Рішення № 16118995, 26.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2011Справа №5002-2/307-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2)

до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м. Сімферополь, вул..Київська, 74/6)

про визнання частково недійсним рішення

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_3 представник, довіреність у справі.

Від відповідача - не зявився.

Суть спору:

Позивач звернувся у Господарський суд АРК з позовом до відповідача про визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р у частині нарахування обєму недоврахованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.7.2005р між сторонами було укладено договір на постачання електричної енергії №74. 28.9.2010р працівниками відповідача була проведена перевірка на обєкті позивача, та в ході проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем ПКЕЕ у вигляді порушення пломб держповірителя на електролічильнику та на замірювальних трансформаторах, про що було складено акти №106723 та №106721 від 28.9.2010р. Вказані акти було розглянуто на засіданні комісії та винесено рішення, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р, про визначення об'єму не облікованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

08.02.2011 року від відповідача надійшов відзив на позов, яким просять суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення не носить обовязкового характеру, а відтак воно не може бути предметом оскарження в суді виходячи з положень ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Також 08.2.2011 року від відповідача надійшло доповнення до відзиву.

Представник позивача 01.3.2011р у судовому засіданні надав суду додаткові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідач при проведені розрахунку добового споживання електроенергії невірно застосована потужність, яка повинна прирівнюватись 70,16 кВт. Відповідно доданого розрахунку обєму та вартості недооблікованої енергії складає з врахуванням ПДВ 91408грн15коп.

15 березня 2011 року до суду від відповідача надійшов відзив №10/919 від 15.3.2011р на додаткові пояснення, відповідно до якого відповідач просить суд припинити провадження по справі, у звязку із тим, що у господарському суді не можуть бути оскаржені акти ревізій, документальних перевірок, листи, інформації, розяснення т.п., які не мають обовязкового характеру доля виконання. Протоколи засідання комісій не змінюють, не припиняють відносин, що склались між сторонами.

21 березня 2011 року до суду від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд відмінити рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, який оформлений протоколом №5446 від 11.11.2010 року, в частині нарахування обєму недооблікованої електричної енергії сумі 129523грн86коп, але вказане клопотання не може бути прийняте судом до уваги у звязку з тим, що відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України лише до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, тоді як справа по суті розглядається з лютого 2011 року.

29.3.2011 року від відповідача надійшло клопотання стосовно уточнення позивача, в якому зазначено, що позивач має право уточнювати позовні вимоги до початку слухання справи по суті, у звязку із чим просять суд відмовити у прийнятті уточнення

26 квітня 2011 року до суду від відповідача надійшло клопотання №10/1594 від 26.4.2011р про проведення правонаступництва у відповідності зі ст..25 ГПК України, оскільки на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ «Крименерго» було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Крименерго», яке являється правонаступником усього майна, прав та обовязків ВАТ «Крименерго».

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не зявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі ГК України), якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, які здійснюються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (ч.2). Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами (ч.3).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені також у статті 16 частині 2 Цивільного кодексу України, а саме такими способами можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Ця норма також визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу або перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію використовуваного ним енергетичного обладнання.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р №575/97-ВР споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричної енергії.

Між ФОП ОСОБА_2, як споживачем, та ВАТ "Крименерго", як постачальником, було укладено договір №74 від 25.7.2005р про поставку електричної енергії, відповідно до р.1 якого предметом договору являється те, що постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) згідно з умовами цього договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку (п.2 договору).

Пунктом 2.1.2 договору сторонами було узгоджено, що постачальник зобовязується поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару: у обємах, визначених у відповідності з розділом 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (додаток №1 «Обєми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачу»); відповідно до категорій надійності токопримачів споживача у відповідності з Правилами устрою електровстановлень та гарантованого рівню надійності електропоставки відповідно до фактичної категорії визначеної додатком №6 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотриманням визначених показників якості електроенергії у межах відхилень, обумовлених у договорі між постачальником та ДП «Енергоринок».

Відповідно до п.2.2.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4.1, або № 4.2 "Порядок розрахунків".

