рахункам, яка склалась по укладеним між сторонами договорам на суму 169172, 28 грн., (а.с. 45).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 169172,28 грн.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частина 2 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Також, як вже було зазначено, позивач просить суд стягнути за вищеперерахованими договорами суму пені в розмірі 18369,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було зазначене в описовій частині рішення, відповідач у відзиві на позовну заяву, просив суд застосувати строк позовної давності відносно нарахування штрафних санкцій у вигляді пені, посилаючись на приписи 258 Цивільного кодексу України.

Так, п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачена позовна давність в один рік при стягненні неустойки (штрафу, пені).

Однак, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України зазначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором. У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги

Ст. 266 Цивільного кодексу України встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Норма ст. 266 Цивільного кодексу України встановлює, що строк позовної давності стосовно додаткових позовних вимог (стягнення неустойки та інші), які є похідними від основної вимоги, спливає одночасно із спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, право на стягнення неустойки (штрафу, пені) припиняється разом з вимогою, якою забезпечене таке стягнення. Іншими словами, виходячи із згаданої вище норми, з урахуванням норми п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК, неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню у межах трирічного строку позовної давності за період фактичного невиконання зобов'язання, але не більше ніж за один рік.

Таким чином, суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про застосування строків позовної даності відносно нарахування штрафних санкцій у вигляді пені.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Так, пунктом 8.2. договорів №165, №176, №207, №190, №8, №14 встановлено, що за порушення строків оплати замовник сплачує підрядчику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми платежу, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення, але не більш ніж 10 % від попередньої вартості робіт, що зазначена в пункті 5.2. договорів.

Перевіривши розрахунок пені зроблений позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та договорів №165, №176, №207, №190, №8, №14, суд погоджується з позицією позивача щодо стягуваної суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається судом на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 травня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», ( м. Керч, вул. Кирова, 22, 98300, ідентифікаційний код 01124997, МФО 324548, р/р 26008301390714 в КФ ПІБ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, МФО НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в КО Кримського РУ «Приватбанк») заборгованість в сумі 187541, 28 грн., у тому числі: 169172, 28 грн. основного боргу, 18369,00 грн. пені.

3.Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», ( м. Керч, вул. Кирова, 22, 98300, ідентифікаційний код 01124997, МФО 324548, р/р 26008301390714 в КФ ПІБ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, МФО НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в КО Кримського РУ «Приватбанк») 1875,40 грн. державного мита.

4.Стягнути з Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод», ( м. Керч, вул. Кирова, 22, 98300, ідентифікаційний код 01124997, МФО 324548, р/р 26008301390714 в КФ ПІБ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, МФО НОМЕР_3, р/р НОМЕР_4 в КО Кримського РУ «Приватбанк») 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.

Рішення оформлено 30.05.2011