Рішення № 16119037, 24.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2011Справа №5002-7/1145-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 28; 95007, м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 1В, ідентифікаційний код 21650966)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (95000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про звернення стягнення на предмет застави в сумі 456109,78 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_4 предст., дов. №78 від 12.11.2010р.

Від відповідача не зявився (клопотання).

Сутьспору Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якій просить суд звернути стягнення на предмети застави, які належать ОСОБА_3 на праві власності, а саме транспортні засоби:

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_3, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_5, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_7, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_9, тип ТЗ автобус 19 пас. місць,

в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №177/S від 14.10.2008 р. у розмірі 456109,78 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушуються умови укладеного між сторонами кредитного договору №177/S від 14.10.2008 р., несвоєчасно та не в повному обсязі здійснюється повернення кредитних коштів, у звязку з чим на підставі частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, яка станом на 18.02.2011 р. складає 440305,91 грн. Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» зазначає, що в якості забезпечення виконання зобовязання між сторонам був укладений договір застави транспортних засобів №500-CS від 14.10.2008 р., на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 440305,91 грн. та пеню в розмірі 15803,87 грн. шляхом звернення стягнення на заставне майно.

05 травня 2011 року до суду від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви, в яких він просить суд стягнути з відповідача 438305,91 грн. заборгованості та 15803,87 грн. пені шляхом звернення стягнення на предмети застави, які належать ОСОБА_3 на праві власності, а саме транспортні засоби:

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_3, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_5, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_7, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_9, тип ТЗ автобус 19 пас. місць.

Надані уточнення були прийняті судом до розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, однак направив до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи на пізніший строк у звязку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в клопотанні обставини, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

14.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Марфін банк» (Банк), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Позичальник) був укладений кредитний договір №177/S, пунктом 1.1 якого передбачено, що Банк зобовязується надати Позичальнику кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 673174,40 грн. з 14.10.2008 р. і терміном погашення по 12.10.2012 р. включно на наступні цілі: придбання 4 автобусів у сумі 590800,00 грн. і на оплату страхових платежів в сумі 82374,40 грн., зі сплатою у валюті кредиту 20% річних за фактичний період користування кредитом від фактичної суми заборгованості за кредитом, а Позичальник зобовязується на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пеню та штрафи, які будуть передбачені умовами цього договору.

Графік повернення кредитних коштів був обумовлений сторонами в пункті 3.2.12 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви відповідача від 24.10.2008 р. позивачем були надані кредитні кошти в розмірі 590800,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 24.10.2008 р. (т. І, а. с. 17).

Однак, у звязку з порушенням відповідачем умов кредитного договору в частині повернення коштів за узгодженим графіком, станом на 05.05.2011 р. сума неповернутих кредитних коштів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 складає 438305,91 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Однак, відповідач не надав суду доказів дотримання ним умов кредитного договору №177/S від 14.10.2008 р. в частині повернення коштів за узгодженим графіком, у звязку з чим вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» про дострокове повернення кредиту суд вважає обґрунтованими.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пункті 6.1 Договору сторони передбачили, що при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 1.1, 3.2.2, 5.1, 5.2 даного договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 1.1, 3.2.12, 3.3.2 цього договору, комісій, передбачених пунктом 5.7 даного договору, позичальник виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд погоджується з його правомірністю та вважає, що стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» підлягає пеня в сумі 15803,87 грн.

Матеріали справи свідчать, що з метою забезпечення виконання відповідачем своїх обовязків за кредитним договором, 14.10.2008 р. між сторонами у справі був укладений договір застави транспортних засобів №500-CS, за яким в заставу Банку були передані наступні транспортні засоби:

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_3, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_5, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_7, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_9, тип ТЗ автобус 19 пас. місць.

Паво власності відповідача на вказані транспортні засоби підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про реєстрацію (т. І, а. . 43)

Відповідно до пункту 2.1.8 Договору застави Заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог:

-звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобовязань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані;

-у разі порушення заставодавцем обовязків за цим договором заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобовязань зі сплати кредиту, відсотків, комісії, пені, штрафів, а в разі невиконання звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Марфін банк» у вигляді неповернутої частини кредитних коштів в сумі 438305,91 грн. та пені в сумі 15803,87 грн.. суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 454109,78 грн. шляхом звернення стягнення на предмети застави є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Звернути стягнення на наступні предмети застави - транспортні засоби:

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_3, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_4, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_5, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_7, тип ТЗ автобус 19 пас. місць;

-марка та модель БАЗ А 079.14, рік випуску 2008, колір жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі (кузова рами, коляски) НОМЕР_9, тип ТЗ автобус 19 пас. місць,

в рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (95000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за кредитним договором №177/S від 14.10.2008 р. у розмірі 456109,78 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 28; 95007, м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 1В, ідентифікаційний код 21650966).

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (95000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін банк» (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 28; 95007, м. Сімферополь, вул.. Першотравнева, 1В, ідентифікаційний код 21650966) 4 561,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 30.05.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.