20 червня 2006 року між ФОП ОСОБА_2 та ВАТ "Крименерго" було укладено додаткову угоду до договору про поставку електричної енергії споживачу №74 від 25.7.2005р, відповідно до п.1 якої сторонами було узгоджено п.1 договору «Предмет договору» викласти в наступній редакції: «Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70,16 кВт. А споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами».

Пунктом 2 додаткової угоди від 20.6.2006р до договору №74 від 25.7.2005р сторонами було узгоджено п.2.1.2 договору доповнити наступним: «Забезпечити поставку споживачу електричної енергії на рівні дозволеної потужності 70,16кВт».

Відповідно до п.4.2.3 договору з урахуванням додаткової угоди від 20.6.2006р до договору про поставку електричної енергії споживачу №74 від 25.7.2005р споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, відповідно до Методики нарахування обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 05 грудня 2001 року № 1197, за тарифами, які діяли у продовж споживання електроенергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії крім засобів обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

28 вересня 2010 року при перевірці представниками позивача об'єкту відповідача було встановлено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією, що виразилося у порушенні пломб держповірителя на електролічильнику та на замірювальних трансформаторах. За фактом виявлених порушень представниками позивача було складено акти про порушення правил користування електричною енергією №106723 та №106721 від 28.9.2010 року.

11 листопада 2010р року акти про порушення правил користування електричною енергією №106723 та №106721 від 28.9.2010 року були розглянуті на комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ і на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.5.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.7.2006 за №782/12656 визначений об'єм не облікованої електричної енергії у розмірі 129523грн86коп, про що було складено протокол № 5446 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ від 11.11.2010р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся у Господарський суд АРК із позовною заявою до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р у частині нарахування обєму недоврахованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідачі не довели належне виконання умов договору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго про визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р у частині нарахування обєму недоврахованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що порушення, виявлені під час перевірки електрообладнання, підпадають під дії п.п.3 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергії (далі - Методика).

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 3 пункті 2.1. Методики величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу визначається за наступною формулою: Wдоб = P*tдоб*Кв, де Р дозволена потужність, t тривалість роботи обладнання у продовж доби; Кв коефіцієнт використання токоприймачів.

З даним фактом згоден і відповідач, про що вказав у своєму доповненні до відзиву від 08.02.2011 року вих.№10/478, а саме: що при проведенні розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії береться дозволена потужність.

Відповідно до рішення комісії ВАТ «Крименерго», викладеному у вигляді протоколу №5446 від 11.11.2010 року, обсяг недоврахованої електричної енергії був проведений за період з 05.10.2007р. по 28.09.2010р., з урахуванням дозволеною технічними умовами потужністю 120 кВт., і часом роботи об'єкта 8 годин, що також підтверджує відповідач у своєму доповненні до відзиву від 08.02.2011 року вих.№10/478.

Проте, як вже зазначалося, відповідно до умов п.1, 2.1.2 договору №74 від 25.7.2005р про поставку електричної енергії з урахуванням додаткової угоди від 20.6.2006р до нього, яка являється його невідємною частиною, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70,16 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами. Постачальник зобовязується забезпечити поставку споживачу електричної енергії на рівні дозволеної потужності 70,16 кВт.

Додатком № 12 до договору встановлено перелік кількості встановленої потужності і кількості годин роботи струмоприймачів споживача, а саме по об'єкту, на який складено акти порушення ПКЕЕ, потужність струмоприймачів за договором складає 20 кВт., а згідно акту про порушення ПКЕЕ перелік електроустановок, приєднаних до електромережі «згідно договору».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні розрахунку добового споживання електричної енергії та при визначенні об'єму не облікованої електричної енергії невірно застосував потужність, яка повинна дорівнювати 70,16 кВт.

Отже, комісією по розгляду актів ВАТ «Крименерго» обєм недоврахованої електричної енергії розрахований з порушенням норм діючого законодавства та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергії.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго про визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р у частині нарахування обєму недоврахованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача відносно того, що провадження по справі підлягає припиненню, не можуть бути прийняти судом до уваги, на підставі наступного:

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Статтею 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Відповідно п.5.2. розділу 5 Правил користування електричною енергією при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

В договорі №74 від 25.7.2005р про поставку електричної енергії, який по суті є типовим договором, викладеним у додатку до Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.7.1996р (зі змінами та доповненнями), сторони встановили, що за договором постачальник поставляє електричну енергію, а споживач - сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, у тому числі по актам про порушення Правил користування електричною енергією.

