Ухвала суду № 16118739, 26.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1529/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Собків Я.М.

при секретарі Ковальчук Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі за позовом Державного підприємства «Клавдієвське лісове господарство»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Клавдієвське лісове господарство»(далі ДП «Клавдієвське лісове господарство») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області (далі ДПІ у Бородянському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412300/0 від 30.04.2009 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ДПІ у Бородянському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в Бородянському районі Київської області.

Відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ДП «Клавдієвське лісове господарство»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2008 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 158/23-00992065 від 31.03.2009 року, в якому зазначено порушення пп. 7.4.3 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту № 158/23-00992065 від 31.03.2009 року ДПІ у Бородянському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009 року № 0000412300/0.

відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 313860, грн., в тому числі податок на прибуток підприємств - 209240 грн., штрафні (фінансові) санкції - 104 620 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до ДПІ у Бородянському районі зі скаргою від 16.04.2009 року на податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009р. № 0000412300/0.

Рішенням ДПІ у Бородянському районі від 30.04.2009 р. № 612/9/25-003 про результати розгляду скарги оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін та направлено позивачу повторне податкове повідомлення-рішення.

Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України в Київській області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі від 10.04.2009 року № 0000412300/0.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПА України в Київській області від 10.07.2009 року № 1447/10/25-017/152-700 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

В процесі проведеної відповідачем перевірки та як зазначено у акті № 158/23-00992065 від 31.03.2009 року було встановлено, що протягом 2006-2008 років підприємство здійснювало реалізацію лісопродукції за межі України. При цьому при визначенні суми валового доходу підприємством застосовувалась фактурна вартість, яка визначалась відповідно до договорів поставки продукції. А це, на думку відповідача, є порушенням чинного законодавства, зокрема пп. 7.4.3 та 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки в даному випадку до валових доходів підприємства за експортними операціями має відноситись митна вартість товару, а не фактурна. В даному випадку митна вартість по вказаних операціях перевищує фактурну вартість на 836962 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію ДПІ в Бородянському районі посилається на податкове роз'яснення ДПА України від 31.12.2008р. № 10776/7/23-517/1478.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДП «Клавдієвське лісове господарство»проводить реалізацію продукції лісового господарства покупцям, в тому числі нерезидентам України, згідно контрактів, де обумовлено ціну продукції та умови поставки.

Відповідно до чинного законодавства підприємство здійснює поставку продукції на умовах СРТ, FСА, DAF, DDU відповідно до правил ІНКОТЕРМС.

Згідно з умовами поставки СРТ підприємство доставляє продукцію в порт. Вартість доставки разом з ціною товару складає фактурну вартість. Однак митна вартість товару більша ніж фактурна, тому що до перетину митного кордону покупець несе додаткові витрати по навантаженню, декларуванню та зберіганню товару.

Згідно умов поставки FСА ціна товару включає лише фактурну вартість. Доставка товару до митного кордону, а також його декларування та зберігання оплачується покупцем, тому митна вартість товару більша ніж фактурна.

Таким чином, при умовах поставки СРТ, FСА фактурна вартість товару не відповідає митній вартості, оскільки покупець товару несе додаткові витрати по зберіганню, транспортуванню та декларуванню товару до перетину митного кордону України. Так, відповідно до договорів, укладених між ДП «Клавдієвське лісове господарство»та покупцями, які знаходяться за межами України, поставка товару здійснювалась шляхом самовивозу лісопродукції самим покупцем або шляхом доставки лише до митного кордону без його зберігання та декларування.

Відповідачем не враховано, що такі послуги були надані покупцям продукції позивача третіми особами, прибуток від надання яких, в свою чергу, підлягає оподаткуванню. Тобто, в даному випадку, включивши до валових доходів позивача за експортними операціями митну вартість товару, прибуток від надання послуг по доставці товару до митного кордону, а також його декларуванню та зберіганню, які відповідно до правил ІНКОТЕРМС не надавались позивачем, а надавались покупцям товару третіми особами, підлягатимуть подвійному оподаткуванню.

Відповідно до ст. З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Заперечуючи проти адміністративного позову та обґрунтовуючи правомірність нарахування штрафних санкцій, відповідач посилається на положення пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1, пп. 7.4.3 та 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 274 Митного кодексу України.

У відповідності до пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна.

Відповідно ст. ст. 6, 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення»в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Враховуючи те, що ціни на лісопродукцію не підлягають державному регулюванню і встановлюються в договірному порядку сторонами відповідно до положень цивільного та господарського законодавства, застосування положень пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до договорів щодо реалізації лісопродукції є безпідставним.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Дана норма закону не містить вказівки про визначення звичайної ціни на рівні митної вартості товару.

Відповідно до положень ст. 260 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України. Тобто митна вартість товару служить базою оподаткування лише стосовно податків та зборів, які сплачуються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Підпунктом 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що ДПІ в Бородянському районі було порушено порядок визначення звичайних цін, встановлений чинним законодавством, оскільки дослідження укладених на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договорів з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах ДПІ не проводилось, а свій висновок про невідповідність фактурної вартості експортованої продукції звичайним цінам ДПІ обґрунтовує лише визначенням поняття «митна вартість», що наведена у ст. 274 Митного кодексу України.

Зважаючи на те, що при проведенні перевірки ДПІ у Бородянському районі дійшла помилкового висновку про необхідність віднесення до валових доходів позивача митної, а не фактурної вартості товару за експортними операціями, колегія суддів вважає, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бородянському районі Київської області 10 квітня 2009 року № 0000412300/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо задоволення позову, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Бородянському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Собків Я.М.

Ухвалу складено в повному обсязі 31.05.2011 року