Рішення № 16118921, 23.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

23.05.2011Справа №5002-18/1118-2011 За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, б. №3-а) в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», м. Алушта (98500, м. Алушта, вул. Лісна, 1)

до відповідача Приватного підприємства «Неаполь-А» (98530, м. Алушта, селище Лаванда, вул. Леніна, б.8, кв. 1; 98500, м. Алушта, вул. 60 років СРСР, 16а)

про стягнення 7620,71 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 начальник відділу, дов. від 08.04.2011 року.

Від відповідача - не зявився

Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», м. Алушта - позивач звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Приватного підприємства «Неаполь-А» - відповідача, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 6837, 58 грн.; пеню 327,24 грн., інфляційні витрати 348, 73 грн., 3% річних 107,16 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 11, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №120/223 від 19.02.2009 р. Згідно договору позивач приймає на себе обовязки продати, а відповідач прийняти та оплатити теплову електроенергію. Як вказано у позовній заяві, відповідач взяті на себе грошові обовязки по оплаті теплової електроенергії не здійснював своєчасно та в повному обсязі, з чого створилася заборгованість відповідача перед позивачем, яка і стала підставою для звернення позивача до суду.

23.05.2011 року через канцелярію господарського суд представником позивача була здана заява про зменшення позовних вимог за вих. № 345 від 19.05.2011 року, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6837, 58 грн.; пеню 327,24 грн., інфляційні витрати 348, 73 грн., 3% річних 91,43 грн.

Суд приймає таку заяву позивача до свого розгляду.

У судовому засіданні 23.05.2011 року представник позивача надав суд заяву з банківськими реквізитами Алуштинської філії позивача: р/р 260030020689 в КФ АБ «Експрес-банк» м. Сімферополь, МФО 384674, код ЄДРПОУ 26226262

Суд залучає таку заяву до матеріалів справи.

Представник відповідача у судові засідання двічі не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією. Відзив на позов суд не представив.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Враховуючи, що участь у судових засіданнях є правом відповідача, яким він не скористувався, а не його обовязок, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю відповідача у порядку ст. 75 ГПК України на підставі матеріалів, які наявні у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

19.02.2009 року між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» та Приватним підприємством «Неаполь-А» укладено договір № 120/223 купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно пункту 1.1 договору позивач зобовязується продавати відповідачу теплову енергію у вигляді теплоносія і гарячої води та т.і, а відповідач відповідно сплачувати спожиту теплову енергію.

Теплова енергія надавалася відповідачу для опалення приміщення, розташованого за адресою: м. Алушта вул. 60 років СРСР, 16а, з площею опалення: 2-га група 69,20 кв.м. площі опалення.

Так, позивачем надавалися послуги з опалення та підігріву води у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що теплова енергія оплачується щомісячно не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця.

Згідно з пунктом 9.7 договору, підставою для оплати покупцем теплової енергії є рахунки продавця.

Судом встановлено, що позивач за період з 01.01.2010 року по 10.02.2011 року виставляв відповідачеві рахунки на оплату (а.с. 51-66).

В добровільному порядку відповідач суми, вказані у рахунках, не сплачував, в результаті чого Орендне підприємство „Кримтеплокомуненерго” в особі Алуштинської філії направило на адресу відповідача претензію за вих. № 36-ю від 17.01.2011 року на суму 5820,56 грн.

Оскільки відповідач та таку претензію не відреагував, позивач, керуючись пунктом 4.1.6 договору від 19.02.2009 року припинив поставку теплової енергії відповідачу.

Судом встановлено, що у порушення умов договору, відповідач вчасно та у повному обємі за спожиту теплову енергію з позивачем не розраховувалася, у звязку із чим за період з 01.01.2010 року по 10.02.2011 року за ним виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 6837,58 грн., доказів оплати якої відповідач суду не представив.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу розмірі 6837,58 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. У звязку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 6837,58 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Враховуючи те, що у порушення пункту 6.1 договору відповідач не здійснив своєчасно і у повному обсязі оплату за теплову енергію, то позовні вимоги у частині стягнення інфляційної суми у розмірі 348,77 грн. за період з січня 2010 року по січень 2011 року та 3% річних у сумі 91,43 грн. за період з січня 2010 року по лютий 2011 року підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 327,24 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлює пресікательний строк нарахування пені в шість місяців.

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи 15-денний строк відстрочки платежу, передбачений пунктом 6.1 договору та приписи пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України, пеня підлягає стягненню за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року та становить 327,24 грн.

За вказаних обставин позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог за вих. № 345 від 19.05.2011 року) підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

23.05.2011 року у судовому засіданні судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у повному обсязі та підписано суддею 24.05.2011 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Прийняти до свого розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог за вих. № 345 від 19.05.2011 року.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Неаполь-А» (98530, м. Алушта, селище Лаванда, вул. Леніна, б.8, кв. 1; код ЄДРПОУ 35224689) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000; код ЄДПРОУ 03358593) в особі Алуштинської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (98510, м. Алушта вул. Лісна, 1; р/р 260030020689 в КФ АБ «Експрес-банк» м. Сімферополь, МФО 384674, код ЄДРПОУ 26226262) заборгованість у розмірі 6837, 58 грн.; пеню 327,24 грн., інфляційні витрати 348, 73 грн., 3% річних 91,43 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.