Пункт 4.2.Типового договору, який є додатком до Правил користування електричною енергією в редакції Постанови НКРЕ від 17.10.2005 року №910, називається «Відповідальність споживача» та в п.п. 4.2.3 п. 4.2 прописана відповідальність споживача - споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, відповідно до Методики, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656, нарахування обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 05 грудня 2001 року № 1197, за тарифами, які діяли у продовж споживання електроенергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії крім засобів обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Тобто, в договорі на постачання електричної енергії передбачена така відповідальність, яка визначена в п.п. 4.2.3. п. 4.2. Типового договору, то варто розцінювати рішення постачальника про донарахування вартості недооблікованої споживаної електроенергії за порушення, які передбачені в договорі (наприклад, як вказано в п..п.4.2.3. п. 4.2. Типового договору) як оперативно господарську санкцію.

Аналіз договору між ВАТ «Крименерго» та споживачем показує, що в договір сторони включили в розділ «Відповідальність споживача» умови, які передбачені в п.п.4.2.3 розділу 4.2. Типового договору постачання, та включили в договір вимоги про оплату споживачем електроенергії по актам порушення правил користування електричною енергією, самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії крім засобів обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ.

Таким чином, договором передбачена оплата вартості електроенергії по актам про порушення правил користування електричною енергією, нарахування якої проведено постачальником рішенням у вигляді протоколу, це є оперативно - господарською санкцією.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства, а також п.1, 2, 4.2.3 укладеного між сторонами договору, вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 129523грн86коп. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р, які є обовязковими для сторін відповідно до п.2 договору №74 від 25.7.2005р про поставку електричної енергії, та на який посилається позивач, а саме: на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав щодо визнання недійсним рішення засідання комісії ВАТ «Крименерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р у частині нарахування обєму недоврахованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп є правомірним саме в розумінні частини 2 статті 20 ГК (оскільки оскаржуване рішення, оформлене протоколом від 20 лютого 2009 року №3234, не відноситься до актів ненормативного характеру, тобто індивідуальних актів, а є по суті оперативно-господарською санкцією) та відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим діючим законодавством України (аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 29 листопада 2010р щодо розгляду справи №2-15/1783-2009).

26 квітня 2011 року до суду від відповідача надійшло клопотання №10/1594 від 26.4.2011р про проведення правонаступництва у відповідності зі ст..25 ГПК України, оскільки на підставі Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ «Крименерго» було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Крименерго», яке являється правонаступником усього майна, прав та обовязків ВАТ «Крименерго».

Відповідно до п.3.4 статуту ПАТ ««Крименерго» зареєстрованого 19.4.2011р Публічне акціонерне товариство «Крименерго», яке являється правонаступником усього майна, прав та обовязків ВАТ «Крименерго», що також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ ««Крименерго», довідкою з ЄДРПОУ та листом відповідача №10/1594 від 26.4.2011р.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню відносяться на відповідача.

В судовому засіданні були оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 27.5.2011р.

Керуючись ст. ст. 25,44,49,77,82,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Прийняти заяву відповідача №10/1594 від 26.4.2011р про проведення правонаступництва.

2.Замінити відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400) його правонаступником Публічним акціонерним товариством "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, р/р26007301320163 у філії КЦО ПІБ України м.Сімферополь, МФО 324430).

3.Позов задовольнити.

4.Визнати недійсним рішення засідання комісії Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400) по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №5446 від 11.11.2010р у частині нарахування обєму недоврахованої електричної енергії у сумі 129523грн86коп.

5.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул..Київська, 74/6, ЄДРПОУ 00131400, р/р 26007301320163 у філії КЦО ПІБ України м.Сімферополь, МФО 324430) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) 85,00грн державного мита, 236,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

6.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.