Ухвала суду № 16118997, 26.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

26.05.2011Справа №5002-16/1306-2011 За заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (98600, АР Крим, м. Керч, ш. Героїв Сталінграду, 60/1, ідентифікаційний код 22300406)

До боржника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Про визнання банкрутом

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від кредитора не зявився

Від боржника не зявився

Від Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства не зявився

Обставини справи: Кредитор - Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою ГС АР Крим від 05.04.2011р. було порушено провадження у справі про банкрутство та призначене підготовче засідання справи на 14.04.2011р.

Також вказаною ухвалою суду кредитора зобовязано надати суду належним чином засвідчені копії документів, доданих до заяви про порушення справи про банкрутство; довідку про надання боржником останньої звітності до УПФУ в м. Керч; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на боржника станом на квітень 2011 р.

Ухвалами ГС АР Крим від 14.04.2011р., від 26.04.2011р. та від 12.05.2011р. розгляд підготовчого засідання неодноразово відклався у звязку з необхідністю витребування вказаних вище документів.

Проте, ініціюючий кредитор у судові засідання, що відбулися 14.04.2011 р., 26.04.2011 р., та 12.05.2011 р., не зявився, документи, витребувані судом не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить підпис уповноваженої особи у поштовому повідомленні. (а.с.50)

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника, встановлює, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання.

Всупереч вимог чинного законодавства заявником ДПІ у м. Ялта при зверненні із заявою про визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не було надано витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відсутність Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за адресою його державної реєстрації: АДРЕСА_1

А наявне в матеріалах справи свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_2 містить лише запис про дату проведення державної реєстрації 06.03.2006.

Тобто, у суду відсутні докази того, що на час звернення ініціюючого кредитора з заявою про банкрутство боржника ОСОБА_1. є субєктом підприємницької діяльності та значиться у ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).

Положеннями ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У той же час, суд вважає зазначити, що за вимогами ст.. 5 Закону України «Про державну реєстрацію осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація фізичних осіб підприємців проводиться державним реєстратором за місцем проживання фізичної особи підприємця.

У розумінні цього Закону місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем (ст. 1).

Також, згідно із ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи визнається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 зазначеної статті фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас, Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає обов'язок фізичної особи, які перебуває в Україні на законних підставах, зареєструвати своє місце проживання.

За змістом ст. 3 цього Закону реєстрацією місця проживання вважається внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання, яка підтверджує реєстрацію місця проживання особи.

Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону про державну реєстрацію зміна місця проживання фізичної особи - підприємця підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, у суду відсутні докази того, що боржник СПД ОСОБА_1. після 2006 року і до теперішнього часу є субєктом підприємницької діяльності та знаходиться за адресою державної реєстрації, вказаної кредитором у заяві.

Також, суд звертає увагу на те, що документи, які подані кредитором у справі належним чином не засвідчені, а тому відповідно до статті 43 ГПК України не може бути розцінені судом як належні докази у справі.

Так, суд позбавлений права для застосування приписів статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо відкриття ліквідаційної процедури, через те, що заявником у достатньому обсязі не надано усіх необхідних документів.

Враховуючи невизначення Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» процесуальних дій суду у випадку встановлення вказаного факту на стадії підготовчого засідання, суд вважає за доцільне застосувати за аналогією п.5. статі 81 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлений перелік підстав для залишення заяв без розгляду.

При цьому, суд зазначає, що витребувані судом документи необхідні для повного та всебічного розгляду заяви по суті задля винесення законної та обгрунтованої судової постанови, проте сістематична неявка заявника у судові засідання та невиконання ним вимог суду про надання необхідних документів позбавляє суд можливості обєктивно розглянути заяву.

Відповідно до ч.4. ст..11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суддя у підготовчому засіданні оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Суд зобовязаний у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника винести постанову про визнання його банкрутом.(п.2. ст.. 52 Закону)

Проте, суд позбавлений вказаної можливості виконати своєчасно приписи закону, через недостатність документів, що, в свою чергу, приводить до порушення процесуальних строків розгляду справи у звязку з недбалістю ініціюючого кредитора.

За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (98600, АР Крим, м. Керч, ш. Героїв Сталінграду, 60/1, ідентифікаційний код 22300406).

Після усунення обставин, що зумовили залишення заяви без розгляду, кредитор має право знову звернутися з заявою до господарського суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись п.5. ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим від 05.04.2011р. про визнання банкрутом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) залишити без розгляду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.